Обговорення:Moneyveo

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведені посилання на авторитетні сайти, вказані 5 премій. Чому цього не досить?--SPet1984 (обговорення) 14:44, 5 січня 2018 (UTC)[відповісти]

Рекламний стиль та нейтральність[ред. код]

@Visem, Білецький В.С., Luda.slominska та Dgho: В обговоренні про вилучення однією з підстав було зазначено рекламний стиль статті. Я наважився виправити його. Зокрема, додав опис умов кредитування та оцінку цих умов за незалежними джерелами. Однак, деякі рекламні моменти могли лишится непоміченими мною. Якщо такі лишилися, прошу повідомити, щоб їх також усунути. --Olvin (обговорення) 19:50, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

Все дуже добре+--Dgho (обговорення) 20:17, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Дякую за доопрацювання статті. Стаття тепер значно більше нейтральна та об'єктивна, проте значимості компанії не вбачаю. --visem (обговорення) 20:53, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
Звісно, така версія значно краща. Можливо, додавання критичної інформації допоможе відвадити бажаючих розміщувати у Вікіпедії комерційну рекламу. А підозри на проплаченість даної статті виникли ще тому, що особи, заблоковані у Вікіпедії за платні редагування без маркувань активно захищали її у соцмережах--Людмилка (обговорення) 21:06, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

Авторитетність джерел[ред. код]

@Yakudza: Прошу пояснити це редагування. Чому Ви вважаєте неавторитетною публікацію в журналі Власть денег? --Olvin (обговорення) 19:56, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

Очевидно, що це рекламна публікація. У статті наведено перелік із півтора десятка загальновідомих компаній і додано декілька типу SQLAB UKRAVIT YASNO та moneyveo. Крім того, сам розділ про moneyveo побудований за стилем рекламної публікації. --yakudza 20:41, 10 грудня 2019 (UTC)[відповісти]
@Yakudza:Уточнив атрибуцію джерела відповідно до Вашого зауваження. --Olvin (обговорення) 15:03, 12 грудня 2019 (UTC)[відповісти]

Щодо видачі кредитів за чужими документами[ред. код]

@Yakudza та Piramidion:

Вважаю, що розділ про видачу кредитів шахраям слід переписати, спираючись винятково на вторинні джерела — таку чутливу тему не можна описувати як компіляцію з новинних повідомлень. Попри те, що первинні джерела там надійні (вимогам перевірності задовольняють), але з нейтральністю виходить біда.

Нижче подано підбірку джерел для переписування розділу [1] [2] [3] [4] [5].

Принципових змін у викладенні фактів не передбачаю, але деякі оцінки, мабуть, варто переглянути. Імовірно, додати атрибуцію (на думку …) або додати джерел. --Olvin (обговорення) 20:45, 13 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

@Yakudza, Piramidion, Goo3, Jphwra та Oleksandr Tahayev: Зробив заявлені виправлення, прошу оцінити.
Основні зміни:
  • З переліку джерел вилучено опубліковану в «Дело» статтю без зазначення авторства — сумніви в її авторитетності було висловлено в обговоренні про вилучення, поділяю їх. Інформацію в статті підтверджено посиланням на публікацію в «Ліга».
  • Посилання майже на всі первинні джерела просто прибрав — вся інформація є в перелічених вторинних джерелах.
  • У назві розділу прибрав слова «скандал», у тексті скоротив вживання термінів «шахраї», «персональні дані» (неенциклопедично воно).
  • Прибрав цитату Нефьодова (на мою думку, цитування тут не потрібне), виклав її зміст звичайним текстом.
--Olvin (обговорення) 12:06, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
@Olvin: Моя думка така, що оцими багатьма переглядами підсумку сворюється небезпечний прецедент. Статтю треба було один раз залишити, а наступні виставлення швидко закривати. На мою думку, стаття заслуговувала на існування вже в такому вигляді, який вона мала ще після першого залишення, оскільки по-перше є лідером у своїй галузі, а по-друге наявні вторинні джерела, що висвітлюють і цей факт і описують предмет статті. Ваші виправлення безумовно поліпшують статтю, але це вже, значною мірою, пуста трата часу. Після підбиття підсумку я поставлю питання про те, щоб на п'ять років закрити доступ до редагування цієї статті усім крім адміністраторів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:05, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
@Oleksandr Tahayev:, згоден в тому, що одного разу закрите обговорення треба було закривати одразу після відкриття. Закривати редагування всім окрім адмінів здається сумнівним, поки немає суттєвих ВР. --Goo3 (обговорення) 15:20, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]

@Olvin:, дякую, ваші допрацювання покращили текст, зробивши його більш енциклопедичним. Цитата теж там мало що давала. --Goo3 (обговорення) 15:20, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]

Дякую, обговоримо. Я за нейтральність. Але навіщо прибирати вже який раз те, що день додавав нове та прибирав рекламу? --Doslidnuk (обговорення) 06:35, 14 серпня 2020 (UTC)[відповісти]


  1. Дмитрий Демченко (23 жовтня 2018). Предприниматель обвинил сервис Moneyveo в выдаче кредита на его имя другому лицу. Рассказываем, что произошло. AIN.UA (рос.). Процитовано 13 серпня 2020.
  2. Евгений Шишацкий; Стас Юрасов (23.10.2018). Онлайн-мошенники: На главного дроностроителя страны взяли липовый кредит в MoneyVeo - новости технологий Украины и мира. LIGA.net. Процитовано 13 серпня 2020.
  3. Юрасов Станислав (26.10.2018). Отчет MoneyVeo: сколько липовых кредитов оформили мошенники. LIGA.net. Процитовано 13 серпня 2020.
  4. Химич, Роман (1 листопада 2018). Цена наших данных: трэш и угар украинского «финтеха». Mediasat (рос.). Процитовано 13 серпня 2020. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  5. MONEYVEO (7 ДЕКАБРЯ 2018). В сервисе онлайн-кредитования Moneyveo рассказали о мерах по защите клиентов. Экономическая правда (НОВОСТИ КОМПАНИЙ). Процитовано 13 серпня 2020.

Прошу припинити війну редагувань[ред. код]

Шановні редактори @Olvin:, @Doslidnuk:, @Yakudza:. Останнім часом відбулись активні редагування та відміни редагувань інших. Це вже порушення правил ВП. Давайте зупинимось, можливо потрібно обговорити ситуацію з війною редагувань. Головне: відсутність реклами та нейтральний стиль статті. --Андрій Гриценко (обговорення) 09:22, 14 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

