Viber

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rakuten Viber
Тип клієнт миттєвого обміну повідомленнями
Софтфон
IP-телефонd
VoIP softwared і інтернет-спільнота[d]
Розробник Кіпр Viber Media, Inc.
Перший випуск 2 грудня 2010
Стабільний випуск 11.8.1.1 (5 листопада 2019)
Платформа iOS і Android
Операційна система Windows Phone, Windows, Linux, macOS, iOS, watchOS, iPadOS, Chrome OS, Android, BlackBerry OS, Series 40 (Asha), Symbian, Bada
Мова програмування Java, C, Python, C++ і Objective C
Доступні мови 28 мов
Українська мова присутня
Стан розробки активний
Ліцензія Пропрієтарне ПЗ
Вебсайт viber.com/ua/

Viber (укр. Вайбер) — VoIP-застосунок для дзвінків і обміну повідомленнями. Застосунок підв'язується до номера мобільного телефону, але не використовує мобільну мережу. Для здійснення дзвінків і обміну повідомленнями програма потребує інтернет-з'єднання. У месенджері можна створювати чат-боти та спільноти та здійснювати платежі. Початкова розробка Viber базувалась на Кіпрі та Білорусі[1]. Viber має офіси в Києві[2][3], Москві, Софії, Парижі, Барселоні, Люксембурзі, Амстердамі, Лондоні, Сан-Франциско, Сінгапурі, Манілі, Токіо та Тель-Авіві[4][5].

Месенджер працює на гаджетах з операційними системами iOS та Android. Застосунок також доступний для ПК на базі macOS, Windows та Linux дистрибутивах[6].

2018 року мережа звітувала про 1 млрд користувачів у 190 країнах. Станом на 2021, в Україні цей застосунок був встановлений у 97 %[7] власників смартфонів. Viber належить[8] японській компанії Rakuten, Inc. (генеральний директор — Офір Еял).

Історія[ред. | ред. код]

Viber Media була заснована у 2010 році в Тель-Авіві Тальмоном Марко[9] та Ігорем Магазинніком, які є друзями з Армії оборони Ізраїлю, де вони були головними офіцерами з інформації[10]. Тальмон Марко хотів створити[11] зручний спосіб для спілкування зі своєю дівчиною. Тальмон жив у Нью-Йорку, а його наречена — у Гонконзі, спілкуватися телефоном коштувало дорого. Разом з Марко над застосунком працював ізраїльский розробник єврейсько-російського походження Ігор Магазиннік[en]. Невдовзі до компанії також приєдналися Сані Маролі та Офер Смоха[12][13][14].

У грудні 2010 року Viber випустили для широкого загалу. На той момент застосунок був доступний лише для користувачів iOS. Через пів року вийшла лімітована версія програми для Android. Встановити її могли тільки 50 тис. користувачів цієї операційної системи. У 2012 році Viber запрацював для усіх гаджетів на базі BlackBerry, Bada і Windows Phone. Через рік програму адаптували для ПК. У той самий час з'явилася платна функція Viber Out. Вона створена для дзвінків на мобільні, до яких не під'єднаний застосунок Viber та стаціонарні номери.

Офіс технічної розробки програми і підтримки її користувачів розташовувався в Мінську та Бересті. Компанія була резидентом Білоруського парку високих технологій.

У 2014 році японська компанія Rakuten, Inc. викупила права на Viber. Сума угоди склала 900 млн дол[11].

У 2015 році застосунок став доступним для розумних годинників iOS та Android.

У 2018 році аудиторія застосунку перевищила 1 млрд користувачів у 190 країнах світу. Як свідчить статистика[15], абоненти застосунку за 1 хвилину надсилали близько 3 млн повідомлень і 300 тис. стікерів, завантажували 1,5 млн зображень і здійснювали 140 тис. дзвінків.

У 2019 році Rakuten Viber відкрив офіційне представництво в Україні. Його першим співробітником став Євген Боднар — менеджер із розвитку бізнесу та створення партнерської екосистеми[16].

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Viber доступний 28 мовами: англійською, арабською, в'єтнамською, грецькою, данською, івритом, індонезійською, іспанською, каталонською, традиційною і спрощеною китайською, корейською, малайською, нідерландською, німецькою, норвезькою, польською, португальською, російською, тагальською, тайською, турецькою, угорською, українською, фінською, французькою, гінді, чеською, шведською, японською[17].

Власник месенджера Viber — компанія Viber Media з головним офісом у Люксембурзі[18]. До покупки месенджера пункти розробки містились в Білорусі (в Мінську[19] і Бресті) та Ізраїлі[20]. Де знаходиться розробка після зміни власника у 2014 році, невідомо. Компанію заснували ізраїльтяни Тальмон Марко та Ігор Магазіннік[21]. До лютого 2014 найбільшими акціонерами Viber Media були ізраїльські сім'ї Шабтай (55,2 % акцій) і Марко (11,4 %), а також американська компанія IRS West (12,5 %). З лютого 2014-го 100 % акцій компанії належить компанії Rakuten японського мільярдера Хіроші Мікітані[22].

