Air China

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Air China
Air China Logo.svg
ІАТА
CA
ІКАО
CCA
Позивний
Air China
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1988
Базовий аеропорт Столичний аеропорт Пекіна
Хаби Міжнародний аеропорт Пудун, Шуанлю (аеропорт)
Альянс Star Alliance
Слоган 我们去超越 (спрощ.кит.)
我們去超越 (традиц.кит.)
We go above and beyond (англ.),
букв. - "Ми йдемо вперед і ще далі"
Розмір флоту 357 (+53 замовлено)
Пунктів призначення 201
Дочірні компанії Air China Cargo, Air Macau, Beijing Capital Airlines, Dalian Airlines, Shandong Airlines і Shenzhen Airlines
Штаб-квартира Пекін
Керівник Сонг Жийонг
Кількість працівників 50 000
Сайт Англомовний сайт

Air China або Китайська міжнародна авіаційна компанія (кит. традиц.: 中國國際航空公司піньїнь: Zhōngguó Guójì Hángkōng Gōngsī, скорочено кит. {{{1}}}) — державна авіакомпанія КНР зі штаб-квартирою у Пекіні та базуванням у Столичному аеропорту Пекіна. Її акції входять до біржового індексу «Shanghai Stock Exchange 50 Index» та є членом авіаційного альянсу Star Alliance.

Історія[ред.ред. код]

Штаб-квартира Air China

Air China розпочала свої польоти 1 липня 1988 року; до того вона була міжнародною частиною Управління цивільної авіації Китаю (англ. Civil Aviation Administration of China), яке було засновано 1939 року, щоб припинити військові польоти з тодішньої Республіки Китай до Центральної Росії. Першими рейсовими літаками Управління були Лі-2, після того Іл-14, які швидко були замінені на Іл-18.

Першим реактивним літаком підрозділу став Hawker Siddeley Trident, замовлений 1970 року. Перші довгі перельоти здійснювали Іл-62М та Boeing 707. Перший Boeing 747 Управління отримало у жовтні 1989 року, перший Boeing 737—300 — у березні 1991, 737—700 — у червні 2003, а 737—800 — у серпні 1999 р.[1]

1988 року Управління було розділено на окремі регіональні авіалінії та на міжнародного оператора Air China.

Сьогодні основний флот Air China складається з обох версій Airbus A330, Boeing 777—200 та 777-300ER, а також з 747–400 та 747-8, які мають замістити 747—400[2].

З грудня 2007 року Air China є членом Star Alliance. 2014 року вона перевезла 51,01 мільйон пасажирів (у цю цифру не входять пасажири інгих авіаліній, які входять до концерну Air China (Air China Group), але не носять назву «Air China»); завантаження рейсів того ж року склало в середньому 80 %[3].

Air China має частку у різних авіакомпаніях, серед яких Air China Cargo, Cathay Pacific, Shenzhen Airlines, Air Macau, Shandong Airlines, Dalian Airlines, Beijing Airlines, Tibet Airlines та Air China Inner Mongolia[4]; концерн Air China, до якого входять всі авіалінії Air China Group, мав на 31 грудня 2014 року 540 літаків із середнім віком 6,08 років[4] та в цілому перевіз 83,01 млн пасажирів[5].

У листопаді 2013 року Skytrax понизило статус Air China до тризіркової авіакомпанії, оскільки якість її перевезень більше не відповідала мінімальним вимогам для 4-х зірок[6].

7 липня 2014 президент Air China, Сонг Жийонг (Song Zhiyong) та голова правління Lufthansa Карстен Шпор підписали угоду про наміри стратегічної співпраці. Передбачається, що обидва партнери у спільному підприємстві будуть тісніше співпрацювати у певних з'єднаних рейсах та послугах, розподіляти доходи від такої спільної діяльності між авіакомпаніями та визнавати квитки один одного[7]. Крім того, обидві авіакомпанії хочуть інтенсифікувати спільну роботи у напрямку послуг MRO (англ. Maintenance, Repair & Overhaul — технічне обслуговування, ремонт та капремонт)[8]

Оскільки разом обидві авіакомпанії забезпечують 84 % всіх польотів між Німеччиною (що відповідає 35 % всіх польотів Європа-Китай) та КНР та 88 % пасажирів[9], таке об'єднання потребує дозволу антимонопольного контролю[7], який поки не отриманий, хоча більш тісна співпраця між авіакомпаніями мала початися наприкінці 2015[10].