@Андрій Гриценко та Yakudza:
Ось такими редагуваннями дописувач Doslidnuk вилучав зі статті інформацію, підтверджену незалежними авторитетними джерелами (умови кредитування та засновника компанії). Я вважаю такі дії вандалізмом і скасував їх (подібне доводилося робити в цій статті вже неодноразово). Водночас дописувач доповнив статтю «позитивною» інформацією (із незалежних та з ангажованих джерел одночасно). Я оформив джерела відповідно до стандартів та поставив відповідні позначки .
  • І тут «новенький» (проте вельми досвідчений) дописувач почав рішучу та впевнену війну редагувань, наполягаючи на всіх своїх змінах, без будь-яких обговорень.
Зазначу, що і умови кредитування Moneyveo (розмір відсоткових ставок), і їх оцінка (дуже великі платежі за кредит) підтверджено посиланнями на велику кількість незалежних джерел. Більше того — несправедливий розмір плати за кредитами МАНІВЕО зафіксовано й у судових рішеннях[1] (рішення таке не одне, щоправда, у вікіпедійній статті цього ще нема). Звісно, інформація про добрі справи компанії в статті має бути, але основна її діяльність — кредитування — має висвітлюватися першочергово та докладно (так і пишуть вторинні джерела), усе ж інше — другорядне. З огляду на вищевикладене, я вже не можу очікувати від дописувача добрих намірів.
  • Вважаю, що Doslidnuk має на меті «відбілювання» компанії у Вікіпедії, а його поточна задача — під будь-яким приводом прибирати зі статті несправедливі умови кредитування та іншу інформацію, яку Манівео вважає «незручною» для себе. Натомість — налити в статтю «води» про «соціальну відповідальність» та про «бренди модного одягу».
Прошу захистити статтю у доконфліктній версії (09:26, 7 серпня 2020 Gzhegozh) та вносити зміни до неї тільки за результатами обговорення. --Olvin (обговорення) 12:31, 14 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

Чому ви так обзиваєте мене? Ви 11.08. перші повидаляли всі мої правки. Я знову збирав інформацію до статті (нагороди, нова інформація). Кожну свою дію пояснив (чомусь такого ви не робите). Наскільки знаю правила тарифні плани у статтях Вікіпедії не розписуються. Посилання на блоги заборонено як і реклама. Порівняння тарифних планів і відсотків з конкурентами по ринку - це взагалі за межами правил Вікіпедії. Також цитата Максима Нефьодова зайва і стосується проблеми прозорості державних закупівель через Прозоро у контексті захисту персональних даних. Прибраний текст де немає джерел або епістолярний стиль чи неавторитетні джерела.

Але ви та Yakudza всі мої зміни видаляєте. Видаляєте також доданий новий текст. Так же неможна. --Doslidnuk (обговорення) 13:59, 14 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

Ваші перші редагування у цій статті
Так хто почав?
І це Ви кажете, що «так же неможна»? --Olvin (обговорення) 14:20, 14 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

Ви знову обзиваєте. Додав інформації, а її прибрали, додавав декілька разів, а прибрали знову одним махом. І нову інформацію, і редагування. так не можна. --Doslidnuk (обговорення) 12:14, 15 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

Ситуація складна. Всі сторони мають дотримуватись правил і кожен, згідно них, має право на редагування тексту. Важливо пояснювати свої дії та не допускати відкоту тексту. Ситуацію потрібно вивчити, а це деякий час. Якраз час дає можливість заспокоїтись і не порушувати правил. --Андрій Гриценко (обговорення) 18:22, 14 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
  • @Olvin, Yakudza та Goo3: Звертаю увагу, що всі редагування Doslidnuk здійснені з тієї ж IP-адреси, що й редагування Андрія Гриценка (або він з іншого комп'ютера, або інша людина в нього вдома та в його присутності). З огляду на це Андрій очевидно не може бути неупередженим у цьому конфлікті (див. ВП:ЗЧ) — NickK (обг.) 13:40, 15 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
    Уточнення. Схоже, цій IP-адресі відповідає не лише дім Андрія Гриценка, а й щонайменш частина району. У будь-якому разі залишається факт того, що саме Андрій Гриценко патрулював редагування користувача Doslidnuk, і ці редагування здійснювалися щонайменш з того ж району — NickK (обг.) 15:22, 16 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

  1. Печерський районний суд міста Києва (2 червня 2020 року). Рішення — Справа № 757/5333/20-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Opendatabot. Процитовано 14 серпня 2020. Суд враховує ступінь невиконання боржником своїх зобов`язань, однак вважає суму неустойки завищеною і такою, що з урахуванням принципів розумності та справедливості, повинна бути зменшена судом.

@Goo3: Привіт. Прошу більше не видаляти без пояснень інформацію що я додаю в статтю, я не порушував жодних правил щоб ви так робили, до того ж видаляєте інформацію що підтверджена джерелами. Якщо надалі це буде повторятися буду вважати це як упереджене ставлення до мене як до користувача.--00Мачете00 (обговорення) 12:53, 22 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

  • Шановний користувач @Goo3:, помітив що ви повернули інформацію про "грабіжнецьке кредитування назад у вступ з розділу про Умови кредитування. Нехай. Ваша дія спонукнула мене обзнайомитися з поняттям "грабіжнецьке кредитування", і самостійний пошук мені не дав результату, тобто такого енциклопедичного поняття не існує. Причому наголошу, що дана компанія займається кредитуванням яке називається "Гроші до зарплати", і дане поняття є зафіксоване й має чітке тлумачення, навідмінно від "грабіжнецьке кредитування". Тому я заміняю "грабіжнецьке кредитування" на "Гроші до зарплати" так як воно відповідає визначенню компанії, та правилам Вікіпедії щодо об'єктивної а не суб'єктивної подачі інформації. --00Мачете00 (обговорення) 13:14, 22 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

На жаль в даний момент стаття являється помийкою із слабо структуризованою інформацією. Необхідно щоб одна людина зайнялася її структуризацією після чого закрити доступ до редагувань. Так як я спостерігаю що її правлять майже що не одночасно 3-4 людини, і чим далі тим віддаленішою до звання "Добра стаття" стає дана стаття, а якщо статтю не можна довести до такого звання, то ї їнеобхідно видалити взагалі. --00Мачете00 (обговорення) 13:33, 22 лютого 2021 (UTC)[відповісти]