На початок серпня 2013 року сервіс мав 200 млн користувачів у 193 країнах світу, в тому числі 300 тис. в Лівані і кілька мільйонів в Єгипті[23]. У лютому 2014 року новими власниками було оголошено, що в застосунках Viber на мобільних телефонах, планшетах і комп'ютерах зареєстровано 280 млн користувачів, з яких 100 млн спілкуються за допомогою месенджера хоча б раз на місяць[24].

Уряди Єгипту та Лівану вважають, що через «ізраїльське коріння» програми, нею користуються для підтримки «сіоністських шпигунів». Єгипетські військові задля безпеки заборонили будь-яке використання програми військовослужбовцями та їх сім'ями, а основний провайдер 3G в Лівані заблокував viber-трафік у своїй мережі[25]. Тим часом, численні арабські сайти пропонують користувачам поради, як обійти ці перепони.

Пізніше, на початку 2016 року, марокканські оператори також блокували Viber разом із WhatsApp та Skype[26]. Згодом вони відкрили доступ до даних сервісів[27].

Один з допоміжних сервісів Viber Support був зламаний в липні 2013 групою, яка назвалася Syrian Electronic Army[en][28].

Особливості та інструменти[ред. | ред. код]

Розробники час від часу випускали оновлення програми, але питання рекламних розсилок до початку 2016 року стояло дуже гостро[29]. Описувались безліч методів захисту[30] від розсилок, але остаточно питання так і не могло бути вирішено. Так, навіть заблокований абонент міг додати користувача до групи і надсилати до неї повідомлення, які він побачить. Якщо абонент виходив з групи, його можна було додавати до неї повторно.

Приблизно з початку 2016 року Viber допрацював захист від розсилок: відтепер повідомлення від анонімного користувача (тобто такого, чий номер не записано в телефонній книзі) доставляється отримувачу, але перед відображенням він побачить запитання з підтвердженням, чи показувати це повідомлення, чи заблокувати користувача. Проблему зі спамом в групах на квітень 2016-го досі не було вирішено.

В кінці липня 2023 року, розробники Viber додали до застосунку віртуальний персонаж на базі штучного інтелекту на ім'я Kuki. Бот допоможе провести спілкування, скрасити самотність і скоротити час, коли нема чим зайнятися[31].

На початку серпня 2023 року у месенджері Viber з'явилися дві нові функції для преміум-користувачів, але поки що тільки для власників iPhone. Це «Невидимий режим» і «Читання голосових повідомлень». «Невидимий режим» дає змогу користувачам читати повідомлення та переглядати платформу в режимі конфіденційності. Користувачі зможуть бачити, хто в Мережі, тоді як їхній власний статус відображатиметься як офлайн. Завдяки цьому режиму, можна відкривати повідомлення, не показуючи, що вони були прочитані. Функція «Читання голосових повідомлень» перетворює аудіоповідомлення на текст. Для отримання цих функцій користувачі повинні підписатися на Viber Plus. Крім нових можливостей, передплатники також не бачитимуть рекламу. Проте нововведення доступне лише мешканцям США, Чехії, Чорногорії, Швейцарії, Кувейту, Австралії, Тувалу, Ізраїлю, Швеції, Австрії, Індії та Італії[32].

Безпека та конфіденційність[ред. | ред. код]

За замовчуванням Viber використовує наскрізне шифрування[33].

Однак Viber майже не має захисту від спаму. Завдяки популярності, таке поєднання привертало велику увагу спамерів і створювало проблеми для спілкування. Для того, щоб додати людину до спам-розсилок, досить було знати її номер телефону, тому в мережі щодня розсилалися мільйони рекламних повідомлень.

Viber в Україні[ред. | ред. код]

Станом на 2020 рік Viber є одним з найпопулярніших мобільних застосунків і месенджером № 1 в Україні. 97 % українських власників смартфонів завантажили Viber на свої пристрої. Про це повідомляє[34] дослідницьке агентство «InMind». Охоплення аудиторії у віковому сегменті 25—34 роки складає 99 %[35].

Згідно з опитуванням Офісу освітнього омбудсмена в Україні, у період пандемії 2020 року Viber став найкращим інструментом для дистанційного навчання. Як показало дослідження, 50 % викладачів та освітніх закладів використовували месенджери для проведення дистанційного навчання. 94 %[36] з них надали перевагу Viber. У травні 2020 року цей показник зріс на 28 %[34] у порівнянні з січнем того ж року.

