Мохаммед Реза Пахлаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мохаммед Реза Пахлаві
перс. محمد رضا پهلوی‎
Shah fullsize.jpg
35-й шах Ірану
16 вересня 1941 — 11 лютого 1979
Попередник Реза Шах Пахлаві
Наступник титул скасований
Народився 26 жовтня 1919(1919-10-26)
Тегеран, Іран
Помер 27 липня 1980(1980-07-27) (60 років)
Каїр, Єгипет
Похований мечеть ар-Ріфаї
Відомий як політик, монарх
Країна Імперська Держава Іран
Alma mater Institut Le Rosey
Рід Пахлаві
Батько Реза Шах Пахлаві
Мати Тадж ол-Молук
У шлюбі з Фавзія Фуад, Сорая Есфандіярі-Бахтіяріd і Фарах Пехлеві
Діти Алі Реза Пехлеві, Лейла Пехлеві, Реза Пахлаві, Фарахназ Пехлеві, Шахназ Пехлеві
Релігія Іслам, шиїтського толку
Нагороди
Підпис Mohammadreza pahlavi signature.svg

Мохаммед Реза Пахлаві (перс. محمدرضا پهلوی‎; 26 жовтня 1919, Тегеран, Іран — 27 липня 1980, Каїр, Єгипет) — останній шахиншах Ірану з династії Пахлаві. Прозахідний політик, ініціатор глибоких суспільних та господарських реформ у країні. Відсторонений від влади в 1979 внаслідок Ісламської революції в Ірані.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Здобув приватну освіту в Ірані, продовжив навчання в коледжі Ле-Росей у Швейцарії, в травні 1937 року повернувся в Тегеран. У Другій світовій війні його батько Реза Шах Пахлаві був союзником Третього Рейху, через що 1941 року під тиском Великої Британії та СРСР змушений був відмовитися від влади на користь сина, тож Мохаммед став шахом. У серпні 1953 року через непорозуміння з прем'єр-міністром Мохаммедом Мосаддиком покинув країну. Після перевороту, що повалив уряд Мосаддика, шах повернувся до Ірану, ставши по суті одноосібним правителем країни. Мосаддик мав величезну популярність серед населення, через що шах не наважився стратити його.

Біла революція[ред. | ред. код]

Під час білої революції почав процес модернізації економіки та суспільства. Селянам-здольникам було розпродано земельні ділянки, на яких вони працювали і які належали державі. На початку 1960-их крупних поміщиків змусили продати або здати в оренду здольникам більшу частину своїх земель, а на тих, що залишилися, розгорнути капіталістичне сільськогосподарське виробництво. Значні кошти було вкладено в іригацію, енергетику, транспорт та освіту. В 1970-их роках, використовуючи швидке зростання прибутків від експорту нафти, Мохаммед Реза Пахлаві форсував процес індустріалізації та значною мірою зміцнив збройні сили. Шах також встановив контроль над іранською нафтовою промисловістю.

Внутрішня і зовнішня політика[ред. | ред. код]

Водночас шах мав велику залежність від Заходу, особливо США. Більша частина величезних прибутків від нафти пішла на збільшення військової сили та збагачення еліти. Модернізацію було проведено не досить ефективно (зокрема замість підготовки власних кваліфікованих кадрів, Мохаммед робив ставку на іноземців, що сприяло невдоволенню з боку іранців), а деяких частин країни вона фактично не торкнулася (особливо сільської місцевості). Шах придушував усі спроби обмежити його владу і режим з боку як ісламських фундаменталістів, так і комуністів. В останній 10-15 років його правління особливо зріс вплив САВАКу (міністерства національної безпеки), великого розмаху набули репресії, що відбувалися за найменшої підозри у нелояльності до монархії і без суду.

Революція та еміграція[ред. | ред. код]

У 1979 внаслідок загальних антишахських протестів Пахлаві був змушений покинути Іран, після чого в країні було скасовано монархію та проголошено ісламську республіку на чолі з аятолою Хомейні. Коли того ж року він приїхав до США на лікування, ісламські активісти взяли в заручники працівників американського посольства в Тегерані і поставили вимогу про видачу Пахлаві. Реза-шах отримав притулок в Єгипті.

Помер 27 липня 1980 року в Каїрі.

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]