Бихов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Бихів» перенаправляє сюди; див. також Бихів (значення).
місто Бихов
біл. Горад Быхаў
Coat of Arms of Bychaŭ, Belarus.svg Flag of Bychaŭ, Belarus.svg
Герб Бихова Прапор Бихова
Bykhaw castle (cropped).jpg
Основні дані
53°31′34″ пн. ш. 30°14′09″ сх. д. / 53.52611° пн. ш. 30.23583° сх. д. / 53.52611; 30.23583Координати: 53°31′34″ пн. ш. 30°14′09″ сх. д. / 53.52611° пн. ш. 30.23583° сх. д. / 53.52611; 30.23583
Країна Білорусь Білорусь
Область Могильовська область
Перша згадка 14 століття
Населення 16,7 тис. ж. (2006)
Поштовий індекс 213352 і 213353
Висота 155[1] м.н.р.м.
Бихов is located in Білорусь
Бихов
Бихов
Бихов is located in Могильовська область
Бихов
Бихов

CMNS: Бихов на Вікісховищі

Би́хов, або Бихів (біл. Быхаў пол. Bychów)— місто, центр Биховського району Могильовської області Білорусі.

Історія[ред.ред. код]

Бихов колись знала вся Європа. Саме тут знаходилася одна з найкращих ливарень («людвісарень») XVI—XVIII століть, де майстри найвищої кваліфікації виготовляли гармати, ядра, кулі та багато іншого, без чого в середні століття в Європі жити було просто неможливо. При ливарній гарматний майстерні перебувала і знаменита Бихівська збройова школа.[2]

Бихов (районний центр області, місто на правому березі Дніпра). Відомий як Старий Бихов за документами з XIV ст. Був поселенням литовського князя Свидригайла (XV ст.), магнатів Ходкевичів (XVI ст.), Сапегів (XVII — початок XIX ст.).

В 1590, 1594 в районі Бихова відбувались антифеодальні повстання, в яких білоруські селяни разом з українськими селянами і козаками виступали проти польсько-шляхетського гніту. Саме тому в кінці XVI — початку XVII ст. гетьман Великого князівства Литовського Ходкевич, а потім Сапега перетворюють Бихов в потужну фортецю — одну з найкращих на території Білорусі. Земляні вали, рови, бастіони півкільцем замкнули територію міста, східна сторона якого виходила до обривів Дніпра. Центром поселення став замок: він розташовувався в головному місці плану, над Дніпром, перед ним простягалася велика площа, по обидва боки якої були розбиті на регулярних засадах житлові квартали. Площа розділяла територію міста на дві частини і була плацу для навчання солдатів гарнізону фортеці. Через площу з півночі на південь пролягла головна вулиця, яка замикається Могилевськими та Рогачевскими в'їздними воротами-брамами.

Мапа бихівської фортеці у XVII ст.

Під час визвольної війни 1648—1654 штурмували українські і білоруські повстанці, деякий час тут знаходилися в облозі війська Филона Гаркуші (1648 р.), під час московсько-польської війни 1654—1667 роках — Іван Золотаренко (1655 р.).

В Північну війну 1700—1721 роках московська армія захопила місто, що обороняв Сапега, союзник шведів.

У 1772 році Бихов приєднаний до Росії.

У XVII—XVIII ст. в місті було лише дві монументальних кам'яних споруди: замок феодала і синагога, всі інші споруди, в тому числі культові, були дерев'яними. Тому не випадково в умовах частих облог та пожеж вони загинули. Збереглися, щоправда, зі значними втратами, тільки замок і синагога. Існуюча православна церква знаходиться віддалік від старих пам'ятників архітектури і не пов'язана з ними архітектурно-планувальної композицією, що пояснюється пізнішим часом її будівництва (XIX ст.).

Економіка[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Діють пароплавна пристань на Дніпрі, залізнична станція.

Підприємства[ред.ред. код]

  • Овочоконсервний завод
  • в районі Бихова торфорозробки, лісопильні, деревообробні та ін. підприємства.

Відомі люди[ред.ред. код]

Бихівські полковники[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. GeoNames
  2. Бихов (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бихов