15 січня 2024 року компанія заявила про відкриття офісу в Києві.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Viber

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Garside, Juliette (30 серпня 2013). Viber founder: 'People should be concerned about privacy'. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 19 квітня 2023.
  2. ↑ У центрі Києва відкрився офіс Viber. Дивіться, як він виглядає (фото) // РБК-Україна. — 15.01.2024
  3. ↑ а б Rakuten Expands Commitment to Ukraine with New Office in Kyiv // Rakuten. — 15.01.2024 (англ.)
  4. ↑ «Think Global: Cultivating a Global Team Culture» // Viber. 29.05.2017. (англ.)
  5. ↑ «Viber closes its office in Minsk» // Intellinews. — 23.08.2020.(англ.)
  6. ↑ Viber Support. help.viber.com (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  7. ↑ Власник месенджера Viber відкриє центр досліджень у Києві. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  8. ↑ Viber messaging app bought by Japan's Rakuten. BBC News (en-GB) . 14 лютого 2014. Процитовано 25 серпня 2023.
  9. ↑ Henry Mance. Six things to know about Viber // Financial Times. — 14.02.2014. (англ.)
  10. ↑ Brett Forrest. «The Skype Killers of Belarus» // Bloomberg. — 23.08.2012. (англ.)
  11. ↑ а б Talmon Marco – The Co-Founder of Instant Messaging Software Application 'Viber'. Your Tech Story (амер.). 17 травня 2019. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  12. ↑ Jessica Geller. «Messaging app Viber names Boston its US headquarters» // The Boston Globe. — 16.10.2015. (англ.)
  13. ↑ Assaf Gilad. «אקזיט ענק: רקוטן היפנית רוכשת את וייבר תמורת כ-900 מיליון דולר» [Великий вихід: японська Rakuten купує Viber за 900 мільйонів доларів] // כלכליסט — Calcalist. — 14.02.2014. (івр.)
  14. ↑ Hillel Koren. «Viber sold for $900m» // Globes. — 14 February 2014 (англ.)
  15. ↑ Viber в Україні та у світі: 20 фактів про популярний месенджер • Marketer. Marketer (укр.). 12 лютого 2019. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  16. ↑ Viber набирає штат для офісу в Україні. espreso.tv (укр.). Процитовано 14 лютого 2023.
  17. ↑ Knowledgebase: Viber languages > Supported languages. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
  18. ↑ Viber — DMCA Policy. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
  19. ↑ Viber — Minsk. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 29 серпня 2014.
  20. ↑ Top 10 iPhone Apps from Israel. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 29 серпня 2014.
  21. ↑ The Skype Killers of Belarus [Архівовано 2013-09-02 у Wayback Machine.], Brett Forrest // BusinessWeek, August 23, 2012: «Talmon Marco and Igor Magazinik co-founded Viber just under two years ago.»
  22. ↑ Yasu, Mariko; Mukai, Anna. Rakuten Drops on $900 Million Deal to Buy Viber Message App. Bloomberg.com. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  23. ↑ Власти Египта опасаются израильской аппликации для мобильников. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
  24. ↑ Одна з найбільших компаній Японії купує Viber за 900 млн дол. economics.unian.ua. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  25. ↑ Garside, Juliette (30 серпня 2013). Viber founder: 'People should be concerned about privacy'. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  26. ↑ al-Ashraf, Hassan. Moroccan phone companies block Skype, WhatsApp and Viber calls. alaraby (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  27. ↑ You Can Make Skype Calls in Morocco Again (англ.). Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 4 листопада 2016.
  28. ↑ Viber support page hacked by Syrian Electronic Army, most user info remains safe. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2014.
  29. ↑ Am I receiving spam?. Viber. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  30. ↑ Как бороться со спамом в Viber. Tokar.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 10 квітня 2016.
  31. ↑ У месенджер Viber додали «віртуального друга»: такого немає у Telegram та WhatsApp. 25.07.2023
  32. ↑ У Viber з'явилися дві нові преміум-функції. 05.08.2023
  33. ↑ Наскрізне шифрування в чатах
  34. ↑ а б Кулеш, Сергей КулешСергей. InMind: Самый популярный мессенджер в Украине - Viber (им пользуются 99 % опрошенных в возрасте 25-34 лет), далее идут Facebook Messenger, Telegram, WhatsApp и Skype - ITC.ua. itc.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  35. ↑ ITC.ua. itc.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  36. ↑ Viber став найпопулярнішим додатком для обміну повідомленнями для організації дистанційного навчання в Україні. sostav.ua. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Тематичні сайти
Нормативний контроль
Мультипротокольні
Централізовані
IRC
OSCAR (ICQ)
.NET Месенджери[en]
Децентралізовані
(федеративні)
Matrix
XMPP (Jabber)
(Список XMPP-клієнтів)
OMEMO
Розподілені
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Viber&oldid=42181874