Бихів (місто)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бихів.

місто Бихів біл. Быхаў
Транслітерація назви	Bychaŭ
Герб Бихова Прапор Бихова
Основні дані
53°31′34″ пн. ш. 30°14′09″ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Могильовська
Район	Бихівський
Засновано	1370 (656 років)
Перша згадка	XIV століття
Населення	16 700 осіб (2006)
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	213352 і 213353
Телефонний код	+375-+375 2231
Висота	155 м
Водний об'єкт	Дніпро
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція	Бихів
До Мінська
- фізична	181 км
Бихів
Бихів Бихів (Могильовська область)
Бихів у Вікісховищі

Би́хів, або Бихов (раніше — Старий Бихів, біл. Быхаў пол. Bychów) — місто в Білорусі, адміністративний центр Бихівського району Могильовської області.

Історія

Бихів колись знала вся Європа. Саме тут знаходилася одна з найкращих ливарень («людвісарень») XVI—XVIII століть, де майстри найвищого рівня виготовляли гармати, ядра, кулі та багато іншого, без чого в середні століття в Європі жити було просто неможливо. При ливарній гарматний майстерні перебувала і знаменита Бихівська збройова школа.

Бихів — районний центр області, місто на правому березі Дніпра. Відоме як Старий Бихів за документами з XIV століття. Був поселенням литовського князя Свидригайла Ольгердовича (XV століття), магнатів Ходкевичів (XVI століття), Сапігів (XVII — початок XIX століть).

Згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто.

У 1590, 1594 роках в районі Бихіва відбувались антифеодальні повстання, в яких білоруські селяни разом з українськими селянами і козаками виступали проти польсько-шляхетського гніту. Саме тому наприкінці XVI — початку XVII століть гетьман Великого князівства Литовського Ходкевич, а потім Сапіга перетворили Бихів на потужну фортецю — одну з найпотужніших на території Білорусі. Земляні вали, рови, бастіони півкільцем замкнули терени міста, східний бік якого виходив до обривів Дніпра. Центром поселення став Бихівський замок, який розташовувався в головному місці плану, над Дніпром, перед ним простягався великий майдан, по обидва боки якого були розташовані на регулярних засадах житлові квартали. Площа поділяла терени міста на дві частини і була плацом для навчання солдатів гарнізону фортеці. Через площу з півночі на південь пролягла головна вулиця, яка замикається Могильовськими та Рогачевськими в'їзними воротами-брамами.

Мапа Бихівської фортеці (XVII століття)

Під час визвольної війни 1648—1654, фортецю штурмували українські та білоруські повстанці, деякий час тут знаходилися в облозі війська Філона Гаркуші (1648), під час російсько-польської війни у 1654—1667 роках — Іван Золотаренко (1655).

У Північну війну 1700—1721 років московська армія окупувала місто, що обороняв Сапіга, союзник шведів.

У 1772 році Бихів приєднаний до Росії.

У XVII—XVIII століттях в місті було лише дві монументальних кам'яних споруди: замок феодала і синагога, всі інші споруди, у тому числі культові, були дерев'яними. Тому не випадково, що в умовах частих облог та пожеж, вони згинули. Збереглися, щоправда, зі значними втратами, тільки замок і синагога. Існуюча православна церква знаходиться віддалік від старих пам'ятників архітектури і не пов'язана з ними архітектурно-планувальною композицією, що пояснюється пізнішим часом її будівництва (XIX століття).

Економіка

Транспорт

У місті діють пароплавна пристань на річці Дніпро, залізнична станція Бихів.

Підприємства

• Овочеконсервний завод.
• Торфорозробки, лісопильні, деревообробні та інші підприємства.

Особистості

• Філон Гаркуша (? — після 1654) — полковник козацького загону, що діяв на території Білорусі, ймовірно, вважається уродженцем міста, сподвижник Богдана Хмельницького
• Данило Виговський

Галерея

• 
  Кінотеатр «Родина»
• 
  Військове містечко Бихів-1. Будинок офіцерів на площі Героїв
• 
  Будинок побуту
• 
  Белтелеком
• 
  Колишня синагога
• 
  Бихівський замок
• 
  Одна із вцілілих веж Бихівського замку
• 
  Свято-Троїцька церква

Див. також

• Міські укріплення Бихова
• Бихівський замок

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Bychów, 1) B., zwany też Stary Bychów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 489. (пол.) — S. 489 (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бихів (місто)

• Бихів. globustut.by (рос.). [Архівовано 25 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

Computer code