Bell 204/205

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bell 204 / 205
Kfd-205-N408KC-050430-05.jpg
Пожежний вертоліт Bell 205 округу Керн, Каліфорнія вилітає з аеропорту Мохаве
Призначення Багатоцільовий вертоліт
Походження  США
Виробник Bell Helicopter
Перший політ 22 жовтня 1956
Дата прийняття на службу 1959
Статус Виробництво припинено
Виробництво 1956-1980-ті
Попередня модель Bell UH-1 Iroquois
Варіанти Bell 212
Bell 214

Bell 204 і 205 — цивільні версії військового вертольоту UH-1 Iroquois з одним двигуном з родини вертольотів Huey. Вони сертифіковані у категорії транспортних вертольотів і використовуються у різних галузях, в тому числі для запилення рослин, перевезення вантажів і повітряного пожежогасіння.

Розробка[ред. | ред. код]

Bell XH-40, прототип UH-1 і Bell 204

Bell спроектувала Model 204 у відповідь на запит армії США у 1955 на багатоцільовий вертоліт. Модель 204 став великим кроком вперед у конструюванні вертольотів, він став першим вертольотом з газотурбінним двигуном. Газотурбінний двигун довів свою практичність у використанні на вертольотах через його низьку вагу і питому потужність, низьку витрату палива і не високу вартість обслуговування. Використання газотурбінного двигуна у 204 дозволило йому мати значне корисне навантаження і прийнятну швидкість, що в результаті зробило 204 і наступний 205 найуспішнішою серією західних вертольотів які було побудовано великою партією.[1]

Цивільний 204B було вперше представлено у 1961. Наступник Model 205A-1 схожий на UH-1H, який, у порівнянні з 204, довший, ширший і має кращу продуктивність та більш потужний двигун.[1]

До 1967 року було представлено понад 60 цивільних вертольотів Model 204B, інші екземпляри було побудовано Agusta-Bell до 1973. 12000 вертольотів Model 205 (в тому числі цивільний 205A-1) було побудовано Bell і Agusta-Bell до початку 1980-х. Чисельні військові 204 та 205 були перероблені для комерційного використання.[1]

Варіанти[ред. | ред. код]

Bell 205A-1, перевозив парашутистів пд час Світових ігор 2005, Дуйсбург, Німеччина
Пожежний Bell 205A-1 на озері Нім, Онтаріо, 1996
Пожежний Bell 205A-1 з пожежною командою на чергуванні у Сіу Лукаут, Антаріо, 1995
Bell 204B (покращений до моделі "C") сідає щоб забрати пожежників на пожежі 141, 1995

Bell 204[ред. | ред. код]

Позначення компанії Bell Helicopter UH-1B.

  • Bell 204B — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт, перероблений з UH-1B. Має двигуни T53-09A, максимальна злітна вага 3855 кг, 10 пасажирів.[2]
  • Agusta-Bell AB 204 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт. Побудований за ліцензією у Італії компанією Agusta.
  • Fuji-Bell 204B-2 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт.Побудований за ліцензією у Японії компанією Fuji Heavy Industries. Використовувався СВ Японії під назвою Hiyodori.

Bell 205[ред. | ред. код]

Позначення компанії Bell Helicopter UH-1H.

  • Bell 205A — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт. Має один двигун T53-11A, максимальна вага 3855 кг, максимум пасажирів, 14.[2]
    • Agusta-Bell 205 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт. Побудований за ліцензією у Італії компанією Agusta.
  • Bell 205A-1 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт, початкова версія базується на UH-1H. Має один двигун T53-13A, максимальна вага 4300 кг (4762 на зовнішніх підвісках), максимум 14 пасажирів.[2]
    • Agusta-Bell 205A-1 — Модифікована версія AB 205.
    • Fuji-Bell 205A-1 — Цивільний або військовий багатофункціональний транспортний вертоліт. Побудована за ліцензією у Японії компанією Fuji.
  • Bell 205B — рання версія Bell Модель 210 побудований наприкінці 1970-х; побудовано і продано лише п'ять. Мав ніс Модель 212 nose, покращений двигун T53-17, приводний вал K-Flex, лопаті несного гвинта від Модель 212, лопаті хвостового гвинта. Максимальна вага 4762 кг (5080 кг на зовнішніх підвісках), максимум 14 пасажирів.[2]
  • Bell 210 — Позначення Bell Helicopters для переробленого UH-1H який продавали як новий вертоліт. Один двигун T53-17B, вага така ж як і у 205B.[2]