Пункти призначення[ред.ред. код]

Air China, поруч з China Eastern, China Southern, Hainan Airlines та Grand China Air, є однією з небагатьох китайських авіакомпаній, які мають рейси до пунктів призначення у Азії, Австралії, Європі, Північній та Південній Америці[11].

Кодшерінг[ред.ред. код]

Air China має кодшерінгові угоди з такими авіакомпаніями[12] (члени Star Alliance позначені *):

  • LOT*
  • Lufthansa*
  • SAS*
  • Shandong Airlines
  • Shenzhen Airlines*
  • South African Airways*
  • TAM Linhas Aéreas

Флот[ред.ред. код]

Airbus A321-200 компанії Air China
Airbus A330-300 компанії Air China
Boeing 777-300ER компанії Air China

Поточний флот[ред.ред. код]

Станом на листопад 2015 року флот Air China складається з 357 літаків[13]:

Тип літака К-ть діючих К-ть замовлених[14][1] Примітки Кількість місць[15]

(Перший/Бізнес/Економ+/Економ)

Airbus A319-100 33 3 обладнані вінглетами 128 (8/-/-/120)
Airbus A320-200 39 5 обладнані вінглетами 158 (8/-/-/150)
Airbus A321-200 52 7 обладнані вінглетами 177 (16/-/-/161)
Airbus A330-200 30 2 у лівреї Star Alliance 237 (-/30/-/207)
Airbus A330-300 21 2 301 (-/30/16/255)
Airbus A350-900 10 - відкрите -
Boeing 737—700 21 14 обладнані вінглетами 128 (8/-/-/120)
Boeing 737—800 121 79 обладнані вінглетами; 7 використовуються Dalian Airlines,
1 — Donghai Airlines; 2 — Shandong Airlines
159 (12/-/-/147)
Boeing 747—400 4 1 не активний 344 (10/42/-/292)
Boeing 747-8 7 365 (12/54/66/233)
Boeing 777—200 10 310 (-/30/63/217)
Boeing 777-300ER 20 6 B-2006 в лівреї Love China, B-2035 в лівреї Smiling China
та B-2032 в лівреї Star Alliance
311 (8/42/-/261)
Boeing 787-9 15 - відкриті -
Comac C919 20 - відкриті -
Разом 357 53

У березні 2011 Air China підписала угоду про наміри придбати 5 Boeing 747-8, угода про придбання була укладена у вересні 2012. У березні 2013 замовлення збільшилось до 7 шт.[16] З січня 2015 нові літаки курсують рейсом Нью-Йорк-Пекін[17], а з середини року — також Франкфурт-Пекін.

У квітні 2013 Air China подала повідомлення на Шанхайську біржу про наміри придбати 100 літаків у Airbus для задоволення попиту у перевезенні пасажирів, але типи літаків у ньому не були зазначені[18].

У грудні 2014 Air China повідомило про наміри придбати 60 літаків Боїнг 737, але не відомо у версії MAX чи Next Generation[19]

Історичний флот[ред.ред. код]

Іл-18 Управління у Гуйліні, 1984

Раніше Air China та її попередник — Управління, експлуатували також такі літаки[20]:

Технічне обслуговування[ред.ред. код]

У Пекіні Air China разом з Lufthansa має спільне підприємство «Aircraft Maintenance and Engineering Corporation» (скор. «AMECO Beijing»), яке на сьогодні є найбільшим провайдером технічного обслуговування формату MRO (Maintenance, Repair & Overhaul — технічне обслуговування, ремонт та капітальний ремонт) у КНР. Крім штаб-квартири в Пекіні, AMECO має ще 9 пунктів технічного обслуговування літаків — у Ченду, Чунціні, Ханчжоу, Тяньцзіні, Хух-Хото, Шанхаї, Ґуйяні, Ухані та Гуанчжоу[21].

AMECO Beijing була заснована у травні 1989 р.; Air China має 60 % долі в компанії, Lufthansa — 40 %[21]. AMECO обслуговує не лише флот Air China та Lufthansa, а і численних інших національних та міжнаціональних авіакомпаній[21].

