Координати: 50°38′12″ пн. ш. 32°30′33″ сх. д. / 50.63667° пн. ш. 32.50917° сх. д. / 50.63667; 32.50917
Очікує на перевірку

Валки (Прилуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Валки
Країна Україна Україна
Область Чернігівська
Район Прилуцький
Тер. громада Сухополов'янська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74080170070099231
Основні дані
Засноване 1629
Населення 523
Площа 2,149 км²
Густота населення 243,37 осіб/км²
Поштовий індекс 17533
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°38′12″ пн. ш. 32°30′33″ сх. д. / 50.63667° пн. ш. 32.50917° сх. д. / 50.63667; 32.50917
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Водойми р. Удай
Відстань до
обласного центру
177 км
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Прилуки
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 17533, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Валки, вул. Незалежності, 29
Карта
Валки. Карта розташування: Україна
Валки
Валки
Валки. Карта розташування: Чернігівська область
Валки
Валки
Мапа
Мапа

Ва́лки — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області, розташоване на р. Удай, за 12 км від райцентру та залізничної станції Прилуки. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Населення 523 особи.

Історія

[ред. | ред. код]

Засновано 1629 року на території Київського воєводства Речі Посполитої. З 1649 р. — у складі Переволочанської сотні Прилуцького полку Гетьманської України (1649-1781).

Князі Вишневецькі і в 1649 Б. Хмельницький підтвердили Густинському монастирю володіння ним у Валках млинами, але саме село було ранговим — належало гетьманській скарбниці. Так, 1738 р. Валки віддані на ранг генеральному судді М. Забілі, який посиленням визиску призвів до втечі селян; при ньому в 1740 р. у Валках з 77 дворів залишилось 32.

З 1743 р. село віддано полтавському полковнику А. Горленку, який передав його своїм спадкоємцям.

Село входило до 1781 року до Переволочанської сотні Прилуцького полку, а потім до Прилуцького повіту Чернігівського намісництва.[1]

Найдавніше знаходження на мапах — 1812 рік.[2]

У 1862 році в селі володарському казеному та козачому Ва́лки була церква та 258 дворів, де жила 861 особа.[3]

У 1911 році в селі Ва́лки була церква Архістратига Михаїла[4][1], церковно-прихідська школа та жила 1331 особа.[5]

До 2020 року село було адміністративним центром Валківської сільської ради, якій підпорядковувались села Боршна та Мільки.

Доба УНР та комуністична присутність

[ред. | ред. код]

З 1917 р.  — у складі УНР. З весни 1918 р. село визнало владу Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 р. — стабільний комуністичний режим. 1929 року більшовики почали репресії проти незалежних господарників, а 1932 року вдалися до прямого терору голодом.

Внаслідок хазяйнування Москви в селі сталися непоправні руйнування:[6]:

  • сліди козацького цвинтаря, де похований полковник Чайка з його козаками, що загинули в боях з ген. Мєншіковим.
  • пень великого дуба й каплиця, де не раз зупинявся в Петра (прадіда Івана Самійленка), по дорозі з Прилук до Галагана, Тарас Шевченко. Як переказують, він писав на тім пні поему «Кавказ».
  • Михайлівська церква, де христили майбутнього прем'єр-міністра України в екзилі Івана Самійленка.

1954 р. встановлено пам'ятний знак на могилі солдатів, які загинули 1943 р. Також пам'ятник односельцям — жертвам Другої світової війни.[7]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 694 особи, з яких 312 чоловіків та 382 жінки[8].

За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 523 особи[9].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Відсоток
українська 96,94 %
російська 2,87 %
молдовська 0,19 %

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

Станом на 1988 р. у селі — відділення колгоспу «Перемога» (центр, садиба у с. Боршна; спеціалізація — м'ясо-мол. тваринництво), середня школа, лікарня, фельдшерсько-акушер. пункт, аптека, ветеринарний пункт, клуб на 200 місць, 2 бібліотеки (10 тис. од. зб.).

Видатні земляки

[ред. | ред. код]

Уродженцями села є:

  • І. І. Багмут — учасник повстання на панцернику «Потьомкін»;
  • Самійленко Іван Матвійович (1911, Валки — 2006, Нью Джерсі, США) — український державний і громадський діяч, вчений. Останній голова Уряду Української Народньої Республіки в екзилі (1989—1992). Професор Лонґ Айленд Університету 1961—1980[2]. Автор книги «Соціо-політичне тло голодового геноциду в Україні (Комунізм — смертельний ворог села)»: Історичний нарис / І. Самійленко ; Вид. спілка — Українське Інформаційне бюро, інк. (Філадельфія США) — Київ: Просвіта, 1998. — 37 с.

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 91, 518 та 562 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  2. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  3. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  5. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 313 з 562.
  6. Іван М. Самійленко. Перша і, може, остання зустріч з Україною [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] Щоденник «Свобода», 8 травня 1997, число 87, сторінка 2
  7. Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.100.
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]