Економіка Франції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Франції
A380 Reveal 2.jpg
Перший зібраний Airbus A380 на презентації в Тулузі, як символ глобалізації та міці європейскої та французської економік
Валюта євро
Фінансовий рік календарний рік
Організації WTO, ЄС, НАТО
Статистика
ВВП $2,647 трлн. (2015)
Ріст ВВП 1,1% (2015)
ВВП на душу населення $41 200 (2015)
ВВП за секторами сільське господарство - 1,7%; промисловість - 19,3%; сфера послуг - 79% (2015)
Інфляція (ІСЦ) 0,1% (2015)
Населення
поза межою бідності
8,1% (2015)
Індекс Джіні 30,1 (2013)
Робоча сила 29,84 млн. (2015)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство - 3% промисловість - 21,3% послуги 75,7% (2013)
Безробіття 9,9 % (2015)
Галузі виробництва обладнання, хімікати, автомобілі, металургія, авіація, електроніка; текстиль, харчова промисловість; туризм
Зовнішня діяльність
Експорт $509,1 млрд. (2015)
Експортні товари машини та транспортне обладнання, літаки, пластмаси, хімікати, фармацевтичні продукти, залізо і сталь, напої
Партнери Німеччина Німеччина 15,9%
Іспанія Іспанія 7,3%
Flag of the United States.svg США 7,2%
Італія Італія 7,1%
Велика Британія Велика Британія 7,1%
Бельгія Бельгія 6,8%(2015)
Імпорт $539 млрд. (2015)
Імпортні товари машини та обладнання, транспортні засоби, сира нафта, літаки, пластмаси, хімічні речовини
Партнери Німеччина Німеччина 19,5%
Бельгія Бельгія 10,7%
Італія Італія 7,7%
Нідерланди Нідерланди 7,5%
Іспанія Іспанія 6,8%
Flag of the United States.svg США 5,5%
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 5,4%
Велика Британія Велика Британія 4,3% (2015)
Державні фінанси
Борг $5,496 трлн. (2015)
Доходи $1,253 трлн. (2015)
Витрати $1,351 трлн. (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]


Франція покладається на ядерну енергію.

Франція — високорозвинена індустріально-аграрна країна. За розмірами ВВП і обсягом промислового виробництва Франції, займає одне з провідних місць у західному світі (разом зі США, ФРН, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості — машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї, харчова промисловість і виноробство.

Макроекономіка[ред.ред. код]

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 1600 млрд. Темп зростання ВВП — 3,2%. ВВП на душу населення — $ 27975. Прямі закордонні інвестиції — $ 12,5 млрд. Імпорт (машини та обладнання, нафта, кам'яне вугілля, кольорові метали, целюлоза, бавовна, вовна, деревина) — $ 334 млрд (г.ч. Німеччина — 17,2%; Італія — 9,9%; США — 8,8%; Великобританія — 8,4%; Бенілюкс — 7,7%). Експорт (транспортне обладнання, автомобілі, сільськогосподарські і продовольчі товари, хімічні товари і напівфабрикати) — $ 377,8 млрд (г.ч. Німеччина — 15,9%; Великобританія — 10%; Італія — 9,1%; Іспанія — 8,7%; Бенілюкс — 7,7%). Франція — одна з найбільших економічно розвинених країн світу. За обсягом промислової продукції Франція ділить з Італією 4-е місце у світі (після США, Японії і Німеччини). У 1997 обробна промисловість дала 25,1% загальної доданої вартості; в ній було зайнято 4,2 млн чол., тобто 18,6% всіх трудових ресурсів країни. Франція займає 4-е місце у світі з експорту промислових товарів. У формуванні валового внутрішнього продукту (ВВП) Франції домінує сфера послуг. Велику роль відіграють надходження від зовнішньої торгівлі і туризму.

У Франції прийнятий принцип «змішаної економіки», що передбачає активну участь як держави, так і приватних осіб в управлінні економічною діяльністю. Франція має давню традицію планової економіки, починаючи з прийняття першого п'ятирічного національного плану в 1947; 11- й план був обнародуваний в 1993, 12-й — у 1998.

З початку 1950-х аж до початку 1970-х років середньорічний приріст ВВП становив понад 5% (серед великих економічних держав цей показник був вище тільки в Японії). Частково це пояснюється швидким збільшенням чисельності населення і розширенням внутрішнього ринку. Однак внаслідок спаду в економіці темпи зростання ВВП за 1970–1990 знизилися наполовину, а з початку 1990-х років відбувається подальше його зниження.

Мінеральні ресурси[ред.ред. код]

Докладніше у статті Корисні копалини Франції
Докладніше у статті Гірнича промисловість Франції

Країна має великі поклади залізних руд на півночі (Лотарингія), природного газу на південному сході, калію на сході (Ельзас) та бокситів на півдні (Прованс)..

Хімічна промисловість[ред.ред. код]

Франція — один з найбільших у світі виробників хімічної і нафтохімічної продукції (у тому числі каустичної соди, синтетичного каучуку, пластмас, мінеральних добрив, фармацевтичних товарів та інш.), чорних і кольорових (алюміній, свинець і цинк) металів. Великою популярністю на світовому ринку користуються французький одяг, взуття, ювелірні вироби, парфуми і косметика, коньяки, сири (виробляється близько 400 сортів).

Сільське господарство[ред.ред. код]

Франція — провідна сільськогосподарська країна в Європейському союзі. На частку Франції припадає понад 21% сільськогосподарської продукції країн ЄС (у вартісному вираженні). Франція — найбільший в Європі і другий у світі (після США) експортер сільськогосподарської продукції. Головна галузь сільського господарства — тваринництво. Площа сільськогосподарських угідь становить 2/3 території Франції (35,5 млн га). Вирощують зернові — пшеницю, ячмінь, кукурудзу, а також цукровий буряк. Виноградарство, овочівництво, садівництво і квітництво. Морське рибальство і розведення устриць. Особливо велика роль Франції в постачанні зернових (50 млн т/рік, головним чином пшениці і кукурудзи) на світовий ринок. Вона постачає також м'ясо (яловичину, свинину і баранину), молочні продукти, овочі, фрукти і вино.

Енергетика[ред.ред. код]

Динаміка виробництва електроенергії у Франції, 1980–2012:

Франція займає 2-е місце у світі (після США) по використанню атомної енергії. У 1997 на частку АЕС Франції припадало 91% всієї виробленої електроенергії. Власний видобуток вугілля, нафти і газу покриває всього 2% суми споживання первинної енергії у Франції. В той же час Mining Annual Review 2002 повідомляє, що частка АЕС у 2001 р склала тільки 50%, що може бути пояснено обережнішим ставленням до ядерної енергетики після Чорнобильської катастрофи. Зростає частка відновлювальної енергетики, зокрема — вітроенергетики.

Транспорт[ред.ред. код]

Розвинені всі види сучасного транспорту. Головні морські порти — Марсель, Гавр, Дюнкерк, Руан, Нант, Сен-Назер, Бордо. Транспортна мережа має радіальну конфігурацію з єдиним центром — Парижем. Франція посідає одне з перших місць у світі за довжиною автошляхів і величиною автопарку. Найважливіша автострада — Лілль-Париж-Ліон-Марсель. Головні водні магістралі — Сена (яка через Уазу і Північний канал пов'язана з Північним районом, а через Марну і канал Марна-Рейн — з Лотарингією та Ельзасом) і каналізована р. Мозель (шлях для експорту лотаринзької руди і металу, а також імпорту вугілля і коксу); на ці шляхи припадає понад 4/5 перевезень.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.