Єзепов В'ячеслав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єзепов В'ячеслав Іванович
рос. Езепов Вячеслав Иванович
Народився 7 жовтня 1941(1941-10-07)
Саратов, РРФСР, СРСР
Помер 9 грудня 2020(2020-12-09) (79 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актор
Alma mater Школа-студія МХАТ
Заклад Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Роки діяльності 1963—2020
Брати / сестри Єзепов Михайло Іванович
Провідні ролі «Ходіння по муках» (1974—1977, т/с, Микола Іванович Смоковников); «Ася» (1977, Н. Н.)
IMDb nm0947895
Нагороди та премії
Орден Дружби
Орден Дружби
Орден Олександра Невського
Орден Олександра Невського
Народний артист РРФСР Народний артист України Заслужений артист УРСР

CMNS: Єзепов В'ячеслав Іванович у Вікісховищі
Зовнішні зображення
В. Єзепов у ролі Смоковникова (т/с «Ходіння по муках»)

Єзепов В'ячеслав Іванович (рос. Езепов Вячеслав Иванович; 7 жовтня 1941(19411007), Саратов, РРФСР, СРСР — 9 грудня 2020, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1989). Народний артист України (2004). Брат російського актора Михайла Єзепова.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

У 1963 році закінчив Школу-студію МХАТ (педагоги В. К. Монюков і К. М. Головко) і був прийнятий у трупу Київського російського академічного театру ім. Лесі Українки.

Сезон 1966—1967 рр. грав на сцені Театру імені Ленінського комсомолу в Москві.

З 1967 року — актор Державного академічного Малого театру.

Дебютував у кіно у 1964 році, зіграв у фільмах та телевиставах 70 різнохарактерних ролей.

Знімався в картинах українських кіностудій: «Ракети не повинні злетіти» (1964), «Немає невідомих солдатів» (1965), «Насмішкувате моє щастя» (1977, фільм-спектакль), «Історія одного кохання» (1981), «Старі листи» (1981), «Нехай він виступить» (1982), «Берег його життя» (1984), «Наближення до майбутнього» (1986), «Убити „Шакала“» (1991).

Помер на 80-му році життя 9 грудня 2020 року у Москві. Причиною смерті стали ускладнення на фоні коронавірусу. Прах похований на Новодівичому цвинтарі.

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

  • Заслужений артист Української РСР (1975)
  • Народний артист РРФСР (11.09.1989) — за великі заслуги в галузі радянського театрального мистецтва[1]
  • Орден Пошани (25.10.1999) — за великий внесок у розвиток вітчизняної театральної культури та у зв'язку зі 175-річчям Державного академічного Малого театру Росії
  • Народний артист України (19.04.2004) — за вагомий особистий внесок у розвиток культурних зв'язків між Україною та Російською Федерацією, багаторічну плідну творчу діяльність[2]
  • Орден Дружби (03.09.2006) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва та багаторічну плідну діяльність
  • Орден Олександра Невського (03.05.2018) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну діяльність

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки[ред. | ред. код]

Державний академічний Малий театр[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 11 сентября 1989 года № 1105 «О присвоении почётного звания „Народный артист РСФСР“ Езепову В. И.». Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  2. Указ Президента України від 19 квітня 2004 року № 452/2004 «Про нагородження державними нагородами України діячів культури та мистецтва Російської Федерації». Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]