Го-Мійо
Го-Мійо (фр. Gault Millau (МФА: [ɡo e mijo])) — один з найвпливовіших французьких гідів, який оцінює рейтинги ресторанів, вин, бутіків. При цьому плати за включення клієнтів до лістингу Го-Мійо не бере.
Історія
Видання Го-Мійо було засноване в 1965 році двома ресторанними критиками Анрі Го (Henri Gault, 1929—2000) та Крістіаном Мійо (Christian Millau, *1928). Го-Мійо оцінював ресторани за шкалою від 1 до 20 балів, де 20 — найвища оцінка. Ресторани з оцінкою нижче 10 балів майже ніколи не включаються в лістинг. Бали нараховуються за якість їжі з окремими коментарями стосовно рівня обслуговування, ціни або атмосфери ресторану. На основі отриманих оцінок, найбільш рейтингові ресторани удостоюються звання від 1 до 5 «кухарських ковпаків» за шкалою Го-Мійо. З 1965 до 2004 Го-Мійо ніколи не присуджував 20 балів жодному ресторану, вважаючи, що досконалість в цій справі недосяжна, проте в 2004 році максимально можливу оцінку все ж було присуджено двом ресторанам шеф-кухаря Марка Вейра (Marc Veyrat, *1950), якого називають найкращим шеф-кухарем світу. Це ресторани «Готель Марк Вейра» (стара назва — «Готель Ерідан», L'Auberge de l'Eridan) біля озера Аннесі (Ансі) та La Ferme De Mon Pere («Ферма мого батька») в Межев. Для деяких критиків такі високі оцінки в Го-Мійо є зниженням стандартів оцінювання в умовах переходу від дегустації постійним редакційним персоналом експертів до залучення місцевих агентів. В той же час ці два ресторани мають також вищу нагороду «три зірки» від кулінарного гіда Мішлен, що говорить про їх справді високий рівень.
Раніше точилися дискусії щодо того, який гід є більш впливовим, путівник Мішлен чи Го-Мійо. Мішлен — більш популярний, а отже і більш впливовий. В той же час рейтинг Го-Мійо розглядається як більш точний завдяки системі оцінювання за якістю їжі в ресторані. Керівництво Го-Мійо вирішило менше уваги приділяти розкоші оточення, хоча це є одним з важливим критеріїв високої кухні від Мішлен, і зосередитись саме на якості їжі.
У лютому 2003 року відомий французький шеф-кухар Бернар Луазо (Bernard Loiseau) покінчив життя самогубством в умовах неправдивих чуток про те, що гід Мішлен понизив рейтинг його ресторану Кот-д'Ор (Côte d'Or) в Сольє з трьох до двох зірок. Ці чутки з'явились після зниження оцінки з 19 до 17 балів за шкалою Го-Мійо, яке справді мало місце.
З 2010 Го-Мійо визначає оцінку ресторанів за «кухарськими ковпаками»: (5 ковпаків = 19-20 балів, 4 ковпака = 17-18 балів, 3 ковпака = 15-16 балів, 2 ковпака = 13-14 балів, 1 ковпак = 11-12 балів)
П'ять ковпаків
Станом на 2012 рік п'ять «кухарських ковпаків» мали наступні ресторани високої кухні[1]:
| Місто | Назва ресторану французькою | Назва українською | Шеф-кухар |
|---|---|---|---|
| Париж | Le Meurice | Ле Меріс | Яник Аллено |
| Париж | L'Arpège | Л'Арпеж, Арпеджіо | Ален Пассар |
| Фонжонкуз | Auberge du Vieux Puits | Л'Оберж дю Вьйо Пюі | Жіль Гужон |
| Лор'ян | L'Amphitryon | Амфітріон | Жан-Поль Абаді |
| Ежені-ле-Бен | Les Prés d'Eugénie | Ле-Пре-д'Ежені | Мішель Герар |
| Париж | Restaurant Guy Savoy | Гі Савуа | Гі Савуа |
| Париж | Alain Ducasse au Plaza Athénée | Ален Дюкасс в готелі Плаза Атені | Ален Дюкасс |
| Роанн | Maison Troisgros | Дім Труагро | Мішель Труагро |
| Париж | Pierre Gagnaire | П'єр Ганьєр | П'єр Ганьєр |
| Париж | L'Astrance | Л'Астранс | Ерік Фрешон |
| Арль | L'Atelier de Jean-Luc Rabanel | ЛьАтельє де Жан-Люк Рабанель | Жан-Люк Рабанель |
| Сен-Бонне-ле-Фруа | Régis et Jacques Marcon | Режі і Жак Маркон | Режі Маркон |
За результатами 2015—2017 років відзначені:
| Рік | Шеф-кухар (фр.) | Шеф-кухар (укр.) | Назва | Назва українською | Розташування |
|---|---|---|---|---|---|
| 2015 | Frédéric Anton | Фредерік Антон | Le Pré Catelan | Ле Пре Кателан | Париж |
| 2016 | Alexandre Gauthier | Александр Готьє[2] | La Grenouillère | Ла Гренуйєр | Ла-Маделен-су-Монтрей |
| 2017 | Thierry Marx | Тьєррі Маркс | Sur Mesure — Mandarin Oriental | Sur Mesure — Мандарен Орієнталь | Париж |
| 2017 | Marc Veyrat | Марк Вейра | La Maison des Bois | Ла Мезон-де-Буа | Маніго |
| 2018 | Alexandre Couillon | Александр Куйон | La Marine | Ла Марін | Нуармутьє-ан-л'Іль (Пеї-де-ла-Луар) |
| 2019 | Jean-François Piège | Жан-Франсуа П'єж | Le Grand Restaurant | Гранд Ресторан | Париж |
| 2020 | Alexandre Mazzia | Александр Мацціа | AM par Alexandre Mazzia | «AM» Александра Мацціа | Марсель (Прованс — Альпи — Лазурний Берег) |
За межами Франції
Го-Мійо також видає гіди для інших країн, наприклад Швейцарії, Німеччини, Австрії та країн Бенілюксу. У США, André Gayot, один із засновників Го-Мійо-Франція, випустив з 1986 до 2000 р. багато путівників під двома назвами Го-Мійо і Gayot. Після розриву відносин з новими власниками Го-Мійо-Франція, André Gayot публікує путівники в США під єдиною назвою Gayot. Сайт Gayot.com є одним з основних веб сайтів про ресторани і подорожі в США.
Див. також
Примітки
Посилання
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
