Scandinavian Airlines System
 | ||||
| ||||
| Тип |
авіакомпанія бізнес і публічна компанія | |||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 1 серпня 1946 | |||
| Базовий аеропорт | Стокгольм-Арланда (аеропорт) | |||
| Хаби | ||||
| Альянс | Star Alliance | |||
| Слоган |
швед. Service och enkelhet. дан. Service og enkelhed. норв. Service og enkelhet. англ. Service and simplicity. | |||
| Розмір флоту | 182 | |||
| Пунктів призначення | 123[1] | |||
| Материнська компанія | SAS Groupd | |||
| Дочірні компанії | Scanaird | |||
| Штаб-квартира | Solnad[2] | |||
| Кількість працівників | Помилка Lua у Модуль:Wikidata/number у рядку 55: attempt to compare number with nil. | |||
| Сайт | www.flysas.com | |||
Скандинавські авіалінії (SAS) (англ. Scandinavian Airlines System — Скандинавська система авіаліній) — мультинаціональна авіакомпанія (Данія, Норвегія та Швеція), провідний перевізник скандинавських країн, базується в Стокгольмі (Швеція), належить SAS AB. Член-засновник Star Alliance. Засновники Air Greenland, Linjeflyg, Spanair, Thai Airways International, а також колишній чартерний оператор Scanair. У SAS три основні хаби — Копенгаген, Стокгольм-Арланда та Осло-Гардермуен. 2006 року Скандинавські авіалінії перевезли 25 млн пасажирів, SAS Group загалом — 38,6 млн пасажирів.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Авіакомпанія була заснована 1 серпня 1946 року, коли Det Danske Luftfartselskab A/S, Svensk Interkontinental Lufttrafik AB і Det Norske Luftfartselskap AS (флагманські перевізники Данії, Швеції та Норвегії) створили партнерську компанію для організації міжнародного авіасполучення в Скандинавії[4]. Робота нової компанії почалася 17 вересня 1946 року. Компанії координували європейські рейси з 1948 року, а 1951 року вони остаточно об'єдналися в SAS Consortium. Капітал компанії був розподілений між SAS Danmark (28,6%), SAS Norge (28,6%) і SAS Sverige (42,8%), які, зі свого боку, на 50% належали приватним інвесторам, а на 50% — урядам своїх країн.
1954 року SAS стала першою авіакомпанією у світі, яка стала здійснювати трансполярні рейси. Це були рейси з Копенгагена в Лос-Анджелес з посадкою в Сондре Стормфьєрд в Гренландії, вони набули популярності зокрема серед голлівудських знаменитостей та бізнесменів для поїздок до Європи. Популярності цим рейсам сприяли вільний транзит до європейських країн та низька вартість квитків.
1957 року SAS стала першою авіакомпанією, що відкрила «навколосвітній рейс через Північний полюс», що проходить через Північний полюс, Копенгаген-Анкоридж-Токіо. SAS увійшла в реактивну добу 1959 року, першим її реактивним літаком стала Caravelle. 1971 року SAS почав рейси на Boeing 747.
SAS зайняла більшу частину місцевого ринку авіаперевезень у всіх трьох країнах, крім того, їй стали належати частки в регіональних авіакомпаніях, зокрема у Braathens та Widerøe в Норвегії, Linjeflyg та Skyways Express у Швеції та Cimber Air в Данії. 1989 року SAS мала 18,4% Texas Air Corporation, материнської компанії Continental Airlines, з якою перебувала в альянсі. Згодом ці акції було спродано. В 1990-і SAS придбала 20% акцій British Midland у Lufthansa, яка володіла 49,9% цього перевізника. SAS придбала 95% Spanair, другого за розміром перевізника Іспанії, а також Air Greenland.[5]
У травні 1997 року SAS разом з Air Canada, Lufthansa, Thai Airways International та United Airlines стала членом-засновником Star Alliance. За чотири роки до цього SAS мала невдалу спробу злиття з KLM, Austrian і Swissair, проєкт мав назву Alcazar[6].
Структура власників SAS змінилася в червні 2001 року, коли власність компанії була розділена між урядами Швеції (21.4%), Норвегії (14.3%) та Данії (14.3%), а 50%, що залишилися, були продані на відкритих торгах приватним інвесторам.
2004 року Scandinavian Airlines System (SAS) була розділена на 4 компанії: SAS Scandinavian Airlines Sverige AB, SAS Scandinavian Airlines Danmark AS, SAS Braathens AS і SAS Scandinavian International AS. SAS Braathens змінила назву на SAS Scandinavian Airlines Norge AS 2007 року.