У статті є деякі проблеми з висвітленням діяльності компанії. Зокрема, їх видно на прикладі розділу про шахрайство. Компанія та незалежні автори мають радикально різні погляди на причини:
  • Представники компанії висловлюють позицію, наче «в компанії все гаразд, проблема з шахрайством — у доступності персональних даних».
  • У незалежних же публікаціях проблемою вважають недоліки в процедурах кредитування компанії («Почему не сверяют, принадлежит ли банковская карта человеку, на имя которого оформляется кредит?»), апеляції ж про «доступність персональних даних» розглядається як намагання компанії відвернути увагу від проблем всередині, так би мовити спробу «рос. перевести стрелки».
Нейтральність передбачає, що суперечливі погляди в статті слід подавати з відповідною атрибуцією («за словами гендиректора Альони Адронікової …», «на думку першого заступника міністра економічного розвитку й торгівлі України Максима Нефьодова …»), щоб у читача не складалося враження, про існування тільки однієї «правильної» версії.
Мушу зазначити, що деякі редагування дописувача 00Мачете00 серйозно порушують нейтральність викладу інформації в статті. Зокрема, я маю на увазі:
Ну а далі вже звична схема: всюди, де можна, тулиться «позитивна» інформація („презентували освітній серіал «Кіберняня»“, «записали відео-уроки до освітнього курсу з онлайн-маркетингу», прямо освітня кіностудія, а не фінансова компанія).
Щойно дії такого дописувача зустрічають спротив, він добре знає, що треба жалітися на сторінці обговорення: ну як же так — підтверджену джерелами інформацію без обговорення вилучають! Хоча перед тим сам же вилучав «незручну» інформацію, підтверджену джерелами, без будь-якого обговорення.
Виглядає так, наче дописувач зацікавлений у «відбілюванні» статті, а як відбілити не вийде, то хоча б вилучити її. Olvin (обговорення) 20:05, 22 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
Привіт, @Olvin. Давно не заходив бо сильно дизмотивувася писати, пишеш тут а його постійно видаляють. Хотів лише сказати наступне. Ви надто багато на мене наговорили безпідставно, може й з вашої сторони так і виглядає, але ви помиляєтеся. Зареєструвався тут бо хотів щось писати і читати щось нове для себе. На MoneyVeo мене кинула вкладка Випадкова стаття, то я одразу прийняв то як виклик, вирішив добавити всю інформацію яку знайду одразу. Та я не одразу вник у правила сервісу то й можливо злишнього добавив. То вже потім як почав свої права як користувача відстоювати, після того як правила прочитав, але все безрезультатно.
Видалити статтю я запропонував бо мені то виглядало логічним в тому плані що нема консенсусу - нема статті. Щодо "грабіжнецьке кредитування" я все одно не згідний, бо такого поняття не існує. Тут або все кредитування є грабіжниким, або все не є таким, ніби люди коли подаються на кредити такого плану думають що їм просто так гроші даватимуть - звісно не будуть, не заплатив вчасно - отримав гігантську пеню. Я не розумію чому таке словосполучення використовується вибірково лише в даній статті, тут ( ШвидкоГроші ) наприклад чомусь такого поняття немає, тому логічно в мене виникло питання чому воно є саме тут?)
В будь-якому випадку, тут статтю редагувати більше бажання не маю, подивився є адекватні статті де немає такого срачу надіюся там мене призирати не будуть. --00Мачете00 (обговорення) 13:11, 31 березня 2021 (UTC)[відповісти]
Ото поки писав Вам вчора, помітив що мені заборонили взагалі дану статтю редагувати, то насправді трохи смішно, вирішив про то ще написати Вам, на майбутнє. Бо декілька днів назад я поцікавився хто є власниками Манівео, щоб зрозуміти кого взагалі я "захищав" за Вашими словами. Помітив цікаву штуку, що у «Засновник(и)» є дві людини Віктор Тополов та Михайло Лизанець, але оф.згадок по Віктору немає, ЕП списали з ЦЕНЗОР, але в жодне джерело не спирається на офіційні дані та й більше згадок про то немає взагалі. У Юконтрол та ОпендатаБот з якого логічно би було брати таку інформацію. Є лише по Михайлу. До чого я веду. Я не помітив що авторизувався на сайті та змінив дану інформацію, бо вважав то неправильним. Воно менi дало редагувати, тому баньте по IP, одразу скажу що я не хотiв обходити блокування, я то робив не навмисно, я про блокування тоді не міг знати, а сама Вікі мені не заборонила ввести текст. --00Мачете00 (обговорення) 09:14, 1 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Ну й на фнал на захист своєї думки щодо Вiктора, поясню нащо змiнював взагалi, Державний реєстр, створений згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", тому хоча це і є первинне джерело, однак не може мати меншу вагу ніж ЗМІ, які часто навiть не факт-чекають нічого. А Цензор.нет взагалі бере гроші за чорнушні публікації. Хто не знає - попитайте у своїх медіа-колег. --00Мачете00 (обговорення) 09:15, 1 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Зверніть будь ласка увагу на моє останнє повідомлення @Goo3 бо ви його завернули мою останню правку, Вiктора немає в жоднiй оф.згадці тому під питанням доцільність подання його як засновника. --00Мачете00 (обговорення) 09:20, 1 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
Також можливо користувач @Yakudza розблокує мене тут, бо я признаю свою вину, трішки неконструктивну діяльність на даній сторінці, обіцяю що редагувати дану сторінку не буду, хіба у чіткій взаємодії з іншими користувачами. Дуже не хочеться починати свою діяльність на Вікіпедії з перманентного бану у вкладці Внесок, постійно заходжу туди й бачу бан. Буду вельми вдячний за розбан. Якщо заведу новий акк так розумію теж бан зроблю, бо тож як ведення декількох акків буде вважатися що наче заборонено правилами. --00Мачете00 (обговорення) 09:28, 1 квітня 2021 (UTC)[відповісти]
@00Мачете00 ось джерело про віктора --Goo3 (обговорення) 12:21, 1 квітня 2021 (UTC)[відповісти]

Шаблон "Платне редагування"[ред. код]

Пропоную прибрати шаблон "Платне редагування без розкриття" зі статті. Поточна версія вже не містить ознак платного редагування. --yakudza 17:05, 3 вересня 2020 (UTC)[відповісти]

  • Підтримую. У поточній версії статті немає жодних ознак платних/рекламних редагувань. --piznajko 17:12, 3 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
  • @Visem: Прошу пояснити, які саме редагування (на Вашу думку) містять ознаки оплачених без розкриття інформації про оплату. --Olvin (обговорення) 19:10, 3 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    Маються на увазі редагування при створені статті, ну і деякі інші спеціалізовані (про Ваші мова не йде), тому я проти прибирання шаблону. Хоч і статтю приведено до більш нейтральної версії, але платність при її створенні при цьому не зникла, хоча зазначений шаблон не є досконалим. --visem (обговорення) 19:47, 3 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    Вкажіть, будь-ласка, конкретно: які редагування Ви вважаєте платними без розкриття. Або яка інформація в чинній версії статті має такі ознаки.--Olvin (обговорення) 00:36, 4 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    Зокрема редагування користувача SPet1984. --visem (обговорення) 21:04, 4 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    @Visem: Останнє редагування від SPet1984 — 18 січня 2018 року: Стаття тоді містила п'ять рядків у розділі історія та трошки більший розділ про нагороди.
    • Відтоді текст статті переписано майже повністю. У поточній версії розділу нагород взагалі нема, а історію викладено за численними незалежними джерелами (втім, у наведених джерелах є інформація й про нагороди).
    Що ще треба зробити (на Вашу думку), щоб можна було прибрати цей шаблон із тексту статті? --Olvin (обговорення) 11:14, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    Visem, що саме, на Вашу думку, має бути прибраним зі статті, щоб з неї стало можливим прибрати шаблон {{ПРБР}}? --MMH (обговорення) 11:17, 6 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    Я взагалі вважаю цю статтю незначимою, але якщо її все ж таки залишать, то має бути зазначена інформація про платність редагувань. Цей шаблон не зовсім підходить під дану статтю, але про існування іншого мені не відомо. Деякі статті мали інформацію про розкриття, але якщо їх хтось перероблював безоплатно, то це не значить, що шаблон з розкриттям роботодавця потрібно прибирати. --visem (обговорення) 18:09, 6 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    Шаблони-повідомлення для статей призначені для усунення недоліків в статтях, а не для того, щоб вони висіли в статтях вічно. Після усунення недоліків такі шаблони прибирають. --MMH (обговорення) 21:43, 6 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    • Повідомлення про розкриття платних редагувань залишають на або сторінці обговорення статті, або на сторінці дописувача, або в коментарях до редагування. Їх не розміщують у тексті статті. --Olvin (обговорення) 11:14, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
    «Якщо Вам здається, що один редактор здійснює нерозкриті платні редагування, Ви можете повідомити про це адміністраторів у разі якщо це не призводить до розголошення персональних даних редактора. Інакше, якщо Ваше сповіщення містить персональні дані, надішліть лист на info-ukwikimedia.org. Ви також можете надіслати лист одному з чек'юзерів» (ВП:ПР). --MMH (обговорення) 12:16, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Підтримую. --MMH (обговорення) 21:43, 6 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Підтримую. Хоч я й не прихильник Вікібізнесу, але погоджуюсь, що тільки сам дописувач, який робить платні редагування має ставити відповідний шаблон, і то лише на сторінці обговорення статті. Сторонній спостерігач ніяк не може робити висновок про те, що якесь редагування було платним, навіть якщо й складається враження такого редагування. Кінцева мета всіх статей, це позбутися шаблонів про недоліки після усунення цих недоліків. На додачу до цього я вважаю абсурдним поняття "рекламна правка", "рекламний вміст". Потрібно розглядати поняття "енциклопедичність" того чи іншого твердження. Якщо неможливо описати роботу компанії без того, щоб в когось склалось враження про рекламний характер деяких тверджень, то це не означає, що цих тверджень не повинно бути. Інша справа - недопустимість посилання на джерела, що не несуть в собі іншої інформації крім реклами.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:16, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
  •  Підтримую За умови закріплення версії відредагованої користувачами Olvin та Goo3. І як пропонувалося вище закрити її від редагування років на 5 всім крім адміністрації. Ці війні редагувань та сварки між користувачами не варті цієї («тут була лайка») компанії. Але люди мають знати що це за компанія. І вікі на першому місці за запитами це «найкраща» їм реклама. Якщо буде якась суттєва інформація, дійсно варта статті, то думаю не проблема на цій сторінці її додати і попросити когось с адмінів внести в статтю. --Artem Lashmanov (обговорення) 17:34, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]

