Air China

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Air China
Зображення
Дата створення / заснування 1988
Засновник Уряд Китайської Народної Республіки[d]
Держава Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Член у Linux Foundation[1]
Авіаційний альянс Star Alliance[2]
Вузловий аеропорт Столичний аеропорт Пекіна, Міжнародний аеропорт Шуанлю і Міжнародний аеропорт Пудун
Організаційно-правова форма акціонерне товариство
Загальна виручка 136 774 400 000 ¥ (2018)[3]
Місце заснування Пекін
Власник China National Aviation Corporationd
Батьківська компанія (організація, установа) China National Aviation Corporationd
Дочірня компанія (організація, установа) Air China Cargo, Air Macau, Beijing Airlinesd, Dalian Airlines, Shandong Airlines, Shenzhen Airlines, Tibet Airlinesd і Ameco Beijingd
Є власником Shenzhen Airlines і Shandong Airlines
Підприємницький підрозділ Air China Cargo, Air Macau, Dalian Airlines, Shandong Airlines, Shenzhen Airlines і Tibet Airlinesd
Розташування штаб-квартири Шуньї і Пекін
Біржа LSE: AIRC, Шанхайська фондова біржа і SEHK0753[4]
Кількість працівників 50 000 осіб (квітень 2016)
На заміну CAAC Airlinesd
Програма винагороди PhoenixMilesd
Кількість відстежувачів 18 676
Обліковий код авіакомпанії 999
Код авіакомпанії IATA CA
Код авіакомпанії ICAO CCA
Merchant Category Code 3261
Офіційний сайт
CMNS: Air China у Вікісховищі
Осідок Air China

Air China або Китайська міжнародна авіаційна компанія (спрощ.: 中国国际航空公司; кит. трад.: 中國國際航空公司; піньїнь: Zhōngguó Guójì Hángkōng Gōngsī, скорочено спрощ.: 国航) — державна авіакомпанія КНР зі штаб-квартирою у Пекіні та базуванням у Столичному аеропорту Пекіна. Її акції входять до біржового індексу «Shanghai Stock Exchange 50 Index» та є членом авіаційного альянсу Star Alliance.

Історія[ред. | ред. код]

Air China розпочала свої польоти 1 липня 1988; до того вона була міжнародною частиною Управління цивільної авіації Китаю (англ. Civil Aviation Administration of China), яке було засновано в 1939, щоб припинити військові польоти з тодішньої Республіки Китай до Центральної Росії. Першими рейсовими літаками Управління були Лі-2, після того Іл-14, які швидко були замінені на Іл-18.

Першим реактивним літаком підрозділу став Hawker Siddeley Trident, замовлений в 1970. Перші довгі перельоти здійснювали Іл-62М та Boeing 707. Перший Boeing 747 Управління отримало у жовтні 1989, перший Boeing 737—300 — у березні 1991, 737—700 — у червні 2003, а 737—800 — у серпні 1999.[5]

У 1988 Управління було розділено на окремі регіональні авіалінії та на міжнародного оператора Air China.

Сьогодні основний флот Air China складається з обох версій Airbus A330, Boeing 777—200 та 777-300ER, а також з 747–400 та 747-8, які мають замістити 747—400[6].

З грудня 2007 є членом Star Alliance. 2014 року вона перевезла 51,01 мільйон пасажирів (у цю цифру не входять пасажири інгих авіаліній, які входять до концерну Air China (Air China Group), але не носять назву «Air China»); завантаження рейсів того ж року склало в середньому 80 %[7].

Air China має частку у різних авіакомпаніях, серед яких Air China Cargo, Cathay Pacific, Shenzhen Airlines, Air Macau, Shandong Airlines, Dalian Airlines, Beijing Airlines, Tibet Airlines та Air China Inner Mongolia[8]; концерн Air China, до якого входять всі авіалінії Air China Group, мав на 31 грудня 2014 року 540 літаків із середнім віком 6,08 років[8] та в цілому перевіз 83,01 млн пасажирів[9].

У листопаді 2013 Skytrax понизило статус Air China до тризіркової авіакомпанії, оскільки якість її перевезень більше не відповідала мінімальним вимогам для 4-х зірок[10].

7 липня 2014 президент Air China, Сун Джиюн та голова правління Lufthansa Карстен Шпор підписали угоду про наміри стратегічної співпраці. Передбачається, що обидва партнери у спільному підприємстві будуть тісніше співпрацювати у певних з'єднаних рейсах та послугах, розподіляти доходи від такої спільної діяльності між авіакомпаніями та визнавати квитки один одного[11]. Крім того, обидві авіакомпанії хочуть інтенсифікувати спільну роботи у напрямку послуг MRO (англ. Maintenance, Repair & Overhaul — технічне обслуговування, ремонт та капремонт)[12]

Оскільки разом обидві авіакомпанії забезпечують 84 % всіх польотів між Німеччиною (що відповідає 35 % всіх польотів Європа-Китай) та КНР та 88 % пасажирів[13], таке об'єднання потребує дозволу антимонопольного контролю[11], який поки не отриманий, хоча більш тісна співпраця між авіакомпаніями мала початися наприкінці 2015[14].