У 2017 році SAS оголосила про створення нової авіакомпанії Scandinavian Airlines Ireland, яка буде працювати з аеропортів Хітроу та Малаги, щоб літати на європейських маршрутах від імені своєї материнської компанії, використовуючи дев’ять Airbus A320neo.[7]
27 червня 2018 року уряд Норвегії оголосив, що він продав усі свої акції SAS.[8]
У липні 2021 року Європейська комісія схвалила допомогу Швеції та Данії на суму приблизно 356 мільйонів доларів США для підтримки SAS.[9]
Після незначного прогресу в плані реструктуризації SAS, SAS Forward, 7 червня 2022 року уряд Швеції оголосив, що Швеція, яка володіє 21,8% компанії, не вливатиме новий капітал у SAS і що вона «не прагне бути довгостроковим акціонер компанії».[10]
У грудні 2023 року компанія відмовилася від викристання продукції Nesquik через те, що виробник (Nestle) потрапив до списку спонсорів війни в Україні за небажання підтримувати санкції проти Росії[11].
Підрозділи[ред. | ред. код]
_taxiing_at_Copenhagen_Airport.jpg) |
 |
[ред. | ред. код]
Підрозділ SAS International Group, що обслуговує далекомагістральні міжнародні рейси до Північної Америки та Азії з головним хабом в Копенгагені, а також хабом в Стокгольмі. Scandinavian Airlines International також займаються всіма операціями за межами Скандинавії. В Scandinavian Airlines International працює близько 900 співробітників.
[ред. | ред. код]
Підрозділ обслуговує рейси з Копенгагена в європейські країни, рейс з Копенгагена в Осло, а також місцеві рейси в Данії. Scandinavian Airlines DK займається продажем послуг в Данії. У компанії працює близько 2800 співробітників.
[ред. | ред. код]
Підрозділ обслуговує рейси зі Стокгольма до європейських країн, а також місцеві рейси в Швеції. Scandinavian Airlines Sweden займається продажем послуг в Швеції. У компанії працює близько 2500 співробітників.
[ред. | ред. код]
Scandinavian Airlines Norge — результат злиття SAS Norway і Braathens. Авіакомпанія спочатку називалася SAS Braathens, але 2007 року змінила назву на Scandinavian Airlines Norge, SAS Norge обслуговує місцеві рейси в Норвегії, а також рейси з Норвегії в європейські країни. SAS Norge займається продажем послуг в Норвегії. У компанії працює близько 3500 співробітників.
Флот[ред. | ред. код]
Флот авіакомпанії SAS складається з таких літаків (стан: квітень 2018):[12][13]
| Літак | В експлуатації | Замовлення | Опціони | Пасажири | Примітки | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| C | Y | M | ||||||
| Airbus A319-100 | 4 | — | — | 0 | 0 | 141 | 141 | „Christian Valdemar Viking“ (OY-KBO) з „ретро“ лівреєю[14] |
| Airbus A320-200 | 13 | — | — | 0 | 0 | 168 | 168 | |
| Airbus A320neo | 39 | 35 | 5 | 0 | 0 | 180 | 180 | Усі літаки мають новий інтер'єр.
Поставки 2016-2023 рр., Замінивши Boeing 737NG та A320ceo. |
| Airbus A321-200 | 8 | — | — | 0 | 0 | 200 | 200 | |
| Airbus A330-300 | 9 | — | — | 32 | 56 | 195 | 264 | LN-RKN з лівреєю Star Alliance[15] Deliveries from 2015. |
| Airbus A340-300 | 8 | — | — | 42
40 |
28 | 164
179 |
234
237 |
OY-KBM з лівреєю Star Alliance.[16] |
| Airbus A350-900 | 6 | 2 | 6 | 36 | 32 | 240 | 308 | Постачання 2019 року.[17] |
| Boeing 737-600 | 10 | — | — | 0 | 0 | 120 | 120 | |
| Boeing 737-700 | 15 | — | — | 0 | 0 | 141 | 141 | Заміняються A320 Neo |
| Boeing 737-800 | 13 | — | — | 0 | 0 | 181 | 181 | LN-RRL та LN-RRW з лівреєю Star Alliance[18] |
| В оренді | ||||||||
| Airbus A320neo | 6 | — | — | 0 | 0 | 174 | 174 | Оператор Scandinavian Airlines Ireland.[19] |
| ATR 72-600 | 6 | — | — | 0 | 0 | 70 | 70 | Оператор Flybe та Nordica |
| Bombardier CRJ900 | 15 | — | — | 0 | 0 | 90 | 90 | Оператор CityJet та Cimber |
| Bombardier CRJ1000 | 2 | — | — | 0 | 0 | 100 | 100 | Оператор Air Nostrum |
| Загалом | 164 | 71 | 11 | |||||
Інциденти та авіакатастрофи[ред. | ред. код]
- 4 липня 1948 DC-6B (SE-BDA) зіткнувся з британським військовим літаком Avro York у Нортвуді, на північ від Лондона, Англія. Усі 32 особи на борту загинули.