Щодо вживання терміну «Грабіжницьке кредитування»[ред. код]

Перенесено з Обговорення користувача:Olvin
Через те що Ви відкотили мої правки вимушений звернутися до Вас напряму.
Вам слід признати що вживання трактування "Грабіжницьке кредитування" щодо MoneyVeo є абсолютним ОД, як і сама стаття Грабіжницьке кредитування яка не має жодного АД з відповідним словосполученням, але на яку Ви спираєтеся у своїх редагуваннях. Їх використання є порушенням правил ВП:ОД та ВП:НТЗ, адже використовуючи дане словосполученням Ви ціленаправлено понижуєте репутацію компанії.
Надалі попрошу вживати конкретне словосполучення Гроші до зарплати, адже саме даний вид послуг надає вищезгадана організація. Також слід зазначити що словосполучення "Грабіжницьке кредитування" не вживається ні в юридичному полі ні в повсякденному, за приклад візьму пошук з сервісу Гугл 1. Зверніть увагу, при використанні словосполучення "Гроші до зарплати" я його підтвердив джерелом 2 в якому вживається відповідний термін.
Надіюся щодо цього словосполучення конфлікт можна вважати вичерпаним.
Також Вам більше не слід відкочувати мої правки з АД, адже це також є порушенням правил Вікіпедії.
Також деякі Ваші правки на кшталт 3 порушують ВП:НТЗ адже Ви прибираєте інформацію що компанія не з доброї душі роздавала гроші шахраям, а через те що шахраї використовували документи з вільного доступу в мережі Інтернет, чому в свій час компанія не могла зарадити, так як кредити до зарплати видавалися он-лайн і сервіс самостійно не міг відслідковувати дії шахраїв.
Я візьму на себе відповідальність виправити помилку з вище згаданим словосполученням, та привести преамбулу у вигляд відповідно до інших мікрокредитних організації які я знайшов на просторах Вікіпедії це 1 та 2, сторінки були перевірені іншими адміністраторами, та в жодній нічого не сказано про "Грабіжницьке кредитування".
Прошу більше не порушувати вищезгадані правила, надіюся наш конфлікт можна вважати вичерпаним. Вдячний за активне патрулювання сторінки. --МоторнийПривид (обговорення) 20:58, 11 травня 2021 (UTC)[відповісти]
@МоторнийПривид та Goo3:
  • Термін «грабіжницьке кредитування» вживається в публікаціях українською мовою в значенні «непомірно великий відсоток за користування кредитними коштами»[1][2]. Саме так досить часто характеризують і миттєві кредити взагалі (або «кредити до зарплати», sic, у лапках), і кредити Moneyveo зокрема[3][4][5]. Тож ні про яке «оригінальне дослідження» не може бути й мови. За кредитами Манівео такий факт зафіксовано навіть у судових рішеннях[6]. Термін не можна вважати повністю усталеним — іноді явище характеризують як «драконівські відсотки»[7], «захмарні відсоткові ставки»[8] тощо, однак, усі такі характеристики мають той самий сенс — «непомірний (несправедливо великий) відсоток за користування кредитними коштами». Тож питання може бути лише щодо терміну, яким краще характеризувати такі високі ставки.
    Відсутність подібної характеристики в статтях про аналогічні організації (чи сервіси) пояснюється лише недоробленістю тих статей (зокрема, і в російській Вікіпедії), про що стоять відповідні позначки.
  • Щодо НТЗ. Нейтральність полягає не в тому, аби уникати будь-яких характеристик, що негативно впливають на репутацію компанії. Нейтральність передбачає всебічне висвітлення предмету статті (зокрема, і критику діяльності, якщо така опублікована в надійних джерелах). Характеристика відсоткових ставок за кредитами Moneyvey як «дуже великих» вельми поширена в незалежних джерелах (посилання наведено і тут, і в самій статті), тож її не можна оминути увагою (хоча представники компанії такої характеристики старанно уникають).
  • Щодо змін у преамбулі. Преамбула передбачає стислий виклад інформації, наведеної в статті, подробиці ж висвітлюються у відповідних розділах. Інформація про причини шахрайства подана у відповідному розділі. Зауважу лише, що такий погляд на причини шахрайства (доступність особових даних) висловлюють представники компанії. Незалежні ж фахівці вважають основною причиною шахрайства недоліки в процедурах кредитування (див. розділ ВР2, де це питання вже обговорювалося). Подача в преамбулі лише одного погляду (якого дотримуються представники організації) якраз і є порушенням НТЗ.
--Olvin (обговорення) 15:14, 14 травня 2021 (UTC)[відповісти]
Привіт, @Olvin. Дякую що вийшли на конструктивну бесіду. Коли я дякував вам за патрулювання, це був не сарказм, так як я помітив що ви постійно захищали сторінку від різноманітних вандалів. Щодо порушення НТЗ я мав на увазі саме висвітлення негативу репутації фразою "грабіжницьке кредитування" а не ваші редагування загалом, але я це ще детально опишу. А ось редагування користувача @Goo3 вважаю такими що порушують НТЗ, якщо вам цікаво на сторінці обговорення я це описав дуже детально.
Я розумію що ми зараз з вами можемо створити прецедент для використання в майбутньому дане обговорення використовуватися під час аналогічних обговорення, а я переконаний об'єктивний опис суб'єктивних речей відбувається часто. Так до чого я веду, щодо НТЗ та "грабіжницьке кредитування". Я жодного разу не стверджував що ставка є великою чи малою. Безумовно "дуже велика кредитна ставка" це є дуже суб'єктивне поняття, і я абсолютно переконаний що ми з вам не зможемо дати якісну об'єктивну характеристику даному суб'єктивному поняттю.
  • Давайте розберемо саме поняття "грабіжницьке кредитування". Що таке грабіж - "Грабі́ж або грабу́нок — відкрите викрадення чужого майна." це говорить сама Вікіпедія, а що таке відкрите викрадення - "Відкритим викраденням чужого майна є таке, що відбувається у присутності власника майна або на очах у сторонніх, коли особа, яка вчиняє цей злочин...". А що таке кредитування - "Креди́тні гроші — грошові кошти, які надаються за кредитною угодою кредитором позичальнику або групі позичальників."
  • Розумієте в чому суть тепер? Ці два поняття між собою абсолютно не в'яжуться в одне словосполучення, саме тому ви й самі не змогли знайти саме таке словосполучення на просторах інтернету, аналогічно воно відутнє в посиланнях[1][2] та [3][4][5] якими ви ділилися, там якраз говорить про суб'єктивно високі ставки а не поняття кредитування загалом. Саме тому я говорю про ОД, кожен здатен трактувати за вашими словами "дуже високі кредити" так як йому заманеться, адже це буде характеристика іншої суб'єктивної думки. Ми не повинні давати таких понять які людина може трактувати по різному. Тому я й пропонував забрати дане ОД, а ОД воно тому що такого поняття не існує, а НТЗ порушує, тому що саме дане ОД направлення на погіршення репутації компанії. Хіба ні? --МоторнийПривид (обговорення) 19:34, 18 травня 2021 (UTC)[відповісти]
    @МоторнийПривид:
    --Olvin (обговорення) 19:45, 19 травня 2021 (UTC)[відповісти]
"Я навів публікації, де термін вживається, і вживається саме у значенні «великий відсоток за користування кредитними коштами». Отже, поняття існує, джерела про нього пишуть і ніякого «ОД», як Ви кажете, тут нема."
* Ви не навели жодної публікації де застосовується словосполучення "грабіжницьке кредитування", але зате ви гарно трактуєте різноманітні публікації під себе. Попрошу більше не маніпулювати поняттями, адже саме це і є порушення НТЗ. Поки ви не покажете принаймні одне джерело де є чітке визначення "Грабіжницьке кредитування" (а не про завищені відсотки що насправді не являється як ви кажете "грабіжницьким кредитуванням") і воно застосовуватиметься до даної сторінки, я буду це називати ОД. і буду надалі звинувачувати в порушення відповідних правил.
* Щодо «розбирання поняття» я не публікую це на основній сторінці, а лише намагаюся пояснити вам. Звернуть будь ласка увагу, я своїх суб'єктивних висновків не давав щодо поняття "грабіжницьке" і "кредитуванн" не даю, я лише показав що ці слова означають посилаючись на ту ж саму вікіпедію. Тому надалі будь ласка не перекручуйте мої слова.
  • Чекаю поки ви висвітлите джерела в яких застосовується поняття саме "грабіжницьке кредитування", а не незрозумілі характеристики, дякую.

