FG-42

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
FG-42
Mitrailleuse-p1030118.jpg
FG-42
Тип: Гвинтівка
Походження: Третій Рейх Третій Рейх
Історія виробництва:
Розроблено 1942
Виготовлено 1942–1945
Кількість Більше 7000
Характеристики
Маса 4,8 / 5,03 кг
Довжина 975 мм
Довжина ствола, мм: 500 мм
Тип боєприпасу 7,92×57 мм
Калібр 7,92 мм
Бойова скорострільність 750 пострілів/хв
Дульна швидкість 760 м/с
Прицільна дальність 1200 м
Тип боєпостачання магазин на 20 набоїв

Commons-logo.svg FG-42 у Вікісховищі

FG-42 (нім. Fallschirmjägergewehr 42 або «гвинтівка десантника 42») — гвинтівка, що використовувалась переважно німецькими повітряно-десантними військами Люфтваффе в період Другої світової війни.

Історія створення[ред.ред. код]

До початку Другої світової війни у німецьких повітряно-десантних військах існувала доктрина, що чітко визначала озброєння десантника під час стрибка — пістолети, пістолети-кулемети, ручні гранати та ножі. Потужнішу зброя, як то кулемети, гвинтівки тощо скидали в окремих контейнерах, дістатись до яких боєць мав протягом 80-ти секунд після свого приземлення. Через це у перші хвилини бою бійці були занадто вразливі перед потужнішою зброєю противника і не в змозі йому протистояти.

Останні факти спричинили великі людські втрати у операції «Меркурій» що мала місце 20 травня 1941 року. Що й підштовхнуло верхівку Люфтваффе до пошуку досконаліших рішень у озброєнні повітряно-десантних військ.

Генерал-майор люфтваффе Курт Штудент, який був відповідальний за створення нової гвинтівки у своєму докладі від 10 грудня 1942 головнокомандувачу ВПС Герману Ґерінґу писав наступне: «В одній зброї об'єднані ручний штуцер з пістолетною рукояткою, пістолет-кулемет, гвинтівка та ручний кулемет, та при цьому маса зразка дорівнює масі гвинтівки, 98k». У результаті було визначено технічне завдання на розробку автоматичної гвинтівки та направлене в управління озброєнь Вермахту, де було відхилене як нездійсненне та відправлене назад у ВПС. Однією з головних причин такої резолюції було суперництво армії та авіації. Лише зверненні Германа Герінга безпосередньо до виробників зброї, а саме компаніям Rheinmetall та Krieghoff, дало старт розробці перших зразків гвинтівки.

Зразок від Rheinmetall виявився найкращім. Він був розроблений конструктором компанії Rheinmetall — Луісом Штанге.

Випробування новішої зброї проводились у 1942 році. Тоді ж ця автоматична гвинтівка отримала назву «Fallshirmjagergewehr-42» — гвинтівка для повітряно-десантних військ, модель 1942 року.

Після виготовлення відносно невеликої кількості першого варіанту цієї гвинтівки та подальших випробувань, у конструкцію було внесено деяку кількість змін.

Опис та характеристики[ред.ред. код]

Німецький солдат з FG-42. 21 червня 1944 року.

FG-42 використовує стандартний 7,92 мм гвинтівковий набій Маузера, що використовувався як у гвинтівках, так і у кулеметів. Живлення набоями під час стрільбі здійснюється з коробчатого магазину ємністю 20 набоїв з дворядним їх розташуванням, що кріпився з лівого боку гвинтівки. Автоматика працює за рахунок відводу порохових газів через поперечний отвір у стінці ствола. Запирання каналу ствола здійснюється повертанням затвору, котрий відбувається у результаті взаємодії криволінійного пазу на затворі та скошених площин на стойці затворної рами при русі останньої. Два бойові упора розташовані симетрично у передній частині затвора.

Ударно-спусковий механізм ударного типу дозволяє вести як одиночний так і автоматичний вогонь. Перемикач режимів ведення вогню знаходився над рукояткою з лівого боку. У автоматичному режимі гвинтівка стріляла з відчиненим затвором, що знаходився перед пострілом в задьому положенні. Такий спосіб ведення вогню був характерен для кулеметів та забезпечував гарну стійкість при стрільбі високим темпом. Одиночними пострілами гвинтівка стріляла при зачиненому затворі для влучнішої стрільби.

Ствол та приклад знаходились на одній лінії, за рахунок чого практично було відсутнє плече віддачі та відповідно був зведено до мінімуму підкидання зброї при стрільбі. Силу віддачі знижував масивний компенсатор-пламегас, що кріпився на дуловій частині стволу. Прицільні засоби складались з закріпленої на стволі мушки та розміщеному на ствольній коробці діоптричним целіком, що регулюється. Для встановлення поправки на дальність потрібно було повернути штангу стійки прицілу та поєднати відмітку дальності з рискою на стіці.

При десантуванні стійки прицілу та мушки складались. На зброю також міг кріпитись оптичний приціл Gw-ZF-42, При цьому автоматична гвинтівка ставала снайперською. Для ведення ближнього бою гвинтівка оснащувалась невід'ємним чотиригранним голчастим багнетом, що у похідному положенні відкидався назад та розташовувався паралельно стволу. Спеціально для FG-42 був розроблений 30 мм гвинтівковий гранатомет «Gewehrgranatengerat-2», що кріпився за допомогою різьби на дульну частину стволу. Гранатомет міг вести вогонь на дистанцію до 250 м рушничними осколковими або протитанковими кумулятивними гранатами.

Боєкомплект FG-42 включав 8-м магазинів, що розміщувалися у спеціальних нагрудних підсумках.

FG-42 у бою[ред.ред. код]

Бойове хрещення ця гвинтівка пройшла 12 травня 1943 року при висадці німецького десанту на острів Родос у Егейському морі, що у той час контролювався англійцями. FG-42 тоді показала себе з кращої сторони, продемонструвавши високу ефективність вогню. Герман Герінг вмовив Гітлера у доцільності озброєння цією гвинтівкою повітряно-десантних військ Люфтваффе, але думки командування вермахту з цього питання були не на боці Ґерінґа, що затягувало процес взяття цього зразка на озброєння.

Змінити своє ставлення до цієї гвинтівки змусила операція «Дуб» що була проведена 12 вересня 1943 року. Тоді спецгрупа парашутистів під командуванням Отто Скорцені, була озброєна й автоматичними гвинтівками FG-42 окрім «традиційних» пістолетів-кулеметів та пістолетів. З цього часу FG-42 заслужене місце у повітряно-десантних військах.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Операція «Дуб», що й допомогла Fallschirmjägergewehr 42 здобути шану у військах, тривала не більше п"яти хвилин та пройшла без жодного пострілу.
  • Елементи конструкції, концепції та специфіку гвинтівки FG42 використовували багато держав при створенні нової зброї. Наприклад для кулемета M-60 у США.
  • FG42 стала прообразом зброї клонів Імперії у знаменитої «лукасовської» кінострічки «Зіркові війни»

Посилання[ред.ред. код]