Астенія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Астенія
Препарати mesocarbd
Класифікація та зовнішні ресурси
DiseasesDB 22832
MeSH D001247

Астені́я, також астені́чний стан, астені́чний синдро́м, астені́чна реа́кція, нерво́во-психі́чна сла́бкість, астенодепреси́вний синдро́м, астеноневроти́чний синдро́м (від грец. ἀσθένεια — безсилля, слабкість) — патологічний стан, що виявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженням із вкрай нестійким настроєм, ослабленням самовладання, нетерплячістю, непосидючістю, порушенням сну, неспроможністю до тривалого розумового і фізичного напруження, непереносимістю гучних звуків, яскравого світла, різких запахів. У хворих також спостерігають дратівливу слабкість, що виражається підвищеною збудливістю і швидко наступаючим за нею виснаженням, афективну лабільність з переважанням зниження настрою з рисами примхливості і невдоволення, а також слізливістю. Цей синдром є проявом різноманітних порушень.

Етіологія та патогенез[ред. | ред. код]

Астенія виникає в результаті виснаження, захворювань внутрішніх органів, інфекційних хвороб, розладів імунної системи, анемії, ендокринних (гормональних) порушень, інтоксикацій, побічних ефектів лікування деякими медикаментами, емоційних, розумових і фізичних перенапруг, при неправильно організованій праці, відпочинку, харчуванні, а також при нервових і психічних хворобах.

Різні соматичні захворювання та психічні розлади можуть спричинювати астенію (астенічні стани).

Астенія, що розвивається через нервове перенапруження, хвилювання, тяжкі, частіше тривалу стурбованість і конфлікти, називають часто неврастенією. Астенія може настати в початковому періоді захворювань внутрішніх органів (наприклад, при коронарній хворобі), супроводжувати це захворювання як один з його проявів (наприклад, при виразковій хворобі, туберкульозі та інших хронічних захворюваннях) або виникати як наслідок гострого захворювання (запалення легенів, грипу).

Виділяють також астенію гіперстенічну та гіпостенічну. Особливими формами астенії є вітальна астенія (при шизофренії), нейролептична (внаслідок ускладнення лікування антипсихотиками) та тотальна (синдром Штиллера).

Клінічні ознаки[ред. | ред. код]

Прояви астенії залежать від основного соматичного захворювання чи психічного розладу, що викликало її. Так, при атеросклерозі виражені порушення пам'яті і сльозливість; різні головні болі й неприємні відчуття в області серця — при гіпертонічній хворобі. Астенія часто проявляється при неврозах, депресії та алкоголізмі. Симптоми астенії характерні для початкового періоду шизофренії. Уточнення особливостей астенії часто допомагає розпізнаванню основного захворювання.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування спрямоване на усунення основної причини астенії. Необхідно також загальнозміцнююче лікування — застосування глюкози, вітамінів, правильна організація роботи та відпочинку, прогулянки, регулярне та повноцінне харчування, відновлення сну, заняття спеціальними фізичними вправами, але не всі хворі добре сприймають фізичні навантаження. Застосовують також седативні і/або ноотропні засоби.

До основних груп антиастенічних препаратів належать:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Психофармакология для врача общей практики. // Т. В. Решетова. Методические рекомендации для врачей. — СПб: Компьютербург, 2004. — 60 с. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]