--МоторнийПривид (обговорення) 11:54, 24 травня 2021 (UTC)[відповісти]

  • @Olvin: Привіт! Нещодавно я вніс нові актуальніші редагування в статтю. Зрозумів цікавий факт, ви не розібралися в тематиці сторінки, але дуже наполегливо ведете обговорення. Рекомендую трішки більше почитати щодо МФО, щоб ми могли продовжити нашу бесіду в конструктивному руслі. --МоторнийПривид (обговорення) 11:14, 26 травня 2021 (UTC)[відповісти]


  • Щодо судового рішення то я буду цитувати шматки самого рішення [6], бо ви кажете там десь є слова про те що суд зафіксував що ставка є «непомірно великий відсоток за користування кредитними коштами», так ось. Суд стверджує що "Отже, кредитний договір від 13.08.2019 року укладено між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувача цих даних) згідно з вимогами законодавства та п. 4.4. Договору." потім цитує сам договір особи 1 з манівео "Так, у п. 1.1. Договору сторони погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальникові кредит на суму 11 180,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4. цього Договору. Згідно п. 1.4. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,67 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3. цього Договору. Відповідно до п. 1.3. Договору, кредит надається строком на 30 днів." та невеличкий шматочок "... Товариство має право нараховувати Позичальнику пеню у розмірі 1,3% від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості,..."
  • Надалі суд дає висновок "Отже, зі змісту кредитного Договору від 13.08.2019 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором." ці слова означають що прихованої інформації в договорі не було а позичальник погодився з відповідною кредитною ставкою, звісно суд знизив кредитну ставку і назвав її "завищеною" але як бачите не грабіжницькою "Суд враховує ступінь невиконання боржником своїх зобов`язань, однак вважає суму неустойки завищеною і такою, що з урахуванням принципів розумності та справедливості, повинна бути зменшена судом.".
Тому можливо, якщо навіть суд не називає її грабіжницькою, чи «драконівські відсотки» чи навіть непомірний (несправедливо великий) відсоток за користування кредитними коштами». то можливо ми в преамбулі так і напишемо? Не "грабіжницьке кредитування" а те що це кредитування яке називається «кредити до зарплати» з завищеною кредитною ставкою, або щось на кшталт того?
Ось наприклад уявіть, підприємець бере 2 млн грн в ПриватБанку на 1 рік, в заставу залишає квартиру ринковою вартістю 2.5млн. Бізнес прогорає, кредит підприємець не віддає. Згідно договору з яким ознайомилися обидві сторони квартиру банк забирає і робить з нею відповідні процедури (я не буду описувати деталі), чи назве підприємець ПриватБанк "грабіжницькою конторою"? (я підозрюю так) чи назве суд ПБ крадіями/грабіжниками - точно ні, лише зобов'яже повернути різницю ринкової вартості від самого кредиту. Ні про який грабунок йти може тут не може, умови договору повинні виконуватися, і тим паче якщо людина що бере кредит свідомо погоджується з умовами. А те що людина не хоче читати договір це ж не проблема ПБ що їх клієнт не прочитав і не хотів вникати за яких умов йому прийдеться віддавати квартиру, аналогічно й з Манівео. Надіюся ви вловили суть моєїпромови.--МоторнийПривид (обговорення) 20:09, 18 травня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Тут я вже завершую. Щодо преамбули про її стислість та виклад інформації я з вами абсолютно згідний, щодо висвітлення питання шахрайства з відкритими даними частвово. 1. Згідний що відповідно НТЗ потрібно викласти точку зору незалежних експертів і вважаю правильним виклад інформації щодо "недоліки в процедурах кредитування". 2. не згідний прибирати дані про те що документи шахраї брали з відкритого доступу, це вже було неодноразово підтверджено.
  • Щодо преамбули, пропоную ось тут в обговоренні її спільно редагувати і дійти реального спільного консенсусу, не про суб'єктивних висловлювань і не про заангажованість мене такого що здійснює "оплачувані редагування", що скажете на таку пропозицію? Я створюю нижче розділ і показуяю як на мене висвітлити преамбулу згідно правил та об'єктивності, а ви відкоментуєте, якщо звісно бажаєте. Дякую за увагу. --МоторнийПривид (обговорення) 20:23, 18 травня 2021 (UTC)[відповісти]

