Tatra KT4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tatra KT4
Görlitz Tatra no. 6 July 1992.jpg
Tatra KT4D У Східному Берліні, НДР
Випускався, рр 19741997
Екземпляри 1798
Маса без пасажирів, т 20,3
Максимальна швидкість, км/год 65 з редуктором 7,36 та 55 з редуктором 8,77
Ширина колії 1000 мм, 1435 мм, 1450 мм, 1458мм
Підприємство-виробник ČKD Tatra
Місткість, осіб
Місць для сидіння 34
Стоячих місць 88—141
Розміри
Довжина, мм 18 110
Ширина, мм 2200
Висота, мм 3110
База вагону, мм 8900
Діаметр нового колеса, мм 700
Двигун
Потужність, кВт 4x45
Номінальна напруга контактної мережі, В 600 (+20 / -33%)
Номінальна напруга допоміжних ланцюгів, В 24
Tatra KT4 у Вікісховищі?

Tatra KT4 — зчленований двосекційний односторонній трамвайний вагон, що серійно виготовлявся з 1973 по 1997 роки чехословацьким підприємством «ČKD Tatra» у м. Прага. Вагони експлуатуються передовсім у постсоціалістичних країнах Європи.

Характеристики[ред. | ред. код]

Кузов і салон[ред. | ред. код]

Кузов вагону складається з двох частин, які поворотно з'єднані шарніром під підлогою та на даху. Кожна секція розташована на своєму візку. Для однозначного визначення кінематичної зв'язки між візками та кузовом, в просторі під вагоном знаходиться тяговий механізм, який в залежності від взаємного повороту візків відхиляє середину кузова в місці знаходження шарніру і гарантує взаємний поворот секцій кузова, а цим і оптимальний проїзд кривої.

Tatra KT4 мають панорамні вікна та окутні форми. У вагоні четверо дверей з шириною прорізу 1300 мм. Вентиляція пасажирського салону забезпечується 4 -ма люками та кватирками.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Візок вагона має просту конструкцію. Кількість складових елементів по два. Рама візка складається з двох еластично з'єднаних підрам. Ресорне підвішування між рамою візка і люлькою здійснюється за допомогою гумових та сталевих пружин. На кожному візку поміщено два тягових двигуна з системою охолодження. З'єднання між двигунами та редуктором здійснюється за допомогою карданного валу. Редуктор на осі — двоступінчастий, з циліндричною і конічною зубчастою передачею. Він може бути використаний також і як гипоїдний.

Кожен візок має два електромагнітні рейкові гальма, які живляться від батареї напругою 24В, дані гальма використовуються як екстрені. На валу кожного двигуна працюють механічні є дискові гальма з електричним соленоїдом, яке починаючи з швидкості 4 км/год діє як догальмовуюче а згодом і як стоянкове. Візки в заводському виконанні існують в модифікаціях для колії 1000 мм, 1435 мм, 1450 мм та 1458 мм. Вживані вагони які були придбані з візками 1435мм. преобладнали під колію 1524мм. шляхом заміни осей.

На головній панелі водія (пульті) розміщені всі важливі елементи сигналізації та управління. Ліворуч заходиться перемикач відключення контактного дроту — заземлення і високовольтні запобіжники. Кабіна водія опалюється калориферами. У задній частині вагону, для маневрування трамваєм без пасажирів, передбачений допоміжний пульт управління вагоном (на вагонах KT4SU з 1984 р.в. така опція не встановлена)

Вагон типово оснащений системою керування з однороликовим прискорювачем PCC, проте існує модифікація KT4Dt з тиристорно-імпульсною системою керування (ТІСУ) типу TV3, такі вагони були виготовлені на замовлення м. Берлін. Тягові двигуни ТЕ-023 з'єднані послідовно; кожна група двигунів управляється одним тиристорного-імпульсним перетворювачем. Імпульсних перетворювачі управляються електронним регулятором формою логічних сигналів, що є вигідним особливо при управлінні у системі багатьох одиниць.

Для зарядки акумуляторної батареї використовується мотор-генератор, у версії KT4Dt - використаний статичний перетворювач. Завдяки виключенню мотор-генератора в низьковольтній мережі (24В) підвищилася електрична ефективність і експлуатаційна надійність вагона. В модифікації КТ4t, як складова частина електричного оснащення, змонтована система захисту від буксованія і юза, яка покращує використання адгезійну маси і захищає моноблок від підвищеного зносу.

Модифікації[ред. | ред. код]

Tatra KT4SU в Таллінні
Tatra KT4DtM в Щецині (куплений з Берліна)

Традиційно для вагонів «Tatra», KT4 модифікувалися окремо для кожної країни, в яку поставлялися. Від цього залежить перша буква приставки. Інші букви у приставці осначають постзаводські модифікації вагонів (капітальні ремонти з видозмінами).

  • Tatra KT4D — заводська модифікація, що вироблялася для Німецької Демократичної Республіки. Це — початковий варіант моделі Tatra KT4. Перші пробні екземпляри були виготовлені у 1969 та 1973 роках. Вони пройшли випробування у Празі і були направлені у Потсдам. Серійне виробництво вагонів розпочалося у 1974 році.
  • Tatra KT4SU — заводська модифікація для Радянського Союзу. Перші прототипи KT4SU були створені у 1976 році, після випробувань в Празі вони надійшли до Львова. Серійне виробництво Tatra KT4SU почалося у 1980 році.
    • Tatra KTNF6[1] — модернізація вагонів Tatra KT4SU в Таллінні. Полягає у вчленуванні між двох частин кузова вагону низькопідлогової вставки, заміни тягових двигунів на більш потужніші та застосування тягового перетворювача на базі IGBT-модулів.[2]
  • Tatra KT4YU — моторна заводська модифікація для Югославії, що вироблялася з 1980 року.
  • Tatra KT4YM YUB — моторна заводська модифікація для Сербії що вироблялася з 1997 року на базі тягового інвертора IGBT
  • Tatra KT4DM, KT4DMC, KT4DC - не заводське виконання яке здійснено за рахунок модернізації старого вагону KT4D. Особливістю модернізації є встановлення нового тягового та допоміжного електронного обладнання, зокрема застосовувались тягові інвертори Vossloh-Kiepe[3], AEG, Cegelec TV Progress[4]

Міста, в котрих експлуатуються трамвайні вагони Tatra KT4[ред. | ред. код]

В таблиці подані дані щодо заводських поставок вагонів. Подальші купівлі-продажі/передання вагонів між містами в таблиці не відображені.

Країна Місто Тип Роки поставок Кількість, шт Реєстраційний номер Примітки
Естонія Естонія Таллінн KT4SU 19801990 73 51-123
Латвія Латвія Лієпая KT4SU 19831988 22 216-235 номери 220 і 221 дублювалися
Німеччина Німеччина Берлін KT4D 19761987 574
Бранденбург-на-Гафелі KT4D 19791983 16 170-185
Ерфурт KT4D 19761990 156 401-555 номер 404 дублювався
Франкфурт-на-Одері KT4D 19871990 34 201-234
Гера KT4D 19781990 60 301-344, 348–363
Гьорліц KT4D 19831990 11 001-011
Гота KT4D 19811982 6 301-306
Котбус KT4D 19781990 65 1-65
Лейпциг KT4D 1976 8 1301-1308
Плауен KT4D 19761988 35 201-235
Потсдам KT4D 19741983 45 001-044 номер 011 дублювався
Цвіккау KT4D 19871990 32 928-954 номери 945–949 дублювалися
Росія Росія Калінінград KT4SU 19871994 41 401-441
П'ятигорськ KT4SU 19881994 35 120-154
Сербія Сербія Белград KT4YU 19801997 220 201-420
Україна Україна Вінниця KT4SU 19801990 81 148-228
Євпаторія KT4SU 19871990 18 30-47
Житомир KT4SU 19811987 20 19-38
Запоріжжя KT4DM 2017-2018 15
Львів KT4SU

KT4D

KT4DM

19761988

1979-1987

147

26

30

1001-1145,1159,1172-1173

1150-1158,1160-1171,1174-1178,

1188-1218

KT4D №1159 згорів, KT4SU №1008 перенумерували в №1159
Хорватія Хорватія Загреб KT4YU 19851986 51 301-351

У 2000-х роках колишні східнонімецькі міста у зв'язку з оновленням рухомого складу здійснювали активний розпродаж вагонів Tatra KT4D. Всі вони перед цим пройшли ремонт у Німеччині, тому перебували у хорошому стані. Через це порушилася заводська класифікація моделей. Такі вагони активно закуповували такі міста, як Львів, Таллінн, Галац, Щецін, П'ятигорськ, Алм-ати та інші.

Трамвайні вагони Tatra KT4 в Україні[ред. | ред. код]

Перші два вагони прибули у м. Львів (спочатку отримали номери 1 і 2, але потім їх перенумерували на 1001 і 1002) у 1976 році. Це були два перші випробовувальні вагони модифікації «Tatra KT4SU». З 1980 року починається серійне виробництво вагонів цієї модифікації. У Львів вони надходять у 19801988 роках загальною кількістю 145 вагонів. У 2008 році Львів купив 22 вживані вагони Tatra KT4D з німецьких міст Ерфурт та Гера. У 2012 році м. Вінниця подарувала два вагони[5]. У 2013 році було куплено ще 5 вживаних вагонів Tatra KT4D у місті Ерфурт. В 2018 році 800 тисяч Евро було витрачено на купівлю 30-ти вживаних трамваїв Tatra KT4DM, які експлуатувались у м. Берлін[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tatra-Straßenbahnen vom Typ KTNF6 | www.strassenbahnen-online.de. www.strassenbahnen-online.de. Процитовано 2016-07-16. 
  2. TALLINNA ESIMENE ENERGIASÄÄSTLIK TRAMM. www.ene.ttu.ee. Процитовано 2016-07-16. 
  3. References — Vossloh-Kiepe.de. www.vossloh-kiepe.com. Процитовано 2016-07-16. 
  4. Cegelec a.s.. www.cegelec.cz. Процитовано 2018-09-20. 
  5. Вінниця дарує Львову два трамваї. zik.ua (ua). Процитовано 2018-09-20. 
  6. Zaxid.net. Андрій Білий: Навіщо Львів купив вживані німецькі трамваї?. ZAXID.NET. Процитовано 2018-09-20. 

Посилання[ред. | ред. код]