Лео Лемешич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лео Лемешич
Лео Лемешич
Лео Лемешич
Особисті дані
Народження 8 червня 1908(1908-06-08)
  Синь, Сплітсько-Далматинська жупанія, Хорватія
Смерть 5 серпня 1978(1978-08-05) (70 років)
  Спліт, СФРЮ
Поховання Ловринацd[1]
Громадянство  Югославія
 СФРЮ
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1923–1940 Югославія «Хайдук» (Спліт) 179[2] (109)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1929–1932 Югославія Югославія 5 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1952–1954 Югославія Югославія
1961–1963 Югославія «Хайдук» (Спліт)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Лео Лемешич (хорв. Leo Lemešić, нар. 8 червня 1908  — пом. 5 серпня 1978, Спліт) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника, футбольний тренер, суддя. Відомий виступами за клуб «Хайдук», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії.

Клубна кар'єра

Дебютував у офіційному матчі в складі «Хайдука» у 18-річному віці 14 березня 1926 року у матчі чемпіонату Спліта проти «Бораца» (12:0) і одразу відзначився чотирма голами. Перший час переважно підміняв у основі команди когось із трійки провідних нападників центральної осі Любо Бенчича, Мірко Боначича і Антун Боначича.

В 1927 році здобув з командою перший титул чемпіона Югославії. В короткотривалому турнірі для шести учасників «Хайдук» на два очки випередив белградський БСК. Так як відсутнім був Бенчич, Лео зіграв у всіх п'яти матчах змагань і забив 1 гол. По завершенні сезону чемпіон отримав можливість зіграти у новоствореному міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи. У першому раунді змагань «Хайдук» двічі поступився віденському «Рапіду» (1:8, 0:1).

Ще одну перемогу у чемпіонаті «Хайдук» здобув у скандальній першості 1929 року. За підсумками сезону переможцем став БСК, що набрав таку ж кількість очок, що і «Хайдук», але випереджав команду зі Спліта за додатковими показниками. Та федерація футболу визнала два матчі БСК недійсними через участь недозволеного гравця. У підсумку представники столичного клубу переграли лише один з цих матчів (якраз проти «Хайдука» і вдруге перемогли з рахунком 2:1 замість 3:1 на початку сезону), а у другому команді зарахували технічну поразку. Таким чином «Хайдук» виявився попереду БСК на два очки. Лео зіграв у всіх десяти (з врахуванням двох матчів кваліфікації) матчах того чемпіонату і забив 2 голи.

У 30-х роках Лемешич став головним бомбардиром команди. Тричі був з клубом срібним призером чемпіонату в 1932, 1933 і 1937 роках. В 1935 році здобув титул найкращого бомбардира чемпіонату.

Загалом у складі «Хайдука» зіграв у 1926—1940 роках 491 матч і забив 455 м'ячів[3]. Серед них 179 матчів і 109 голів у чемпіонаті Югославії, 27 матчів і 54 голи у чемпіонаті Спліта, 1 матч у Кубку Мітропи[4], 20 матчів і 10 голів у Кубку югославської федерації, 264 матчі і 282 голів у інших турнірах і товариських іграх. За кількістю забитих голів Лемешич посідає друге місце у списку найкращих бомбардирів в історії «Хайдука».

Виступи за збірну

1929 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (3:2), відзначився забитим голом. Загалом зіграв за збірну 5 матчів і забив 3 голи.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Югославія Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10.05.1929 Бухарест Румунія Румунія 2 – 3 Югославія Югославія Кубок короля Олександра 1
16.11.1930 Софія Болгарія Болгарія 0 – 3 Югославія Югославія Балканський кубок 1
21.05.1931 Белград Югославія Югославія 3 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч 1
28.06.1931 Загреб Югославія Югославія 2 – 4 Румунія Румунія Балканський кубок -
29.05.1932 Загреб Югославія Югославія 0 – 3 Польща Польща товариський матч -
Усього Матчів 5 Голів 3

Статистика виступів у кубку Мітропи

№ Розіграш Стадія Дата та місце
проведення 		Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1927 1/4 14.08.1927
Відень 		Австрія Рапід (Відень) 8:1 Югославія Хайдук (Спліт)
2 1927 1/4 21.08.1927
Спліт 		Югославія Хайдук (Спліт) 0:1 Австрія Рапід (Відень)
Всього у кубку Мітропи 2 0

Кар'єра тренера і судді

Завершивши ігрову кар'єру, Лемешич став футбольним арбітром. Працював на Олімпійських іграх 1948. Також судив на двох чемпіонатах світу. Зокрема, під час чемпіонату 1950 року працював в одному матчі у ролі бокового судді, а на чемпіонаті 1958 року був головним суддею матчу Вельс — Мексика, а ще у двох поєдинках працював боковим[5]. Загалом у ролі головного арбітра відпрацював 8 міжнародних матчів для збірних у 1948—1958 роках[6] .

1952—1954 роках Лемешич входив до тренерської відбіркової комісії національної збірної Югославії протягом 27 матчів. Завоював з командою срібло на Олімпійських іграх 1952. Також працював з командою на чемпіонаті світу 1954 року, де югославська збірна дісталась чвертьфіналу.

В 1956 році Лемешич входив до тренерського складу збірної Хорватії, що проводила товариський матч зі збірною Індонезії (5:2)[7]. Це єдиний матч хорватської збірної у часи СФРЮ.

У сезоні 1961—1962 років Лемешич тренував рідний «Хайдук»[8].

В останні роки життя Лео Лемешич впав в депресію. 5 серпня 1978 року він вчинив самогубство.