  1. а б Децюра Сергій (Листопад, 2016). Аграрна розписка — що за «фрукт» і з чим його «їдять»?. Factor. Бухгалтерський тиждень, № 45. Процитовано 14 травня 2021. грабіжницькі умови кредитування (непомірно великий відсоток за користування кредитними коштами)
  2. а б Ігор Березинський Кореспондент (16 грудня 2020). Кредитні канікули для військових: нюанси. АрміяInform. Процитовано 14 травня 2021. рішення про стягнення грабіжницьких відсотків і штрафів на користь кредитних установ можна переглянути у визначених законом випадках
  3. а б Ігор Тимофєєв (7 жовтня 2020). Грабіжницьких відсотків не буде: штрафам за мікрокредитами встановили "стелю". economics.segodnya.ua. Процитовано 15 листопада 2020.
  4. а б Як взяти кредит. І які бувають види кредитів. 30 ВЕРЕСНЯ 2019. Процитовано 14 травня 2021. Онлайн-кредит на картку. Це крайній випадок … У таких кредитів лише дві переваги: швидкість отримання (до 15 хвилин) і те, що перший раз їх можна взяти безкоштовно. У всіх інших випадках відсоток «грабіжницький", не менше ніж 300% річних.
  5. а б Осторожно, мгновенный кредит онлайн!. Экономическая правда. Процитовано 15 листопада 2020. Преса час від часу пише про грабіжницькі розміри процентів і санкцій у сфері онлайн-кредитування.
  6. а б Печерський районний суд міста Києва (2 червня 2020 року). Рішення — Справа № 757/5333/20-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Opendatabot. Процитовано 14 серпня 2020. Суд враховує ступінь невиконання боржником своїх зобов`язань, однак вважає суму неустойки завищеною і такою, що з урахуванням принципів розумності та справедливості, повинна бути зменшена судом.
  7. ВСЕВОЛОД НЕКРАСОВ (9 листопада 2020). 505% річних і жорстке "вибивання" боргів: чим небезпечні швидкі онлайн-кредити. Економічна правда. Процитовано 14 травня 2021. за яскравим рекламним фасадом ховається жорстокий світ. І там оформлення кредитів за чужими документами, вимагання неіснуючих боргів, драконівські відсотки за наступними кредитами, пені, штрафи, погрози і шантаж колекторів {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  8. Приховування персональних даних у системі ProZorro не вирішить проблеми з шахрайством при видачі кредитів. Інтерфакс-Україна. Процитовано 5 грудня 2019. у сфері нефінансових організацій, на жаль, немає сильного регулятора, тому там така ситуація зберігається. І не лише в цьому питанні, а також і у світлі захмарних відсоткових ставок

Нова преамбула, без очорнення, без вибілювання та без ОД з суб'єктивними твердженнями[ред. код]

Варіант 1 ТОВ Манівео швидка фінансова допомога — мікрофінансова організація (МФО)1, яка кредитує споживачів у відділеннях та через онлайн-сервіс під брендом Moneyveo, надає послуги короткострокового кредитування. Лідер онлайн-кредитування України 2019 1. Видає короткострокові кредити з великими відсотковими ставками та надмірно завищеними штрафними санкціями, зазнавала критики через видачу кредитів шахраям які використовували чужі документи без їхньої згоди[8].


Варіант 2 ТОВ Манівео швидка фінансова допомога — мікрофінансова організація (МФО)1, яка кредитує споживачів у відділеннях та через онлайн-сервіс під брендом Moneyveo, надає послуги короткострокового кредитування. Лідер онлайн-кредитування України 2019 1. Видає короткострокові кредити з великими прихованими відсотками й штрафними санкціями, зазнавала критики через видачу кредитів шахраям за чужими документами[8].


Варіант3 ТОВ Манівео швидка фінансова допомога — небанківська фінансова установа, що кредитує споживачів у відділеннях та через онлайн-сервіс під брендом Moneyveo, надає послуги короткострокового кредитування. Лідер онлайн-кредитування України 2019 1. Видає короткострокові кредити з великими прихованими відсотками й штрафними санкціями, зазнавала критики через видачу кредитів шахраям які використовували чужі документи без їхньої згоди[8].


@Olvin:, привіт. Звертаю вашу увагу що обговорення не є закінчене, його слід продовжити, або закінчити, так як тема порушення ВП:НТЗ залишилася актуальною.--МоторнийПривид (обговорення) 10:54, 17 липня 2021 (UTC)[відповісти]


Привіт, @Olvin:. Добавив для вас ще 2 варіанти преамбули до обговорення. --МоторнийПривид (обговорення) 20:03, 22 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Привіт. Романюк Максим не видаляйте будь ласка текст підтверджений джерелом, якщо забрати те що ви вадалили, то звичайному читачу буде не розуміло щодо чого взагалі написаний розділ "Умови кредитування", так як фактично їм не буде відомо що і скільки видає компанія, це реально є досягненням компанії.

Goo3 Я гадаю що наявність даної сторінки вам певно не приємна, стільки злості виливаєте на неї. Але вас також попрошу не видаляти інформацію з АД. І те що ви видаляєте інформацію прикопуючись до слів кажучи "кращим, ніж хто?" не є причиною видалення. Фактично престижна премія видала титул СЕО Манівео, це потрібно висвітлити.
Також запрошую вас та Olvin до обговорення нової преамбули, ми можете погодити з нею, або внести запропоновані зміни, адже наявність порушення ВП:НТЗ там вже є фактом. --МоторнийПривид (обговорення) 08:17, 9 червня 2021 (UTC)[відповісти]
@МоторнийПривид: Я вже висловився вище: у преамбулі статті має бути подано якісну характеристику відсоткових ставок за кредитами Moneveo: грабіжницькі, непомірні, «драконівські», захмарні, тощо. Перший варіант у джерелах трапляється найчастіше, але я не наполягаю на вживанні саме його. Можна обрати будь-яку характеристику з перелічених. Яким словом Ви б охарактеризували відсоткову ставку у 500% річних? --Olvin (обговорення) 14:39, 10 червня 2021 (UTC)[відповісти]
@Olvin: Не дуже розумію в яких категоріях ви мислите. Ми говоримо про короткострокове кредитування, а для нього це ще не висока ставка в 500%, ви знаєте скільки в приваті виходить річних якщо протерміновувати одномісячні кредити для бізнесу? Здивую вас, але орієнтовно навіть більше. Для короткострокового кредитування це є нормою, адже воно на те й розраховане, що видається на короткий термін до 1 міс. Тому ставити в аргумент те що кредитування є грабіжницьким бо висока відсоткова ставка висока, при тому що це є нормою для такого типу кредитування є абсурдом. До того ж сторінка "Хижацьке кредитування" сама собі не може дати визначення, вона не висвітлює тему яку повинна висвітлити. За 500% річних я вже закриваю очі, тут нікому нічого не доведеш, а в тому що штрафі % і мають бути такими, робиться воно банально для того щоб клієнт не порушував умови договору - порушив, будь добрий відшкодовувати збитки. Якби ви почитали фін. звіти то зрозуміли б що компанія якраз заробляє не на штрафних відсотках, там вона зазвичай втрачає. --МоторнийПривид (обговорення) 10:21, 14 червня 2021 (UTC)[відповісти]
  • @МоторнийПривид: «Ми говоримо про короткострокове кредитування, а для нього це ще не висока ставка в 500%»
    • Ставки за короткостроковими споживчими кредитами в банках становлять від 30 до 50 % (річних)[1].
    • Відсоткова ставка за кредитом Moneyveo перевищує 505% річних, що вдесятеро більше, ніж за банківськими кредитними картками[2].
    Тобто, для Вас (як людини, що відстоює інтереси своєї компанії) ставка 500% річних може й «норма», але незалежні дослідження (у фахових виданнях) чомусь прямо пишуть — «непомірно високі процентні ставки» і саме ставки називають «головною загрозою цього виду кредитування»[1].
    Зокрема, Міжнародна організація захисту споживачів фінансових послуг (англ. International Financial Consumer Protection Organisation, FinCoNet) виділяє «кредити до зарплати» (англ. payday loans) саме за високою ставкою (порівняно з іншими на ринку, «a rate that is considered to be high compared to other products in the market»), за цією ознакою виокремлює їх в окрему категорію: «короткострокові споживчі кредити високої вартості» (англ. Short-term, High-cost Consumer Credit, STHCCC) і вже протягом кількох років відстежує тенденції, надає рекомендації наглядовим органам[3].
    Про низьку фінансову грамотність в Україні, що дозволяє мікрофінансовим організаціям маніпулювати людьми[4], я навіть не веду мови, хоча механіку таких маніпуляцій вже чітко охарактеризували:
    • Під час першого візиту позичальнику пропонують ставку, яка близька до нуля (0,01% на день або 3,65% річних). У споживачів складається хибне уявлення про низьку вартість таких кредитів, що спонукає їх позичати повторно. А ставка за повторним кредитом становить у середньому 547,5% річних[5].
    Все вищенаведене — це не мої власні розмірковування, а цитати з незалежних публікацій. --Olvin (обговорення) 18:34, 14 червня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Привіт, @Olvin:. Зафіксуємо, ми говоримо за короткострокові кредити, це ті що видаються на період до 1 міс. Те що до них взагалі не доречно рахувати річну ставку я вже не буду пояснювати. Бо суть в тому що після 1 міс. ідуть вже штрафні санкції а не кредитування, це категорично різні поняття. Щодо Привату загляньте у посилання там є розділ "Основні умови за овердрафтом" зверніть увагу на слова "Процентна ставка в гривні – від 11% річних, диференційована за часом використання коштів." (це короткостроковий кредит для бізнесу до 30 д). Якщо ви знайдете актуальний договір з Приватом де чітко буде прописана штрафна ставка за протермінування кредиту більше ніж на 1міс. я віддам вам шану, бо я реально знайти не зміг.
  • Я не відстоюю інтереси компанії, з чого ви це взяли я не знаю, я про це ніде не писав, а те що я отримую копійки від компанії це не означає що я в них на побігеньках, я би розповів вам про внутрішню кухню та сумніваюся що вам це цікаво буде. Я хочу щоб не порушувалися правила та нарешті пояснити що вживання "грабіжницького кредитування" тут не доречно, користувач Goo3 навіть поділився посиланням на ЕП да даке формулювання вживалося щодо Італійської мафії, це більше підходить, але я би все одно поспорив з формулюванням даного поняття навіть у вживанні щодо мафії. Та мені здається ви вже самі розумієте що вживання "грабіжницьке кредитування" тут не доречне. Я тому й запропонував нову преамбулу.
  • Я правда не розумію де у вами описаній маніпуляції чи у статі описують що компанія займається грабежом. Вона таким не займається. Та практика що ви описали - існує, але чим це відрізняється від заманювання клієнтів акціями? Давайте ми в преамбулі так і напишемо що кредитна ставка є високою (хоча це теж треба довести) а штрафні санкції є непомірно високими порівняно з класичним банкінгом. Вам так підійде? Я не хочу щоб ми замовчували факт високих кредитів, я намагаюся пояснити що це потрібно описувати відносно ВП:НТЗ, а не ОД на кшталт "грабіжницьке кредитування" а ОД як я вже неодноразово пояснював це тому що такого поняття не існує, а те що умови називають грабіжницькими чи високий відсоток грабежом чи щось інше не говорить що поняття "грабіжницьке кредитування існує. Зверніть будь ласка на це увагу.
  • Давайте ми спробуємо охарактеризувати відсоткову ставку та рівень штрафних санкцій не суб'єктивним поняттям "грабіжницьке кредитування" а більш конкретними щоб читач коли це прочитає не компанію називав "грабіжницькою" а просто не хотів брати в неї кредити.
  • Спробуйте підредагувати преамбулу що я описав в СО так як ви вважаєте необхідним, ви можете спокійно видаляти та добавляти текст в преамбулу що зараз є, давайте спробуємо дійти згоди. --МоторнийПривид (обговорення) 22:28, 16 червня 2021 (UTC)[відповісти]

@Olvin: у вас будуть якісь ідеї, щодо покращення преамбули? Ми з вами маємо вже просування, не уявляю як я вестиму діалог з кимось окрім вас... --МоторнийПривид (обговорення) 20:08, 22 червня 2021 (UTC)[відповісти]

  • По факту @Olvin:, як ви бачите я вже в новій преамбулі й описав що кредитна ставка є високою, і завищені штрафні санкції (тут навіть не зрозуміти звідки це береться, відносно чого вони завищені? В приклад не протиставлено нічого). Я весь час намагаюся пояснити лише одне, особисто мене як користувача не задовольняє фактично брехлива фраза "Грабіжницьке кредитування" адже це вигадка, перегляньте свої джерела, там правда жодного разу не вживається дана фраза, говоряться про різні аспекти кредитування, вживають це слово, але жодного разу воно не вжито ніби компанія займається грабіжницьким кредитуванням. Це я і хочу прибрати. Якщо ви наполягаєте щоб вживати якусь характеристику величині кредитній ставці, то давайте ми це так і назвемо, "Видає короткострокові кредити з великими відсотками та високо завищеними штрафними санкціями...", але якщо будемо вживати так, то потрібно пояснити чому ми дійшли висновку що вони є непомірно великими. Я ж наполягаю лише на тому щоб воно було оформлено до ВП:НТЗ, без зворотів які будуть це якось негативно висвітлювали, висвітлювати потрібно нейтрально. Високі кредити називати високими, дуже високі називати дуже високими, не дракоківськими (не розумію що це може означати щодо кредитування), не грабіжницькі (грабежу тут не відбувається), не захмарні (дає величезний простір для трактувань), не непомірні (а що є помірним тоді? якщо дійдем згоди що таке помірність в темі кредитування то можна й так назвати). Надіюся ви мене зрозуміли. --МоторнийПривид (обговорення) 10:06, 14 червня 2021 (UTC)[відповісти]

  1. а б Бублик Є.О. Небанківський сектор кредитного ринку України: вектори піднесення // Український соціум. — 2017. — No. № 1(60). — С. 97—107. — ISSN 1681-116X. — DOI:10.15407/socium2017.01.097.
  2. 505% річних і жорстке "вибивання" боргів: чим небезпечні швидкі онлайн-кредити : Які методи роботи використовують та як загрожують українцям мікрофінансові організації, чому закон дозволяє подібним сервісам діяти напівкримінальними інструментами, та як позичальникам треба вести з ними діалог / Всеволод Некрасов // Економічна правда. — 2020. — 9 листопада. — Цитата: «Галузь фактично живе за кошти людей з низькою фінансовою грамотністю».
  3. FinCoNet (February 2019). Digitalisation of Short-term, High-cost Consumer Credit: Guidance to Supervisors (PDF) (Report).
  4. Шлях у боргову трясовину : Позичивши всього дві-три тисячі гривень, менш ніж за рік можна заборгувати 200–300 тисяч / Артур Федорчук // ZN.UA. — 2019. — Вип. № 30 (17 серпня-23 серпня 2019) (16 серпня).
  5. DAI Global LLC. Мікрокредити: досвід споживачів // Проект USAID «Трансформація фінансового сектору України» : Звіт за результатами дослідження ринку мікрокредитування. — Київ, 2021. — Квітень.