З 1 серпня 2014 AMECO виконує для Airbus A380, що використовуються Singapore Airlines за маршрутом Пекін-Сінгапур, так звані завдання з обслуговування лінії (передпольотне обслуговування); це технічне обслуговування і тестування, що повинні виконуватися перед кожним рейсом або щодня або через короткі проміжки часу до одного тижня[22].

Вантажні перевезення[ред.ред. код]

Вантажні перевезення здійснює дочірня компанія Air China — Air China Cargo, в якій Air China має 51 %. Air China Cargo перевозить вантажі не тільки своїми власними вантажними літаками, а й має виняткове право на використання трюмів всіх пасажирських літаків Air China[23], щоб мати можливість заповнювати всі багажні відсіки, не зайняті речами пасажирів.

PhoenixMiles[ред.ред. код]

«PhoenixMiles» (піньїнь: Fènghuáng Zhīyīn, буквально «Найкращі друзі фенікса») — це бонусна програма накопичення миль, яка діє в Air China з 1994 року[24], в якій на кінець 2014 року брало участь 32,96 мільйонів осіб[4]. До цієї системи також долучилися інші китайські перевізники — Shenzhen Airlines, Shandong Airlines та Dalian Airlines.

Оскільки авіакомпанія є членом Star Alliance, її бонусна програма сумісна з бонусними програмами інших членів альянсу — учасники PhoenixMiles можуть накопичувати милі і на авіалініях партнерів.

Цікавинки[ред.ред. код]

  • У серії «Будда, що посміхається» мультсеріалу «Сімпсони» (2005) родина Сімпсонів летить в Китай літаком «Air China»;
  • у фільмі «Карате кід» (2010) як продакт-плейсмент показують зліт та посадку Boeing 747—400 авіакомпанії Air China, а у іншій сцені, де герой Джейдена Сміта намагається у салоні літака говорити китайською з нібито китайцем-пасажиром, на задньому фоні видно стюардес у формі Air China, а на стінах салону — логотипи Air China.
  • у фільмі "Інтерв'ю (2014) присутній літак вигаданої авіакомпанії «Zhangzhou Air», однак напис повністю відповідає шрифту на Boeing 747—400 Air China[25];
  • у логотипі Air China з трьох латинських літер V.I.P. складається стилізований червоний фенікс[26].

Аварії[ред.ред. код]

  • 15 квітня 2002 року літак Boeing 767-300ER на рейсі з Пекіна до Пусана під час спроби посадки у погану погоду врізався у пагорб. Загинуло 128 з 166 людей на борту[27].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б БоїнгOrders and Deliveries (англ.)
  2. USA Today — Air China is second to get Boeing's newest, biggest 747
  3. staralliance.com — Air China
  4. а б в Air China Annual Report 2014
  5. Air China Limited Announces 2014 Annual Results (англ.)
  6. airlinequality.com — AIR CHINA Quality Rating downgraded to 3-Star Airline status(англ.)
  7. а б airliners.de — Lufthansa und Air China wollen Kooperation ausbauen
  8. Рейтер — Lufthansa baut Joint Venture mit Air China
  9. centreforaviation.com — Air China-Lufthansa Group JV will control 35 % of Europe-China market while easing growth tensions
  10. airliners.de — Lufthansa-Chef: Engere Kooperation mit Air China noch 2015 geplant
  11. airchina.de — мережа польотів
  12. airchina.de — партнери
  13. Air China
  14. Airbus — Orders & deliveries
  15. airchina.de — інформація про флот
  16. boeingblogs.com — The third quarter (англ.)
  17. China Daily — Air China's new Boeing 747-8 lands
  18. aerotelegraph.com — Air China kauft groß bei Airbus ein(нім.).
  19. Air China will 60 Mittelstreckenjets bei Boeing bestellen(нім.)
  20. Ulrich Klee und Frank Bucher et al.: jp airline-fleets international. Zürich-Airport 1966 bis 2007
  21. а б в airchina.com — Company Profile
  22. NEWS – Industrie und Technik. AERO International. 
  23. presseportal.de — Air China beginnt Frachttransportroute nach Chengdu mit einer Boeing 747—400
  24. presseportal.de — Air China lädt «Phoenix Miles»-Mitglieder auf eine Reise nach Dubai ein
  25. imdb.com — The Interview Trivia
  26. Сайт Air China (нім.)
  27. звіт про випадок на Aviation Safety Network (нім.)