Координати: 48°5′8″ пн. ш. 30°47′9″ сх. д. / 48.08556° пн. ш. 30.78583° сх. д. / 48.08556; 30.78583

Болеславчик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Болеславчик
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Первомайський район
Тер. громада Синюхинобрідська сільська громада
Код КАТОТТГ UA48080150030012829
Основні дані
Засноване 1294
Населення 613
Поштовий індекс 55220
Телефонний код +380 5161
Географічні дані
Географічні координати 48°5′8″ пн. ш. 30°47′9″ сх. д. / 48.08556° пн. ш. 30.78583° сх. д. / 48.08556; 30.78583
Середня висота
над рівнем моря 		103 м
Водойми Синюха
Місцева влада
Адреса ради 55243, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, 14
Карта
Болеславчик. Карта розташування: Україна
Болеславчик
Болеславчик
Болеславчик. Карта розташування: Миколаївська область
Болеславчик
Болеславчик
Мапа
Мапа

Болесла́вчик — село в Україні, у Синюхинобрідській сільській громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 613 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі річки Синюхи, за 8 км на північний захід від міста Первомайськ і залізничної станції Первомайськ-на-Бузі на лінії Борщі-Підгородня.

Історія

[ред. | ред. код]

Біля села Станіславчик виявлені залишки поселення і розміщені декілька курганів епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), один із курганів розкопаний. Знайдені також поселення Черняхівської культури (II—VI ст. н. ери).

Болеславчик заснований в середині XIX століття.

9 січня 1920 року поблизу Болеславчика під час Зимового походу відбувся бій відділку Кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР, очолюваний Петром Дяченком з частинами Збройних Сил Півдня Росії. Чорношличники захопили 17 коней із сідлами та 9-х полонених[1].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 246 жителів села[2].

під час Німецько-радянської війни до лав радянської армії мобілізовано 172 жителі села, 60 з них загинули, 49 — нагороджені орденами і медалями. У 1968 р. у Болеславчику встановлений пам'ятник воїнам — визволителям села, які загинули в боях з німецькими військами.

Економіка

[ред. | ред. код]

У селі обробляється 1776 га сільськогосподарських угідь, з них 1590 га орних, у тому числі 210 га поливних земель. Тут вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, овочі; розвинене м'ясо-молочне тваринництво. Є майстерня по обслуговуванню сільськогосподарської техніки. Працює гранітний кар'єр.

Освіта та культура

[ред. | ред. код]

У селі є дев'ятирічна школа (13 учителів і 85 учнів), клуб із залом на 200 місць, бібліотека, книжковий фонд якої становить 8,4 тис. примірників, медпункт, дитячі ясла, два магазини, відділення Укрпошти, Ощадбанка України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  2. ↑ Болеславчик. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Болеславчик