Данило Виговський
Данило Виговський | |
---|---|
Народився |
17 століття невідомо, Річ Посполита |
Помер |
30 листопада (10 грудня) 1659 Калуга, Московське царство ·тортури[1] |
Поховання | Чигирин і Суботів |
Країна |
Річ Посполита Гетьманщина |
Діяльність | військовослужбовець, воєначальник |
Галузь | політика і військова справа |
Знання мов | староукраїнська, руська, польська і староросійська |
Учасник | Хмельниччина, Російсько-польська війна і Облога Києва |
Роки активності | ? — листопад 1659 |
Суспільний стан | українська шляхта і козак |
Посада | полковник і наказний гетьман |
Військове звання | полковник і наказний гетьман |
Конфесія | православна церква |
Рід | Виговські |
Батько | Остап Виговський |
Мати | Олена Ласкоd |
Брати, сестри | Іван Виговський, Костянтин Виговський, Федір Виговський, Тетяна Виговськаd і ? Виговськаd |
У шлюбі з | Олена Хмельницька[1] |
Діти | Юрій Виговськийd і Василь Виговськийd |
| |
Дани́ло Виго́вський (пом. 10[2] або 30 листопада 1659) — український військовик та урядник часів Гетьманщини, бихівський полковник. Брат гетьмана Івана Виговського. Зять Богдана Хмельницького.
З життєпису
Син Остапа (Остафія) Виговського.
У 1653 році мав конфлікт з переяславським полковником Павлом Тетерею. Козацька рада визнала Д. Виговського винним, засудила до кари смерті. Іван Виговський (тоді генеральний писар) впросив гетьмана помилувати брата.[3]
В 1655 році наказний гетьман козацьких військ у спільному українсько-московському поході проти Речі Посполитої. Під час облоги і здобуття Любліна не дозволив П. Потьомкіну руйнувати місто і нищити жителів16[джерело?].
Після початку заколоту опозиції проти І. Виговського підтримав брата, також просив коронного гетьмана Станіслава «Реверу» Потоцького надати «живу допомогу» для походу на Чигирин та Смілу[4].
Після смерті Богдана Хмельницького виступив проти Москви. За наказом гетьмана Івана Виговського зробив невдалу спробу вигнати з Києва московську залогу на чолі з воєводою Ю. Барятинським. У бою під Васильковом Потрапив у московський полон.і За одними даними, замучений на допиті під Калугою 30 листопада 1659 року. За твердженням Юрія Мицика, «є більше підстав вважати, що… помер у дорозі від ран» 10 листопада 1659. Юрій Хмельницький відсилав до Івана Виговського слугу Данила, «який мав запевнити, що смерть… брата була природною»[2]. Спочатку був похований у селі Горньому, пізніше прах перевезли до Чигирина.
Згідно з Гадяцькою угодою, отримав село В'язівок.[5] Його родові маєтки були конфісковані польською владою.
Сім'я
Зять Богдана Хмельницького: дружина — Катерина Хмельницька,[6] донька гетьмана Богдана Хмельницького; за іншими даними — її сестра Олена[7] Якийсь час перебувала у Смілій після початку заколоту опозиції проти І. Виговського.
Примітки
- ↑ а б Дометійович О. Є. Українська мала енциклопедія — Буенос-Айрес. — Т. 2.
- ↑ а б Юрій Мицик. Іван Виговський… — С. 231.
- ↑ Мицик Ю. Іван Виговський… — С. 203.
- ↑ Там само. — С. 230.
- ↑ Там само. — С. 224.
- ↑ так стверджує і Юрій Мицик: Іван Виговський… — С. 230.
- ↑ Korduba M. Chmielnicki Bohdan Zenobi (ur. ok. 1595—†1657) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 329. (пол.)
Джерела
- Дашкевич Ярослав. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 253—283. — ISBN 5-203-01639-9.
- Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Коваленко Сергій. Виговський Данило / Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К. : Стікс, 2007.
- Мицик Юрій. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 191—236. — ISBN 5-203-01639-9.
Посилання
- Виговський Данило // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 149. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |