Грайфсвальдський університет

Грайфсвальдський університет імені Ернста Моріца Арндта
EMAU|день університету|рівень акредитації
Головний корпус університету
54°5′40.700000100405″ пн. ш. 13°22′28.6500001″ сх. д.
Назва латиною	Alma Mater Gryphiswaldensis
Тип	громадський університет і повний університетd
Країна	Німеччина
Засновано	1456
Ректор	Райнер Вестерманн
Студентів	12 300 2009/10
Професорів	222
Членство у	Німецька дослідницька мережаd, German Rectors' Conferenced, German University Sports Federationd, Асоціація університетів Європи, Informationsdienst Wissenschaftd, Q1978997? і German Marine Research Allianced
Складається з	Greifswald University Archived і Greifswald University Libraryd
Випускники	Категорія:Випускники Грайфсвальдського університету
Адреса	Грайфсвальд
Сайт	www.uni-greifswald.de
Universität Greifswald у Вікісховищі

Будівля університетської бібліотеки

Грайфсвальдський університе́т і́мені Е́рнста Моріца Арндта (нім. Ernst-Moritz-Arndt-Universität Greifswald, лат. Alma Mater Gryphiswaldensis, Universitas Gryphiswaldensis або Academia Gryphica) — університет в Ганзейському місті Грайфсвальд в німецькій землі Мекленбург-Передня Померанія, близько 200 км на північ від Берліна.

Історія

Університет було засновано 17 жовтня 1456 року, він є другим найстарішим університетом у регіоні Балтійського моря та сьомим найстарішим в Німеччині. До заснування університету великих зусиль доклав бургомістр Грайфсвальда (і перший ректор) Генріх Рубен. Університет було засновано з дозволу короля і після одержання схвалення (привілеї) папи під захистом померанського герцога Вартіслава IX.

В інституті фізики університету Грайфсвальда в період з 1917 по 1920 працював Йоганнес Штарк, що отримав в 1919 році Нобелівську премію з фізики.

У 1933 року університет отримав ім'я Ернста Моріца Арндта. Арндт, який в 1791 році був студентом теології в університеті, пізніше тут викладав історію (з перервами) з 1800 до 1811 рік. Тут він опублікував свої соціально-критичні праці «Versuch einer Geschichte der Leibeigenschaft in Pommern und Rügen», «Germanien und Europa» і першу частину «Geist der Zeit». До наших днів ведуться обговорення про перейменування університету на честь менш спірної особистості, але ці пропозиції досі відхилялися.

Університет з приблизно 5000 співробітниками — один з найбільших роботодавців у Мекленбурзі-Передній Померанії. Близько двох третин 12 000 студентів приїхали з інших земель Німеччини та з-за кордону

Факультети

Університет складається з п'яти факультетів, які в свою чергу поділяються на інститути і клініки.

• Теологічний факультет — найменший з факультетів. Він займається Євангеличною теологією.
• Юридичний факультет готує майбутніх юристів і економів.
• Медичний факультет є одним з найпрестижніших у Німеччині. На 95 місць претендує щорічно близько 2 100 охочих.
• Філософський факультет займається, окрім філософії, ще філологією (фінністика, славістика, балтистика, скандінавістика, германістика і американістика), психологією, історією, мистецтвознавством і церковної музикою.
• Математично-природничий факультет має інститути біології (ботаніка, мікробіологія, генетика, зоологія та екологія), біохімії, географії та геології, математики та інформатики, фармації і фізики.

Кафедра україністики

У 1996 році в університеті була створена єдина в Німеччині кафедра україністики. Тільки на ній можна здобути кваліфікаційний рівень бакалавра та магістра за фахом «українська філологія». У 2006 вона стала частиною кафедри західно- та східно-слов'янської філології (з акцентом на польській та українській).

У 2015 році через скорочення коштів планувалося закрити напрямок україністики в університеті. Проти цього виступили викладачі та студенти університету. Їх підтримали вчені з інших університетів Німеччини. Посольство України в Німеччині звернулося з проханням до керівництва університету про збереження кафедри.

2 листопада 2015 року Міністерство закордонних справ Німеччини виступило з заявою, що воно разом з Міністерством освіти, науки і культури землі Мекленбург-Передня Померанія, усвідомлюючи важливість цієї тематики, забезпечить розвиток україністики в університеті. Кафедра україністики має стати самостійною.

З 1995 року кафедра щороку проводить «Українікум» — українську літню школу. Це одна з двох шкіл, що регулярно проводяться на Заході.

Відомі студенти та викладачі

• Русин Павло — український поет і гуманіст.
• Герхард Домагк — лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини.
• Йоганнес Штарк — лауреат Нобелівської премії з фізики.
• Отто фон Бісмарк — німецький канцлер.
• Бернгард фон Бюлов — рейхсканцлер Німецької імперії.
• Карл Християн Фрідріх фон Ледебур — ботанік.
• Фелікс Оберлендер — медик, засновник урології.
• Фрідріх Людвіг Ян — функціонер фізкультури та політик.
• Ернст Бернгейм — історик, джерелознавець.
• Генріх Циммер — філолог, кельтолог
• Ернст Георг Наук — бактеріолог, фахівець з тропічної медицини та гігієни
• Еріх Ауербах — літературознавець, філолог-романіст.
• Анка Фельдгузен — німецька дипломатка. Посол ФРН в Україні.

Ректори

• 1733: Крістіан фон Неттельбладт

Див. також

• Ґрайфсвальдський Українікум (конференція)

Джерела

• Мусієнко І. Українознавство в німецькомовних історичних студіях ХХ — початку ХХІ ст. / І. Мусієнко // Українознавчий альманах. — 2011. — Вип. 5. — С. 99—103.

Посилання

• Офіційний сайт (нім.)
• Хроніка із зображеннями (1437 по 1995 р.) (нім.)
• Факультети (нім.)
• Губенко Д. Живий «Українікум» / Тиждень — 29 січня 2012 року [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Голомша М. Яка україністика можлива у Європі ХХІ століття? / День — 30 липня 2015 року [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Германия спасла от исчезновения кафедру украинистики в университете Грайфсвальда [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Гогун О. Навіть україністика — без українців: інтерв'ю з професором Олександром Вьолем / Україна модерна — 21 січня 2015 року [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]