Текст, який вам сподобався би, порушує нейтральність, він не висвітлює головну проблему компанії, на яку ви рацюєте, тому на разі всі ваші "пропозиції" це просто прибрати негативні аспекти. Консенсус - висвітлення на основі ВП:АД, а це укрправда, якавідкритим текстом пише "грабіжницьке кредитування". --Goo3 (обговорення) 09:23, 9 червня 2021 (UTC)[відповісти]
Не робіть будь ласка припущень щодо мене, я чітко висловлював позицію щодо своїх редагувань, Я захищаю сторінку лише зі сторони правил що встановлені користувачами Вікіпедії, і сподобається мені текст який не порушуватиме правил. Це перше. А друге це те що я мене починаються з'являтися підозри у ціленаправленому викривленні інформації, або у неможливості адекватного опрацюванні інформації вами, АД на яка ви спираєтеся словосполучення "грабіжницьке кредитування " не має. А єдине джерело яке його використовує це на сторінці "Хижацьке кредитування" у статті 2012 року де воно використовується щодо злочинного групування Італійської мафії яке абсолютно недоречне у використанні щодо даної компанії. Та й сама стаття "Хижацьке кредитування" це 50% ОД з власними припущеннями та джерелами які пролітають повз реальної теми, те що ви там дописали "також грабіжницьке кредитування" там абсолютно недоречне.--МоторнийПривид (обговорення) 14:39, 9 червня 2021 (UTC)[відповісти]
"Стільки злості виливаєте на неї" - це ви мене з кимось плутаєте :) основна задача - всебічне енциклопедичне висвітлення об'єкту, на разі ми це маємо. Ви намагаєтесь цьому завадити, тож порушуєте правила. От і все. А якихзось емоцій тут немає, до чого вони взагалі :) --Goo3 (обговорення) 09:26, 9 червня 2021 (UTC)[відповісти]
Я не намагаюся, я у ВР не влажу, я відстоюю точку зору яка базується на ВП:НТЗ, яке ви порушуєте.--МоторнийПривид (обговорення) 14:39, 9 червня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Привіт, @МоторнийПривид. Згідний що зміст втратився, тепер не зрозуміло відносно чого така ставка береться і не зрозуміло яка сума береться в кредит. Але ваше зауваження наштовхнуло мене на думку не повернути зміст, а видалити ще більшу частину розділу, так як вона теж не задовільняє ВП:НЕКАТАЛОГ, я не розумію навіщо ви взагалі добавили цей тектс сюди, розміри ставок це явно не те що ви маєте висвітлювати про компанію, до прикладу ПриватБанк не має висвітлення своїх послуг. Думаю це через те що тоді б ми обговорювали їхні послуги а не компанію, і виглядало би це як реклама. Я видалю це вміст взагалі.
Щодо преамбули, то мені дана сторінка абсолютно не цікава, не знаю нащо ви запросили мене до її обговорення, я не є активним редагувачем даної сторінки. Хоча і сам факт називання компанію яка офіційно працює грабіжницькою є для мене дивиною. Та попри те до прикладу B2B Jewelry не називають ні грабіжем, ні фінансовою пірамідою в преамбулі, тому дивуватися у вивченні Вікіпедії я буду ще довго. --Романюк Максим (обговорення) 13:44, 10 червня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Якби Ви читали статтю про B2B Jewelry, то помітили б, що її охарактеризовано як фінансову піраміду (sic!, у преамбулі).
  • Вилучення Вами інформації, підтвердженої вторинними джерелами (за якими й слід писати статті у Вікіпедії) із посиланням на ВП:НЕКАТАЛОГ, виглядає геть незрозуміло:
    • там не було контактних даних, цитат, афоризмів чи якоїсь генеалогії (про які йдеться у ВП:НЕКАТАЛОГ);
    • вміст зв'язний (видно хоча б із того, що вилучення одного абзацу призвело до втрати зв'язності).
Тож я відновив вилучену інформацію. --Olvin (обговорення) 11:05, 11 червня 2021 (UTC)[відповісти]
Дякую, @Olvin:, я про це й намагався донести, зміст втратився після видалення. --МоторнийПривид (обговорення) 10:14, 14 червня 2021 (UTC)[відповісти]

Привіт, @Exroader:. Ми тут з паном @Olvin: вже дуже тривалий час погоджували нову преамбулу, і ви викинули на звалище не один тиждень нашої праці. Поясніть в чому саме було спотворення нейтральності? --МоторнийПривид (обговорення) 09:45, 22 липня 2021 (UTC)[відповісти]

8 грудня 2021[ред. код]

Пане, @Olvin:. Поясніть, будь ласка, причину скасування мого редагування. --МоторнийПривид (обговорення) 08:47, 8 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Вашим редагуванням до статті було внесено такі зміни:
  1. Вилучено відповідь на лист Moneyveo щодо приховування даних про учасників тендерів на Prozorro. На мою думку це просто вандалізм.
  2. Додано відверто неправдиву інформацію, начебто "швидкі короткострокові кредити не формують кредитну історію" (джерела підтверджують, що насправді це не так).
  3. Словосполучення "ставка за банківськими кредитними картками" замінено на словосполучення "стандартна банківська ставка":
    було:
    відсоткова ставка за кредитом Moneyveo (505 %) приблизно вдесятеро перевищувала ставку за банківськими кредитними картками
    стало:
    відсоткова ставка за швидкими короткостроковими кредитам Moneyveo (505 %) приблизно вдесятеро перевищувала стандартну банківську ставку
    така заміна некоректна з тієї причини, що в наведеному джерелі йдеться саме про ставку за банківськими кредитними картками, а не про якусь незрозумілу "стандартну банківську ставку". У банківській галузі України застосовуються різні стандарти ставки: Облікова ставка НБУ (8% станом на 2020 рік), KIACR, KIBID, KIBOR, тощо), але всі вони стосуються лише міжбанківського ринку і значно нижчі, ніж ставка за банківськими кредитними картками (30-50%). Така заміна вводитиме читачів в оману.
  4. До деяких загально загальновідомих фактів, які ніхто не заперечує, додано характеристики на кшалт "На думку українських ЗМІ" або "журналісти підозрюють". Зазвичай таке роблять аби викликати у читача сумніви в зазначених фактах.
Тому Ваше редагування скасовано. --Olvin (обговорення) 22:15, 8 грудня 2021 (UTC)[відповісти]