HMS Wren (D88)
| «Врен» | ||
|---|---|---|
| HMS Wren (D88) | ||
 | ||
| Британський есмінець «Врен». До 1920 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | шостий бойовий корабель флоту на ім'я «Врен»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Yarrow & Company, Глазго
| |
| Замовлено | січень 1918 | |
| Закладено | червень 1918 | |
| Спущено на воду | 11 листопада 1919 | |
| Введено в експлуатацію | 23 січня 1923 | |
| На службі | 1923–1940 | |
| Загибель | 27 липня 1940 року затоплений унаслідок атаки Junkers Ju 87 | |
| Нагороди | 2 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Норвезька кампанія | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «З маленького утворюється велике» (лат. Ex parvalis magna) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 140 т (стандартна) 1 550 т (повна) | |
| Довжина | 95,1 м | |
| Ширина | 9,1 м | |
| Осадка | 3,08 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 30 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузли (63 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли | |
| Екіпаж | 127 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 120-мм гармати BL 4.7-inch 45 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 2 (1 × 2) × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 pounder Mark II | |
«Врен» (англ. HMS Wren (D88) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.
«Врен» був закладений у червні 1918 року на верфі компанії Yarrow & Company в Глазго. 11 листопада 1919 року він був спущений на воду, а 23 січня 1923 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував союзні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях відзначений двома бойовими нагородами[1].
Дизайн та конструкція[ред. | ред. код]
Проект[ред. | ред. код]
У січні 1918 року британське адміралтейство замовило 16 удосконалених есмінців 1-ї серії підтипу «W клас», які пізніше стали відомі, як підвид «Модифікований Адміралті» типу «W». Есмінці з цього замовлення спочатку мали стати повторенням типу «W», до проєкту якого вносилися лише незначні зміни технологічного характеру. Але, в лютому 1918 року було прийняте рішення посилити озброєння на кораблях та замість 102-мм універсальних гармат QF 4 inch Mk V встановити потужніші 120-мм гармати головного калібру BL 4.7 inch /45. Це рішення спричинило істотну переробку всього проєкту; через великі розміри нових артилерійських систем довелося трохи підняти ходовий місток для поліпшення огляду. Водотоннажність есмінців цього підвиду збільшилась на 20 т, що у свою чергу спровокувало погіршення мореплавних властивостей «Модифікованих Адміралті» типу «W», які опинилися перевантаженими в носовій частині і гірше своїх попередників долали хвилю.
До закінчення Першої світової війни частина замовлених кораблів ще навіть не була закладена, а з числа закладених жоден з них не був спущений на воду. У 1918-19 роках через закінчення Великої війни замовлення на більшість есмінців типу «Модифікований W» анулювали, до добудови з першої серії виділили лише ті, що знаходилися в більшій мірі готовності — дев'ять одиниць. До початку Другої світової кораблі типу «Модифікований W» практично не зазнали жодних змін у порівнянні з початковим проєктом. Частина кораблів була оснащена тральним або протичовновим обладнанням.
Конструкція[ред. | ред. код]
Ескадрений міноносець «Врен» мав корпус загальною довжиною між перпендикулярами 95,1 м, довжиною між перпендикулярами — 91,4 м, бімс — 9 м та осадку між 2,7 до 3,43 м залежно від навантаження. Водотоннажність бойового корабля становила стандартна — 1140 довгих тонн та повна — 1550 тонн відповідно.
Головна енергетична установка повторювала застосовану на есмінцях типу «W клас» і складалася з трьох триколекторних Адміралтейських котлів Yarrow з пароперегрівником і двома одноступінчастими редукторами, двома паровими турбінами Brown-Curtis. Дві турбіни (високого і низького тиску) і редуктор становили турбозубчатий агрегат. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — в загальному машинному відділенні, при цьому були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою.
Проєктна потужність становила 27 000 к. с. (20 000 кВт), що мало забезпечити максимальну швидкість ходу (при повному навантаженні) в 34 вузли (63 км/год). Запас палива зберігався в паливних танках, ємністю 320—370 тонн мазуту, що забезпечувало дальність плавання 3500 морських миль (6500 км) 15-вузловим ходом (28 км/год).
Корабельна артилерія головного калібру (ГК) есмінця «Врен»: чотири 120-мм гармати BL 4.7 inch /45 з довжиною ствола 45 калібрів у поодиноких установках СР.IV по центральній осі корабля, що утворювали дві передні та дві кормові вогневі позиції. Максимальний кут піднесення гармат становив 30 °, зниження на −9,5°. Маса установки 8,1 тонни. Маса снаряда 22,68 кг, початкова швидкість — 814 м/с. Гармати мали швидкострільність 5—6 пострілів на хвилину на відстань до 14,5 км залежно від типу боєприпасу.
Основу зенітного озброєння становили дві 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2.
Торпедне озброєння складалося з двох потрійних 21-дюймових (533-мм) торпедних апаратів конструкції «Mk.IV», що розташовувалися в кормовій частині корпусу на осьовій лінії. Торпеди мали максимальну дальність 13 500 ярдів (12 344 м) ходом до 35 вузлів. Боєголовка містила 234 кг TNT.
Історія служби[ред. | ред. код]
27 липня 1940 року «Врен», разом з «Монтроузом», забезпечував протиповітряний захист тралення мін біля Олдборо, Саффолк. Кораблі потрапили під потужну та тривалу атаку 15 пікіруючих бомбардувальників Ju 87 і «Врен» був пошкоджений кількома близькими промахами. Зруйновані внаслідок близьких вибухів перегородки спричинили сильне затоплення, в результаті чого корабель швидко затонув, загинуло 37 членів його екіпажу. Ті, хто вижив, були врятовані тральщиками.
Див. також[ред. | ред. код]
- Alvise da Mosto
- Z24 (есмінець)
- Frondeur (ескадрений міноносець)
- Деятельний (есмінець)
- Оіте (1925)
- USS Swanson (DD-443)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ на честь пташки родини Воловоочкові
- ↑ 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світових війн: за битву за Атлантику (1939-1940), за Норвезьку кампанію (1940)
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- HMS WREN (D 88) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. (англ.)
- HMS Wren (i) (D 88). на uboat.net. (англ.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Wren (D88) |
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 4 грудня 2021.
- Friedman, Norman (2009). British Destroyers From Earliest Days to the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-081-8.
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
