Перейти до вмісту

Червоний путівник Мішлен

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Червоний путівник Мішлен
Дата створення / заснування1900 Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип
Зображення
Названо на честьАндре Мішлен Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникАндре Мішлен Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата публікації1900 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна походження Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус авторських прав🅮 Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Червоний путівник Мішлен у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Обкладинка Червоного гіда 1929 року

Червоний путівник Мішлен (Червоний гід Мішлен; фр. Michelin, Le Guide Rouge) — найбільш відомий і впливовий з сучасних ресторанних рейтингів, який видає компанія з виробництва шин Michelin з 1900 року.

Michelin також видає туристичний путівник, який називають «Зелений путівник Мішлен».

Історія

[ред. | ред. код]

Перший гід видав 1900 року Андре Мішлен, одним із засновників компанії «Мішлен». Початково путівник містив список різноманітних корисних для мандрівників місць, як-то готелі, ремонтні майстерні, платні автостоянки, місця харчування. Поширювався спочатку безплатно, а з 1920 року почав продаватись за помірну ціну. Тоді ж до нього включили рейтинг ресторанів за їх цінами. При цьому ресторани з високими цінами позначалися зіркою, що злегка нагадувала квітку.

1926 року політика рейтингу суттєво змінилася, і відтоді зірочка поруч з назвою ресторану вже означала відмінну кухню.

На початку 1930-х років було диференційовано якість кухні за трьома зірками і ця традиція залишається досі:

  •  — дуже хороший ресторан у своїй категорії
  •  — відмінна кухня, заради ресторану варто дещо відхилитись від маршруту
  •  — чудова робота шеф-кухаря, варто сюди здійснити окрему подорож.

Путівник видається для таких країн Європи як Франція, Австрія, Італія, Німеччина, Іспанія і Португалія (спільний гід), Швейцарія, Велика Британія і Ірландія (спільний гід), країни Бенілюкса (спільне видання).

Також видаються окремі гіди по Нью-Йорку, Лос-Анджелесу, Лас-Вегасу, Чикаго, Сан-Франциско,Токіо, Кіото і Осаці (спільне видання), Гонконгу і Макао (спільно), Парижу (ті ж ресторани, що і у французькому путівникові), Лондону і по головних містах Європи.

Путівник по Токіо[1], який почав видаватись з 2008 року, відразу ж поставив столицю Японії на перше місце серед «міст-гурманів» за версією Мішлен. Токіо відібрав це звання у Парижа, випередивши останній за кількістю сумарних зірок на 93 (191 проти 98).

Першим рестораном, який отримав три зірки у Великій Британії, був «Gordon Ramsay» у Лондоні[2], власником і шефом якого є Гордон Рамзі, шотландець за походженням.

Першим у східній Європі отримав зірку Мішлен празький ресторан «Allegro Prague».[3].

2007 року згадкою в Червоному гіді Мішлен був відзначений також празький ресторан «La Veranda».[4], створений ресторатором з Одеси Юрієм Колесником і його партнером Савелієм Лібкіним.

У 2018 році автори ресторанного рейтингу гіда Мішлен високо оцінили шеф-кухаря київського ресторану «Канапа» Ярослава Артюха. На сайті гіда написали про те, як він модернізує традиційну українську кухню і вдихає у неї нове життя[5][6].

Критерії присудження рейтингу

[ред. | ред. код]

Критерії присудження рейтингу складають комерційну таємницю компанії «Мішлен» і не є надбанням громадськості, проте відомий головний критерій — кухня. З точки зору гіда, атмосфера, обслуговування, інтер'єр і цінова ніша[7] — все це вторинне по відношенню до страв, що подаються.

У гіді не розглядаються «модні» заклади і ресторани без авторської кухні (тобто без шеф-кухаря).

Відомо, що найчастіше зірки присуджують шефам, а не ресторанам, таким чином, шеф може піти і «прихопити» свою зірку в інший ресторан.

2003 року вийшла книга «L'inspecteur se met à table» Ремі Паскаля, який пропрацював довгі роки інспектором «Мішлен», в якій він відкрив завісу таємниці і розповів, яким чином, наприклад, присуджують зірки, і яким чином вони відбираються [8]. Ремі зізнався, що радив би гурманам їсти в ресторанах з однією або двома зірками, а не у трьохзіркових, оскільки «справжній талант розкривається у боротьбі»[8]. Книга викликала обурення з боку компанії, і Паскаль був негайно звільнений.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 7 травня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-07-22 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Gordon Ramsay Home Page — Fine Dining in London [Архівовано 21 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ↑ Prague eatery gets first Michelin star in ex-Soviet bloc [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.]|Earth Times News(англ.)
  4. ↑ Dave Faries .php Just about right. When La Veranda misses, it's not by much // The Prague Post — 23 грудня 2008 (англ.)
  5. ↑ Chef Yaroslav Artyuk of Kanapa Breathes New Life Into Ukrainian Dishes. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 20 серпня 2020.
  6. ↑  Вперше за 120 років українська кухня потрапила в авторитетний рейтинг "Michelin Guide" на YouTube
  7. ↑ В Сінгапурі є заклад фаст-фуда, що має зірку Мішлен
  8. 1 2 Rémy, 2004.

Посилання

[ред. | ред. код]