Homo pampeanus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людина пампасів
[[|200px]]
Загальні відомості
Геологічно-географічні характеристики
Вік (епоха) 3,5 млн років
Поширення Південна Америка
Ареал Південна Америка
Останків 1 мертва туша
Антропологічні характеристики
Зріст невідомий
Об'єм мозку невідомий
Статура мускулиста
Відомості про суспільну організацію
Інші характеристики

Homo pampeanus (рос.  людина пампасів) — відповідно до гіпотези аргентинського вченого Флорентіно Амегіно (18541911), перший вид людини, що зародився в Південній Америці і згодом заселив всю земну кулю. Амегіно засновував свої висновки на кам'яних знаряддях, кістках з ознаками людського втручання, а також доказах техногенних пожеж, таких як обпалені кістки і пожежостійкі глини (які не могли бути викликані природними пожежами через обов'язкову при цьому високу температуру), які він знайшов у відкладеннях, що нараховують понад 3,5 млн років.

Гіпотеза не має археологічних та палеонтологічних підтверджень: у Новому Світі не знайдено жодних викопних людиноподібних мавп або архантропів.

Інтерес до цієї гіпотези ненадовго відродився після того, як швейцарський геолог Франсуа Лой повідомив про те, що нібито зустрів в Колумбії великих невідомих мавп, схожих на гомінід. Лой стверджував, що застрелив одну з них і навіть привіз фотографію трупа. Більшість учених вважає, що на фотографії зображена мертва павукоподібна мавпа, сфотографована в такій позі й ракурсі, що створюють ілюзію людиноподібності. Деякі з зоологів припускають, що мавпа може дійсно належати до невідомого науці виду — але жодним чином не є антропоїдом.

Є дані про знахідки в Америці кісток давніх людей, схожих на неандертальців або людей прямоходячих, але ці дані малодостовірні і вимагають перевірки та детального вивчення. Втім, навіть якщо припустити їх достовірність, ці знахідки все одно не доводять американського походження індіанців або людини в цілому.

Література[ред. | ред. код]

  • Shampo M.A., Kyle R.A. Argentinian paleontologist contributes to the understanding of humans and the environment // Mayo Clin. Proc. — 1987. — Vol. 62, issue 9. — P. 855.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]