Вулиця Січових Стрільців (Дніпро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Січових Стрільців
Дніпро
Дніпровської єпархії ПЦУ]] на розі вулиць Січових Стрільців та Шевченка
Дніпровської єпархії ПЦУ]] на розі вулиць Січових Стрільців та Шевченка
Управління [[Дніпропетровська єпархія ПЦУ |Дніпровської єпархії ПЦУ]] на розі вулиць Січових Стрільців та Шевченка
Місцевість Половиця, Млини
Район Шевченківський
Колишні назви
Олександрівська, Артема
Загальні відомості
Протяжність 3,3 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Будинок Андерегга (нині – Управління Дніпровської єпархії ПЦУ), будинок Стефановича
Заклади культури Галерея "Артсвіт"
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Січових Стрільців у Вікісховищі

Вулиця Січових Стрільців — вулиця у Шевченківському районі Дніпра у межах давніх районів Половиці та Млинів. Тягнеться від проспекту Яворницького на південь угору другого пагорба довжиною 3300 метрів.

До перейменування за декомунізації 2016 року мала назву вулиця Артема[1].

Історія[ред. | ред. код]

Олександрівська вулиця спланована у Катеринославі на початку 19 сторіччя. Названа на честь російського імператора Олександра I.

Спочатку вулиця доходила до Великої Базарної вулиці, після чого переходила у Нікопольський шлях, що йшов степом. На мапі 1903 року забудова Олександрівської вулиці доходить до Слов'янської (сучасна Драгоманова), а на мапі 1910—1915 років — вже до проспекту Орлика.

Олександрівську вулицю перейменували на честь більшовика Артема (Сергєєва, загинув 1921 року) у 1923 році, за рішенням президія Катеринославського губвиконкому.

До початку німецько-радянської війни вулиця виросла ще на пару кварталів із господарською забудовою до південного міського кладовища. Після війни кладовище закрили й перевлаштували на парк імені Богдана Хмельницького. У кінці вулиці на правій стороні звели міську лікарню № 16.

Перехресні вулиці[ред. | ред. код]

Будівлі[ред. | ред. код]

  • № 3а/вулиця Шевченка, 34 — Будинок Стефановича
  • № 3а — будинок Андерегга (будівля Катеринославського повітового земства; за радянської влади — Кожно-венерологічний обласний диспансер); тепер — Управління Дніпровської єпархії УПЦ КП
  • № 5 — пам'ятка архітектури в аварійному стані; побудовано 1910 року на паях 2-ю Катеринославською Спілкою взаємного кредиту й Катеринославською міською спілкою взаємного страхування з великим операційним залом на другому поверсі[2]; за радянської влади було Будинком культури Дніпропетровського Управляння Внутрішніх Справ;
  • № 20 — Бізнес-центр «Цитадель-1»
  • № 21а — гастроном АТБ
  • № 25 — будинок купця Брука
  • № 94а — центральний офіс Нової пошти
  • № 147 — колишній 138-й зенітний ракетний полк (в/ч А-4608)

Світлини[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пильов, Олексій (2016). Повний перелік перейменувань вулиць Дніпра по районах (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  2. История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.