Експериментальні моделі[ред. | ред. код]

  • Agusta-Bell 205BG — Прототип з двома турбовальними двигунами Gnome H 1200.[3]
  • Agusta-Bell 205TA — Прототип з двома турбовальними двигунами Turbomeca Astazous.[3]
  • Bell 208 — у 1965 Bell експериментував з одним спареним двигуном Model 208 "Twin Huey", яким був UH-1D оснащений спареним двигунним модулем Continental XT67-T-1, який складався з двох турбін з загальною коробкою передач. Це був дослід який проводився на кошти компанії.[3]

Оновлення[ред. | ред. код]

  • 205A++ — Польове оновлення 205A з використанням двигуна T53-17 і гвинтів Моделі 212. Схожа на моделі 205B і 210.
  • Advanced 205B — Запропоноване оновлення Японської версії.
  • Global Eagle — Pratt & Whitney Канада назва модифікованого UH-1H новим двигуном PT6C-67D, модифікованим хвостовим гвинтом і інші незначні зміни які допомогли збільшити дальність і ефективне використовувати паливо ніж Bell 212.[4]
  • Huey 800 — Оновлена комерційна версія, оснащена турбовальним двигуном LHTEC T800.

Похідні моделі[ред. | ред. код]

  • Bell 211 — HueyTug, комерційна версія UH-1C з оновленою трансмісією, більшим гвинтом, більшою хвостовою балкою, міцніший фюзеляж, підсилена система стабілізації і турбовальним двигуном потужністю 2650 к.с. (1976 кВт) T55-L-7.[5]
  • Bell 212 — Позначення компанії Bell Helicopter для UH-1N.
  • Bell 214 Huey Plus — Посилена розробка планера Bell 205 з більшим двигуном; оптимізований для умов роботи на великій висоті. Пізніше перероблений на важки Bell 214ST з двома двигунами.
  • Bell 412 — Bell 212 з чотирилопатевою напівжорсткою системою несного гвинта.
  • Panha Shabaviz 2-75 — іранський багатоцільовий вертоліт побудований Iranian Helicopter Support and Renewal Company.[6] Версія зворотної розробки Bell 205 яку продали уряду Мохаммеда Реза Пахлаві. Перший екземпляр було побудовано у 1998, а представлення відбулося наступного року.[6] Його виробляли у Ірані з 2002, а зараз він знаходиться на службі у іранських військових і уряду. Також було заявлено, що він може нести легке озброєння.

Оператори[ред. | ред. код]

Урядові оператори[ред. | ред. код]

 Канада
"Super Huey" Каліфорнійського департамента лісництва, колишній EH-1H, з пожежною командою у Бібер, Каліфорнія злітає з аеропорту Мохаве
  • Національна дослідницька рада[7]
 Іран
Вертоліт AB-205A повітряної поліції Ірану
  • Повітряна поліція
 Таїланд
  • Королівська поліція Таїланду[8][9]
 Республіка Китай
  • Національна поліція Республіки Китай[10]
 США
UH-1B використовується для навчання у швидкому спуску повітряним підрозділом шерифа Сан-Франциско у Ріалто,Каліфорнія
  • Каліфорнійський департамент лісового господарства та пожежної охорони [11]
  • Флоридський департамент лісового господарства[12]
  • Пожежний департамент округи Керн [13]
  • Департамент столичної поліції Лас-Вегаса[14]
  • NASA[15][16]
  • Пожежний підрозділ округу Орендж[17]
  • Департамент шерифа округу Сан-Бернардіно [18]
  • Департамент шерифа округи Сан-Дієго [19][20]
  • Прикордонна служба США] [21][22]
  • Департамент шерифа округу Вентура[23]
  • Вашингтонський Державний департамент природних ресурсів [24]

Льотно-технічні характеристики (204B)[ред. | ред. код]

UH-1 Huey Drawing.svg
Голівка несного гвинта Bell 204
Інструментальна панель Bell 204