Пункти призначення[ред. | ред. код]

Air China, поруч з China Eastern, China Southern, Hainan Airlines та Grand China Air, є однією з небагатьох китайських авіакомпаній, які мають рейси до пунктів призначення у Азії, Австралії, Європі, Північній та Південній Америці[15].

Кодшерінг[ред. | ред. код]

Air China має кодшерінгові угоди з такими авіакомпаніями[16] (члени Star Alliance позначені *):

  • LOT*
  • Lufthansa*
  • SAS*
  • Shandong Airlines
  • Shenzhen Airlines*
  • South African Airways*
  • TAM Linhas Aéreas

Флот[ред. | ред. код]

Airbus A321-200 компанії Air China
Airbus A330-300 компанії Air China
Boeing 777-300ER компанії Air China

Поточний флот[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2015 року флот Air China складається з 357 літаків[17]:

Тип літака К-ть діючих К-ть замовлених[18][5] Примітки Кількість місць[19]

(Перший/Бізнес/Економ+/Економ)

Airbus A319-100 33 3 обладнані вінглетами 128 (8/-/-/120)
Airbus A320-200 39 5 обладнані вінглетами 158 (8/-/-/150)
Airbus A321-200 52 7 обладнані вінглетами 177 (16/-/-/161)
Airbus A330-200 30 2 у лівреї Star Alliance 237 (-/30/-/207)
Airbus A330-300 21 2 301 (-/30/16/255)
Airbus A350-900 10 - відкрите -
Boeing 737—700 21 14 обладнані вінглетами 128 (8/-/-/120)
Boeing 737—800 121 79 обладнані вінглетами; 7 використовуються Dalian Airlines,
1 — Donghai Airlines; 2 — Shandong Airlines
159 (12/-/-/147)
Boeing 747—400 4 1 не активний 344 (10/42/-/292)
Boeing 747-8 7 365 (12/54/66/233)
Boeing 777—200 10 310 (-/30/63/217)
Boeing 777-300ER 20 6 B-2006 в лівреї Love China, B-2035 в лівреї Smiling China
та B-2032 в лівреї Star Alliance
311 (8/42/-/261)
Boeing 787-9 15 - відкриті -
Comac C919 20 - відкриті -
Разом 357 53

У березні 2011 Air China підписала угоду про наміри придбати 5 Boeing 747-8, угода про придбання була укладена у вересні 2012. У березні 2013 замовлення збільшилось до 7 шт.[20] З січня 2015 нові літаки курсують рейсом Нью-Йорк-Пекін[21], а з середини року — також Франкфурт-Пекін.

У квітні 2013 Air China подала повідомлення на Шанхайську біржу про наміри придбати 100 літаків у Airbus для задоволення попиту у перевезенні пасажирів, але типи літаків у ньому не були зазначені[22].

У грудні 2014 Air China повідомило про наміри придбати 60 літаків Боїнг 737, але не відомо у версії MAX чи Next Generation[23]

Історичний флот[ред. | ред. код]

Іл-18 Управління у Гуйліні, 1984

Раніше Air China та її попередник — Управління, експлуатували також такі літаки[24]:

Технічне обслуговування[ред. | ред. код]

У Пекіні Air China разом з Lufthansa має спільне підприємство «Aircraft Maintenance and Engineering Corporation» (скор. «AMECO Beijing»), яке на сьогодні є найбільшим провайдером технічного обслуговування формату MRO (Maintenance, Repair & Overhaul — технічне обслуговування, ремонт та капітальний ремонт) у КНР. Крім штаб-квартири в Пекіні, AMECO має ще 9 пунктів технічного обслуговування літаків — у Ченду, Чунціні, Ханчжоу, Тяньцзіні, Хух-Хото, Шанхаї, Ґуйяні, Ухані та Гуанчжоу[25].

AMECO Beijing була заснована у травні 1989 р.; Air China має 60 % долі в компанії, Lufthansa — 40 %[25]. AMECO обслуговує не лише флот Air China та Lufthansa, а і численних інших національних та міжнаціональних авіакомпаній[25].

