Steyr M1912

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Steyr M1912
Тип самозарядний пістолет
Походження Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Історія виробництва
Розробник Карел Крнка
Виробник Steyr Mannlicher
Виготовлення 19121918
Виготовлена
кількість
~300 000
Характеристики
Вага 1,2 кг
Довжина 216 мм
Довжина ствола 128 мм

Набій
  • 9×23 мм Steyr (австрійські зразки)
  • 9 мм Parabellum (німецькі зразки)
Дальність вогню
Ефективна 50 м
Система живлення вбудований магазин на 8 набоїв

Steyr M1912 у Вікісховищі

Steyr M1912 (також відомий як Steyr M12) — самозарядний пістолет австро-угорського виробництва.

Історія[ред. | ред. код]

Пістолет був розроблений в 1911 році австрійською фірмою з міста Штейр Österreichische Waffenfabriks-Gesellschaft (ÖWG). У 1911 році був укладений контракт на поставку партії пістолетів в Чилі, в 1912 році пістолет був прийнятий на озброєння Австро-Угорщини під найменуванням Repetierpistole M. 1912 («самозарядний пістолет зразка 1912») як штатна зброя офіцерів та унтер-офіцерів австро-угорської армії. Виготовлявся з 1912 по 1918 рр.

Всього для австрійської армії було виготовлено 250 тис. цих пістолетів під набій 9 × 23 мм, ще 10 тис. були поставлені в 1916 до Німеччини для баварської армії.

Опис[ред. | ред. код]

Використовуються набої калібру 9×23 Штаєр або 9×19 мм парабелум. Маса пістолету без набоїв — 980 грамів. Магазин зроблений одним цілим з рамкою пістолета, тому заряджання здійснювалось зверху. Через відведений назад кожух затвору завантажувалась пачка набоїв в магазин, що більше нагадувало заряджання гвинтівки пачкою набоїв. Принциповою відмінністю є запирання каналу ствола, вона відрізняється від системи Браунінга і її модифікацій, де запирання каналу дула здійснюється за рахунок перекосу ствола. У системі Штаєр куля при пострілі, закручуючись по нарізах в каналі ствола, прокручувала ствол під дією сили тертя на 60 градусів. На стволі розташовані спеціальні виступи, що взаємодіють із стінками гнізда рами кожуха затвору, під дією чого він рухається назад і екстрагує гільзу. Кожух затвору повертається назад і досилає набой до патронника під дією пружини, що розташована в рамі пістолета під стволом.

Використання[ред. | ред. код]

  • Австро-Угорщина Австро-Угорщина — на озброєнні з 1912.
  • Німецька імперія — в 1916 для баварської армії було поставлено 10 тис.
  • Австрія Австрія
  • Угорщина Угорщина
  • Італія — під час Першої Світової війни декілька сотень було захоплено після розпаду Австро-Угорської імперії, передані для озброєння фашистської міліції[1]
  • Польща Польща
  • Румунія Румунія — прийнятий на озброєння в 1913 під назвою Md.1912.
  • Чилі Чилі — прийнятий на озброєння в 1911.
  • Югославія Югославія
  •  — після аншлюсу Австрії в 1938 60 тисяч пістолетів M.1912 після перестволювання під 9×19 мм були прийняти на озброєння Вермахту як 9mm P12(Ö) ('Ö' for Österreichische, австрійський)[2].
  • Україна УНР — на озброєнні частин УГА.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пистолет «Штейр» образца 1912 года // Ф. К. Бабак. Стрелковое оружие вермахта.- СПб.: Полигон, 2003. стр.67-78
  2. М. Р. Попенкер, М. Милчев. Вторая мировая: война оружейников. — М.: «Яуза» — ЭКСМО, 2009. стр.225

Джерела[ред. | ред. код]

  • М. Р. Попенкер, М. Милчев. Вторая мировая: война оружейников. — М.: «Яуза» — ЭКСМО, 2009. стр.225
  • Ф. К. Бабак. Стрелковое оружие вермахта.- СПб.: Полигон, 2003. стр.67-78