Джерело: The International Directory of Civil Aircraft [1]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1-2
  • Пасажиромісткість: 8-9 пасажирів
  • Вантажопідйомність: 1360 кг з вантажем
  • Довжина: 12,69 м
  • Висота: 4,5 м
  • Діаметр несного гвинта: 14,63 м
  • Площа обертання несного гвинта: 168 м²
  • Маса порожнього: 2085 кг
  • Максимальна злітна маса: 4310 кг
  • Силова установка: 1 × турбовальний Lycoming T53-L-11A 1100 кс ( 820 кВт)


Льотні характеристики

  • Крейсерська швидкість: 205 км/год
  • Практична дальність: 533 км
  • Практична висота польоту: 5910 м
  • Швидкопідйомність: 8,9 м/с



Див. також[ред. | ред. код]

Схожі розробки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Frawley, Gerard: The International Directory of Civil Aircraft, 2003-2004, page 44. Aerospace Publications Pty Ltd, 2003. ISBN 1-875671-58-7
  2. а б в г д FAA Type Certificate Data Sheet H1SW for the 204, 205A, 205A-1 and 210 models. Архів оригіналу за 8 червень 2011. Процитовано 31 жовтень 2016. 
  3. а б в Greg Goebel's Vectorsite in Public Domain. Архів оригіналу за 5 квітень 2011. Процитовано 31 жовтень 2016. 
  4. Douglas W. Nelms (2005-11-01). Eagle Power. Aviation Today. Процитовано 2007-03-17. 
  5. Skycranes. Centennial of Flight Commission. Архів оригіналу за 2007-04-09. Процитовано 2007-03-15. 
  6. а б Panha hovers between repair and manufacturing.
  7. Research aircraft (rotary and fixed wing) - National Research Council Canada. Nrc-cnrc.gc.ca. Процитовано 2014-04-22. 
  8. ROYAL THAI POLICE -History. Процитовано 17 January 2013. 
  9. Royal Thai Police Wing. © 2002-2013 JetPhotos.Net. Архів оригіналу за 22 грудень 2015. Процитовано 17 January 2013. 
  10. National Airborne Service Corps (NASC). Copyright © 2007 TaiwanAirPower. Процитовано 18 Jan 2013. 
  11. CAL FIRE Air Unit. Процитовано 20 January 2013. 
  12. Florida Department of Agriculture and Consumer Services. ffs.gov. Процитовано 17 January 2013. 
  13. Heuy dust off. Network Solutions®. Процитовано 22 January 2013. 
  14. LVMPD Air Support. Архів оригіналу за 15 січень 2013. Процитовано 20 January 2013. 
  15. NASA Security. Процитовано 20 January 2013. 
  16. of the UH-1 on Airliners.net
  17. OC Fire Authority. Copyright ©DPD. Процитовано 17 January 2013. 
  18. SBSD Aircraft operated. sbcounty.gov. Процитовано 17 January 2013. 
  19. San Diego Sheriff's Copter 10 Responds To Riverside County For Hoist Rescue. Police Helicopter Pilot.com. Процитовано 17 January 2013. 
  20. San Diego County Sheriff Bell 205A. Demand media. Процитовано 17 January 2013. 
  21. Southwest Border Region. CPB.gov. Архів оригіналу за 24 березень 2014. Процитовано 17 January 2013. 
  22. US Customs & Border Protection UH-1H. Demand media. Процитовано 17 January 2013. 
  23. Ventura County Air Unit. Процитовано 20 January 2013. 
  24. Kittitas County prepares for wildfire season. dailyrecordnews.com. Процитовано 17 January 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Chant, Christopher, Fighting Helicopters of the 20th Century, Graham Beehag Books, Christchurch, Dorset, England (1996).
  • Debay, Yves, Combat Helicopters, France: Histoire & Collections (1996)
  • Drendel, Lou. UH-1 in Action. Carrolton, TX: Squadron Signal. ISBN 0-89747-179-2
  • Francillon, Rene, J. Vietnam: The War in the Air New York: Arch Cape Press (1987)
  • Mesko, Jim, Airmobile: The Helicopter War in Vietnam, Squadron Signal Publications (1984).
  • Specifications for 204, 205 and 214 Huey Plus
  • Mutza, Wayne. UH-1 Huey in Colors. Carrolton, TX: Squadron Signal. ISBN 0-89747-279-9

Посилання[ред. | ред. код]