Трофеї і досягнення

як гравця

як тренера

Примітки

  1. ↑ https://lovrinac.hr/trazilica-pokojnika/
  2. ↑ У фінальному турнірі чемпіонату Югославії і кваліфікації до нього
  3. ↑ Профіль на клубному сайті «Хайдука»
  4. ↑ Ряд інших джерел стверджують, що Лемешич зіграв в обох матчах своєї команди у Кубку Мітропи
  5. ↑ «Всі чемпіонати світу з футболу. Том 1, 2» ISBN 978-966-2320-02-2
  6. ↑ Суддівська кар'єра на рівні збірних
  7. ↑ Подробиці матчу
  8. ↑ Всі тренери «Хайдука»

Посилання

Угринич (1920–24) · Секулич (1924) · Зиная (1924–25) · Пандакович (1926–30) · Симонович (1930–32) · Велькович (1933) · Симонович (1933–34) · Шусте, Миодрагович і Плеше (1934–35) · Симонович (1935) · Симич (1936) · Попович (1937–38) · Симонович (1939) · Попович (1939) · Симонович (1939–40) · Попович (1940–41) · Арсеньєвич (1946–48) · Арсеньєвич (1948–52) · Арсеньєвич, Тирнанич, Лемешич (1952–54) · Пешич, Тирнанич, Лемешич, Вельфль і Чирич (1954) · Тирнанич (1955–58) · Николич, Тирнанич і Ловрич (1959–61) · Ловрич, Михайлович і Рушевлянин (1961–63) · Ловрич і Рушевлянин (1963–64) · Ловрич (1964) · Тирнанич, Антолкович, Милянич і Гегич (1965) · Тирнанич, Антолкович і Милянич (1966) · Тирнанич і Милянич (1966) · Тирнанич, Милянич, Митич, Бошков і Станкович (1966) · Митич (1967–70) · Бошков (1971–73) · Милянич, Рибар, Ребаць, Івич і Чирич (1973–74) · Младинич (1974–76) · Топлак (1976–77) · Валок, Вилотич і Зець (1977) · Вилотич (1978) · Луштиця (1978) · Младинич (1978) · Єркович (1978) · Милянич (1979–82) · Веселинович (1982–84) · Милутинович (1984–85) · Топлак і Осим (1986) · Осим (1986–1992)

Хайдук (Спліт) – Тренери

Юст (1911) · Шагровский (1912) · Макоун (1913) · О. Богата (1913) · Заїчек (1914) · Ян (1915–1918) · Штястний (1919) · О. Богата (1913) · Слоуп-Штапл (1920) · Зубек (1920) · Мантлер (1921) · Шолтис (1922) · Пінц (1922) · Я. Богата (1923) · Калітерна (1923–1930) · Пушнер (1930) · Калітерна (1930–1936) · В. Подує (1932) · А.Блажевич (1936) · Сенецький (1937) · Калітерна (1937) · Шпітц (1938–1939) · Бенчич (1939–1940) · Соботка (1940) · Бенчич (1940) · Соботка (1941) · Бенчич (1941–1948) · Калітерна (1948–1951) · Бакотич (1951) · Й. Матошич (1952–1954) · Томашевич (1954–1955) · Бенчич (1955–1956) · Ф. Матошич (1956–1958) · Радовникович (1958–1959) · Чирич (1959–1961) · Лемешич (1961–1962) · Матекало (1962) · Грчич (1963) · Чирич (1963) · Ф. Матошич и Недоклан (1964–1965) · Ненкович (1965–1969) · Луштиця (1969–1971) · Івич (1972) · Зебець (1972–1973) · Івич (1973–1976) · Дуванчич (1976–1977) · Маркович (1977–1978) · Івич (1978–1980) · Младинич (1980–1982) · Надовеза (1982–1984) · Поклепович (1984–1986) · Крешич (1986) · Скоблар (1986–1987) · Ковачич (1987) · Івич (1987) · Вуцов (1987) · Надовеза (1988–1989) · Перузович (1989–1990) · Скоблар (1990–1991) · Поклепович (1991–1993) · Каталинич (1993–1995) · Булян (1995) · Йозич (1995–1996) · Булян (1996–1997) · Боначич (1997) · Івич (1997) · Боначич (1997–1998) · Вулич (1998) · Каталинич (1998–1999) · Маткович (1999–2000) · Надовеза (2000) · Вулич (2000–2001) · Грачан (2001) · Билич (2001–2002) · Вулич (2002–2004) · Надовеза (2004) · Каталинич (2004) · Слишкович (2004–2005) · Штимаць (2005) · М.Блажевич (2005) · Гудель (2005–2006) · Боначич (2006) · Вулич (2006–2007) · Пудар (2007) · Крешич (2007) · Ярні (2007–2008) · Вучевич (2008) · Мише (2008–2009) · Калинич (2009) · Шпанич (2009) · Рея (2009–2010) · Поклепович (2010) · Шпанич (2010) · Вучевич (2010–2011) · Мише (2011) · Балаков (2011–2012) · Крстичевич (2012–2013) · Тудор (2013–2015) · Вукас (2015) · Поклепович (2015) · Вучевич (2015) · Вукас (2015) · Бурич (2015–2016) · Пушник (2016) · Лозо (2016) · Каррільо (2016–2017) · Копич (2017–2018) · Вулич (2018) · Орещанин (2018–2019) · Бурич (2019) · Тудор (2020) · Вукас (2020) · Примораць (2020–2021) · Трамеццані (2021) · Густафссон (2021) · Дамбраускас (2021–2022) · Кароглан (2022) · Леко (2022–2023) · Кароглан (2023–)


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лео_Лемешич&oldid=32955123