Жорстка сила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Hard power)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жорстка сила (англ. Hard power, можна також перекласти як жорстка влада, жорстка міць) — концепція, що обґрунтовує використання примусу або винагороди задля досягнення цілей[1], тобто військової й економічної сили задля примушення інших суб'єктів міжнародної політики до потрібної поведінки[2]. Жорстка сила є противагою м'якій силі.

У сучасному вигляді концепція створена і розвинена американським вченим Джозефом Наєм[2].

Історія[ред. | ред. код]

Про «жорстку силу» як спосіб досягнення цілей писали у різні історичні періоди. Нікколо Мак'явеллі у трактаті «Державець» писав про жорстку силу як про володіння військовим потенціалом, Томас Гоббс у праці «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної та громадянської» визначав жорстку силу як сукупність військової, економічної і фінансової сил, Ганс Моргентау жорсткою силою вважав політичну владу, оскільки «військова сила є найважливішим чинником політичної влади»[2][3].

Приклади застосування «жорсткої сили»[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kayhan Barzegar (11 липня 2011). Joseph Nye on Smart Power in Iran-U.S. Relations ((англ.)) . Belfer Center. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 18 листопада 2013.
  2. а б в г д Нікулішин Н. Зміст поняття «жорстка сила» в теорії та практиці міжнародних відносин // Гілея:науковий вісник. — 2012. — Вип. 61 (21 квітня). Процитовано 18 листопада 2013.
  3. Hard Power ((англ.)) . Public Diplomacy. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 18 листопада 2013.
  4. а б Сидорук Т. «Жорстка сила» Росії як противага європеїзаційному впливові ЄС в Україні // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах "Грані". — . — Вип. 3 (77). Процитовано 18 листопада 2013.
  5. Roy Godson (6 лютого 2012). Between Hard Power and Soft ((англ.)) . The Weekly Standard. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 18 листопада 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Joseph S. Nye. Soft Power, Hard Power and Leadership. — 2006. — 27 жовтня. Архівовано з джерела 20 жовтня 2013. Процитовано 18 листопада 2013.