Вулиця Володимира Мономаха (Дніпро)
Вулиця Володимира Мономаха Дніпро | |
---|---|
вулиця Володимира Мономаха зі сторони проспекту Дмитра Яворницького | |
Місцевість | Половиця |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Великого князя київського Володимира Мономаха |
Колишні назви | |
Московська | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 670 м |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Заклади культури | Дніпровський академічний молодіжний театр |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Володимира Мономаха у Вікісховищі |
Вулиця Володимира Мономаха — одна з найстаріших вулиць Дніпра. Розташована у центральній, історичній частині міста — у Шевченківському адміністративному районі, в історичній місцевості Половиця. Довжина вулиці — 670 метрів.
Назва[ред. | ред. код]
Історична назва — вулиця Московська. Від часу заснування (у XVIII столітті) до 2015 року ніколи не змінювала назви.
Сучасну назву отримала на честь Великого князя київського Володимира Мономаха у 2015 році. Хоча дія законодавства про декомунізацію не поширювалася на історичну назву вулиці, Московську все ж було вирішено перейменувати через «ознаки підпорядкування Росії, що є країною-агресором».[1]
Історія[ред. | ред. код]
Точний час появи вулиці невідомий — імовірно, що вона існувала ще у козацькій Половиці, тобто до заснування Катеринослава. Принаймні, на плані міста 1793 року на Московській вже позначені існуючі будівлі. Тоді, як і зараз, вулиця починалася від проспекту Дмитра Яворницького і доходила до Дніпра (тепер до Січеславської Набережної). До вулиці Володимира Мономаха прилучаються вулиці Князя Володимира Великого, Королеви Єлизавети II та Театральний бульвар.
На вулиці до сьогодні збереглася значна частина історичної забудови.
Будівлі[ред. | ред. код]
- № 1 — будинок Шишмана збудовано у 1903–1905 роках й за свою вікову історію неодноразово змінював призначення; пам'ятний барельєф на будинку свідчить, що з часу будівництва тут розмістилася перша Катеринославська міська публічна бібліотека[2]; з 1911 року тут відкрилася Катеринославська Купецька спілка взаємного кредиту[3]; згодом тут розташовувалися магазини, контори та ресторани, Дніпропетровська міська філія Державного банку, Дніпровська міська бібліотека, а наразі — торговий центр «Library»;
- № 6 — Колишня ІІІ Жіноча гімназія імені Нестелів збудована за проектом архітектора Дмитра Скоробогатова у 1912 році; радянські часи тут розташовувалася Обласна партійна школа при ЦК Комуністичної партії Украни, а з 1991 року — Інститут природовикористання та екології Національної академії наук України;
- № 17 — Дніпровська флотилія юних моряків і річковиків; Національна комісія регулювання електроенергетики України (Дніпропетровське територіальне представництво);
- № 21 — Дніпровський академічний обласний український Молодіжний театр, колишній Дніпропетровський театр ляльок;
- № 29 — Ясла-сад № 50.
Перехресні вулиці[ред. | ред. код]
- проспект Дмитра Яворницького;
- Центральна вулиця;
- Театральний бульвар;
- вул. Королеви Єлизавета II;
- вулиця Князя Володимира Великого;
- Січеславська Набережна.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Новые названия днепропетровских топонимов [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Днепр Вечерний
- ↑ Wikimapia - Let's describe the whole world!. wikimapia.org. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 22 вересня 2018.
- ↑ История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- История улиц Днепра [Архівовано 29 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Улица Владимира Мономаха [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]