- 19 січня 1960 Caravelle III (OY-KRB) розбилася біля Анкари, Туреччина. Всі 42 особи на борту загинули.
- 13 січня 1969 DC-8-62 (LN-MOO) сів на воду під час посадки в Лос-Анджелесі. 15 з 45 осіб на борту загинули.
- 19 квітня 1970 у DC-8-62 (SE-DBE) при зльоті в Римі загорівся двигун. Літак згорів, проте було проведено евакуацію й обійшлося без жертв.
- 30 січня 1973 DC-9-21 (LN-RLM) впав на лід при спробі скасування зльоту в Осло. Літак затонув через 20 хвилин, проте було проведено евакуацію й обійшлося без жертв.
- 28 лютого 1984 внаслідок помилки екіпажу при спробі сісти в аеропорту ім. Кеннеді DC-10-10 (LN-RKB) приземлився за 4700 футів після початку смуги, вийшов за її кінець та зупинився в каналі для прийому припливної води. Ніхто не загинув.
- 23 лютого 1987 DC-9-41 сильно вдарився об ЗПС внаслідок помилок пілота при посадці в Трондгеймі, зазнав серйозних пошкоджень, але зайшов на друге коло й зумів приземлитися. Ніхто не загинув.
- 27 грудня 1991 у MD-81 (OY-KHO) незабаром після зльоту в Стокгольмі відмовили двигуни внаслідок попадання в них непоміченого прозорого льоду з крил і помилкового спрацьовування нової системи автоматичного збільшення тяги при зльоті. Пілотам вдалося провести аварійну посадку на галявині в лісі неподалік від села Готтрера. Ніхто не загинув.
- 8 жовтня 2001 в Мілані, Італія під час зльоту MD-87, SAS рейс SK686 (SE-DMA) зіткнувся з невеликим літаком Cessna. Всі 104 пасажири і 6 членів екіпажу загинули, також загинули 4 особи в Cessna і ще 4 на землі. Розслідування показало, що в авіакатастрофі були винні авіадиспетчери.
- Восени 2007 року мали місце три інциденти з шасі Dash 8-400, що призвело до відмови SAS від експлуатації всіх цих літаків.
- 23 серпня 2010 року при попаданні Boeing 737–600 в зону сильної турбулентності стюардеса отримала сильні травми. Більше ніхто не постраждав.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ sasgroup.net. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ http://www.proff.se/foretag/sas-ab/stockholm-arlanda/kontorstj%C3%A4nster/10217335-1/
- ↑ Euroland.com. Operational key figures. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 19 травня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 21 травня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ SAS plans to sell Spanair and its stake in the British carrier bmi-International Herald Tribune. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 16 жовтня 2007.
- ↑ Talks Collapse On European Airline Merger International Herald Tribune. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 16 жовтня 2007.
- ↑ SAS Irish subsidiary to begin flights in November. The Irish Times (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Norway sells remainder stake in SAS airline. Reuters (англ.). 27 червня 2018. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ State aid: Commission approves €300 million Swedish and Danish subsidised interest rate loans to SAS in context of coronavirus outbreak. AVIATOR (англ.). 13 липня 2021. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Ringstrom, Anna; Jacobsen, Stine (7 червня 2022). Airline SAS hits record low as Sweden halts handouts. Reuters (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ "Скандинавські авіалінії" відмовилися від Nesquik через вторгнення РФ в Україну. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
- ↑ 31 July 2013. The SAS Group's fleet in traffic. sasgroup.net. Архів оригіналу за 12 лютого 2005. Процитовано 9 травня 2014.
- ↑ 13 February 2014. SAS Fleet in Planespotters.net. planespotters.net. Архів оригіналу за 31 жовтня 2005. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ OY-KBO painted in retro livery. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ SE-REF painted in [[Star Alliance]] livery. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ OY-KBM painted in [[Star Alliance]] livery. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ SAS signs with Airbus: Total renewal of long haul fleet - SAS. News.cision.com. 25 червня 2013. Процитовано 17 березня 2014.
- ↑ LN-RRL painted in [[Star Alliance]] livery. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ SAS. SAS complements its production with a new air operator certificate (AOC) and bases outside Scandinavia - SAS. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 30 квітня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SAS Scandinavian Airlines |
Сайти компанії[ред. | ред. код]
- SAS website [Архівовано 26 січня 2017 у Wayback Machine.]
- SAS.mobi mobile website[недоступне посилання з лютого 2019]
- SAS Denmark website [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- SAS Norway website [Архівовано 4 травня 2012 у Wayback Machine.]
- SAS Sweden website [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
- SAS Group corporate website [Архівовано 7 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- SAS Flight Operations [Архівовано 3 лютого 2006 у Wayback Machine.]
База даних авіакатастроф[ред. | ред. код]
- (SAS) AirDisaster.Com Accident Database [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.]
|
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||