З 1 серпня 2014 AMECO виконує для Airbus A380, що використовуються Singapore Airlines за маршрутом Пекін-Сінгапур, так звані завдання з обслуговування лінії (передпольотне обслуговування); це технічне обслуговування і тестування, що повинні виконуватися перед кожним рейсом або щодня або через короткі проміжки часу до одного тижня[26].

Вантажні перевезення[ред. | ред. код]

Вантажні перевезення здійснює дочірня компанія Air China — Air China Cargo, в якій Air China має 51 %. Air China Cargo перевозить вантажі не тільки своїми власними вантажними літаками, а й має виняткове право на використання трюмів всіх пасажирських літаків Air China[27], щоб мати можливість заповнювати всі багажні відсіки, не зайняті речами пасажирів.

PhoenixMiles[ред. | ред. код]

«PhoenixMiles» (піньїнь: Fènghuáng Zhīyīn, буквально «Найкращі друзі фенікса») — це бонусна програма накопичення миль, яка діє в Air China з 1994 року[28], в якій на кінець 2014 року брало участь 32,96 мільйонів осіб[8]. До цієї системи також долучилися інші китайські перевізники — Shenzhen Airlines, Shandong Airlines та Dalian Airlines.

Оскільки авіакомпанія є членом Star Alliance, її бонусна програма сумісна з бонусними програмами інших членів альянсу — учасники PhoenixMiles можуть накопичувати милі і на авіалініях партнерів.

Цікавинки[ред. | ред. код]

  • У серії «Будда, що посміхається» мультсеріалу «Сімпсони» (2005) родина Сімпсонів летить в Китай літаком «Air China»;
  • у фільмі «Карате кід» (2010) як продакт-плейсмент показують зліт та посадку Boeing 747—400 авіакомпанії Air China, а у іншій сцені, де герой Джейдена Сміта намагається у салоні літака говорити китайською з нібито китайцем-пасажиром, на задньому фоні видно стюардес у формі Air China, а на стінах салону — логотипи Air China.
  • у фільмі "Інтерв'ю (2014) присутній літак вигаданої авіакомпанії «Zhangzhou Air», однак напис повністю відповідає шрифту на Boeing 747—400 Air China[29];
  • у логотипі Air China з трьох латинських літер V.I.P. складається стилізований червоний фенікс[30].

Аварії[ред. | ред. код]

  • 15 квітня 2002 року літак Boeing 767-300ER на рейсі з Пекіна до Пусана під час спроби посадки у погану погоду врізався у пагорб. Загинуло 128 з 166 людей на борту[31].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
  2. http://www.staralliance.com/en/member-airlines
  3. https://finance.sina.com.cn/zt_d/2019_zq500qbd/
  4. https://www.hkex.com.hk/eng/invest/company/profile_page_e.asp?WidCoID=0753&WidCoAbbName=&Month=&langcode=e
  5. а б БоїнгOrders and Deliveries [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. USA Today — Air China is second to get Boeing's newest, biggest 747 [Архівовано 14 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  7. staralliance.com — Air China. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 11 березня 2016. 
  8. а б в Air China Annual Report 2014. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  9. Air China Limited Announces 2014 Annual Results [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. airlinequality.com — AIR CHINA Quality Rating downgraded to 3-Star Airline status [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  11. а б airliners.de — Lufthansa und Air China wollen Kooperation ausbauen. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  12. Рейтер — Lufthansa baut Joint Venture mit Air China [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  13. centreforaviation.com — Air China-Lufthansa Group JV will control 35 % of Europe-China market while easing growth tensions. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  14. airliners.de — Lufthansa-Chef: Engere Kooperation mit Air China noch 2015 geplant. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  15. airchina.de — мережа польотів. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  16. airchina.de — партнери. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  17. Air China. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  18. Airbus — Orders & deliveries [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  19. airchina.de — інформація про флот. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  20. boeingblogs.com — The third quarter [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  21. China Daily — Air China's new Boeing 747-8 lands [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  22. aerotelegraph.com — Air China kauft groß bei Airbus ein [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.).
  23. Air China will 60 Mittelstreckenjets bei Boeing bestellen [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  24. Ulrich Klee und Frank Bucher et al.: jp airline-fleets international. Zürich-Airport 1966 bis 2007
  25. а б в airchina.com — Company Profile. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  26. NEWS – Industrie und Technik. AERO International. 
  27. presseportal.de — Air China beginnt Frachttransportroute nach Chengdu mit einer Boeing 747—400. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 березня 2016. 
  28. presseportal.de — Air China lädt «Phoenix Miles»-Mitglieder auf eine Reise nach Dubai ein. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 11 березня 2016. 
  29. imdb.com — The Interview Trivia. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  30. [Сайт Air China (нім.). Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 11 березня 2016.  Сайт Air China (нім.)]
  31. звіт про випадок на Aviation Safety Network [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)