L7 (гармата)
| L7 | |
|---|---|
_on_March_25,_2024.jpg) Грецький Leopard 1A5 | |
| Тип | танкова гармата |
| Походження | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Історія використання | |
| Війни | Корейська війна Суецька криза Шестиденна війна Війна у В'єтнамі Індо-пакистанський конфлікт * Друга індо-пакистанська війна * Третя індо-пакистанська війна Війна Судного дня Турецьке вторгнення на Кіпр Громадянська війна в Анголі Конфлікт у Північній Ірландії Громадянська війна в Лівані Ірано-іракська війна Ліванська війна Фолклендська війна Конфлікт в Південному Лівані Вторгнення Іраку в Кувейт Війна в Перській затоці Битва в Могадишо Югославські війни * Боснійська війна Перша палестинська інтифада Іракська війна Війна в Афганістані Друга інтифада Лівансько-ізраїльський конфлікт 2006 Війна у Секторі Газа |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Royal Ordnance Factories |
| Виробник | Royal Ordnance Factories |
| Варіанти | Див. Варіанти |
| Характеристики | |
| Вага | 1 282 кг |
| Довжина | 5 890 |
| Обслуга | 1 |
| Снаряд | 105×607 mm R, 105×617 mm R |
| Калібр | 105 мм |
| Підвищення | від −5° до +30° |
| Траверс | 360° |
| Темп вогню | 10 пострілів на хвилину |
L7 (гармата) у Вікісховищі | |
L7 (повна офіційна назва: Gun, 105 mm, Tank, L7) — британська 105-мм нарізна танкова гармата виробництва компанії Royal Ordnance. Призначена для установки в башті танків та інших броньованих машин, як основне озброєння боротьби з танками, САУ й іншими броньованими засобами супротивника.
Гармата призначалася для заміни застарілої 84-мм танкової гармати QF 20 pounder, яка була основним озброєнням танку «Центуріон» (А41). L7 стала однією з найуспішніших гармат виробництва британської компанії Royal Ordnance післявоєнного часу й була базовою моделлю на значній кількості бронетехніки армій Великої Британії, США, ФРН, Італії, Швейцарії, Швеції, Бразилії, Ізраїлю, Єгипту, Індії тощо.
L7 виявилася настільки успішною гарматою, що навіть після прийняття на озброєння британської армії новітньої і більш потужної 120-мм L11A5, її продовжують використовувати на деяких зразках бронетанкової техніки. Так, на американській САУ M1128 MGS сімейства бойових машин «Страйкер» встановлена ліцензійна модифікація L7 — M68.
- L7A1 — стандартна британська версія танкової гармати
- L7A3 — модифікована версія для німецького основного бойового танку Leopard 1
- L74 — ліцензійна модель шведської компанії Bofors, що встановлювалася на танку Stridsvagn 103
- M68 — американська версія для танка M60 Patton; також встановлювалася на перших варіантах основного бойового танка M1 Abrams, поки не була замінена на гармату M256 на модифікації M1A1. Встановлювалася також на ізраїльському танку Merkava III. M68T виробництва турецької компанії MKEK за ліцензією для танка M48 «Паттон».
- M68A1E4 — варіант для американської САУ M1128 (MGS) сімейства бойових машин «Страйкер»
- KM68A1 — танкова гармата корейського виробництва, що використовувалася на танках M48A5K та K1
- Type 79/81/83 — китайська копія гармати, що поставлялася австрійськими зброярами.
- FM K.4 Modelo 1L — аргентинська ліцензійна модель танкової гармати, яка була основним озброєнням середнього танку TAM.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Українські військові отримали танки Т-55S від уряду Словенії в жовтні 2022 року. Особливістю цього варіанта модернізації — заміна танкової гармати на гармату L7[4].
- У-5ТС «Молот»
- Rheinmetall Rh-120
- Ordnance QF 20 pounder
- Ordnance QF 17 pounder
- Ordnance QF 2 pounder
- ↑ виробництво США
- ↑ використовувались на ізраїльських танках типу Tiran-4Sh
- ↑ використовувались на модифікованих єгипетських танках
- ↑ 47 штурмова бригада показала танки M-55S. Мілітарний. 17 грудня 2022.
- L7A3 [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Zaloga, Steven J. and Hugh Johnson (2004). T-54 and T-55 Main Battle Tanks 1944–2004. Oxford: Osprey. ISBN 1-84176-792-1.
- Donn A. Starry, General. «Mounted Combat In Vietnam.» Vietnam Studies. Department of the Army. First printing 1978.
- Hunnicutt, R. P. «Patton: A History of the American Main Battle Tank.» 1984; Presidio Press. ISBN 0-89141-230-1.