Грайфсвальдський університет
| Грайфсвальдський університет імені Ернста Моріца Арндта | |
|---|---|
EMAU | |
 | |
 | |
| Головний корпус університету | |
| 54°05′40″ пн. ш. 13°22′28″ сх. д. / 54.09463888891677641° пн. ш. 13.374625000028° сх. д.Координати: 54°05′40″ пн. ш. 13°22′28″ сх. д. / 54.09463888891677641° пн. ш. 13.374625000028° сх. д. | |
| Назва латиною | Alma Mater Gryphiswaldensis |
| Тип | громадський університет і повний університетd |
| Країна |
 Німеччина |
| Засновано | 1456 |
| Ректор | Райнер Вестерманн |
| Студентів | 12 300 2009/10 [1] |
| Професорів | 222 |
| Членство у |
|
| Складається з | Greifswald University Archived і Greifswald University Libraryd |
| Випускники | Категорія:Випускники Грайфсвальдського університету |
| Адреса | Грайфсвальд |
| Сайт | www.uni-greifswald.de |
 | |
 Universität Greifswald у Вікісховищі | |
Грайфсвальдський університе́т і́мені Е́рнста Моріца Арндта (нім. Ernst-Moritz-Arndt-Universität Greifswald, лат. Alma Mater Gryphiswaldensis, Universitas Gryphiswaldensis або Academia Gryphica) — університет в Ганзейському місті Грайфсвальд в німецькій землі Мекленбург-Передня Померанія, близько 200 км на північ від Берліна.
Історія[ред. | ред. код]
Університет було засновано 17 жовтня 1456 року, він є другим найстарішим університетом у регіоні Балтійського моря та сьомим найстарішим в Німеччині. До заснування університету великих зусиль доклав бургомістр Грайфсвальда (і перший ректор) Генріх Рубен. Університет було засновано з дозволу короля і після одержання схвалення (привілеї) папи під захистом померанського герцога Вартіслава IX.
В інституті фізики університету Грайфсвальда в період з 1917 по 1920 працював Йоганнес Штарк, що отримав в 1919 році Нобелівську премію з фізики.
У 1933 року університет отримав ім'я Ернста Моріца Арндта. Арндт, який в 1791 році був студентом теології в університеті, пізніше тут викладав історію (з перервами) з 1800 до 1811 рік. Тут він опублікував свої соціально-критичні праці «Versuch einer Geschichte der Leibeigenschaft in Pommern und Rügen», «Germanien und Europa» і першу частину «Geist der Zeit». До наших днів ведуться обговорення про перейменування університету на честь менш спірної особистості, але ці пропозиції досі відхилялися.
Університет з приблизно 5000 співробітниками — один з найбільших роботодавців у Мекленбурзі-Передній Померанії. Близько двох третин 12 000 студентів приїхали з інших земель Німеччини та з-за кордону
Факультети[ред. | ред. код]
Університет складається з п'яти факультетів, які в свою чергу поділяються на інститути і клініки.
- Теологічний факультет — найменший з факультетів. Він займається Євангеличною теологією.
- Юридичний факультет готує майбутніх юристів і економів.
- Медичний факультет є одним з найпрестижніших у Німеччині. На 95 місць претендує щорічно близько 2 100 охочих.
- Філософський факультет займається, окрім філософії, ще філологією (фінністика, славістика, балтистика, скандінавістика, германістика і американістика), психологією, історією, мистецтвознавством і церковної музикою.
- Математично-природничий факультет має інститути біології (ботаніка, мікробіологія, генетика, зоологія та екологія), біохімії, географії та геології, математики та інформатики, фармації і фізики.
Кафедра україністики[ред. | ред. код]
У 1996 році в університеті була створена єдина в Німеччині кафедра україністики. Тільки на ній можна здобути кваліфікаційний рівень бакалавра та магістра за фахом «українська філологія». У 2006 вона стала частиною кафедри західно- та східно-слов'янської філології (з акцентом на польській та українській).
У 2015 році через скорочення коштів планувалося закрити напрямок україністики в університеті. Проти цього виступили викладачі та студенти університету. Їх підтримали вчені з інших університетів Німеччини. Посольство України в Німеччині звернулося з проханням до керівництва університету про збереження кафедри.
2 листопада 2015 року Міністерство закордонних справ Німеччини виступило з заявою, що воно разом з Міністерством освіти, науки і культури землі Мекленбург-Передня Померанія, усвідомлюючи важливість цієї тематики, забезпечить розвиток україністики в університеті[8]. Кафедра україністики має стати самостійною.
З 1995 року кафедра щороку проводить «Українікум» — українську літню школу. Це одна з двох шкіл, що регулярно проводяться на Заході.
Відомі студенти та викладачі[ред. | ред. код]
- Русин Павло — український поет і гуманіст.
- Герхард Домагк — лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини.
- Йоганнес Штарк — лауреат Нобелівської премії з фізики.
- Отто фон Бісмарк — німецький канцлер.
- Бернгард фон Бюлов — рейхсканцлер Німецької імперії.
- Карл Християн Фрідріх фон Ледебур — ботанік.
- Фелікс Оберлендер — медик, засновник урології.
- Фрідріх Людвіг Ян — функціонер фізкультури та політик.
- Ернст Бернгейм — історик, джерелознавець.
- Генріх Циммер — філолог, кельтолог
- Ернст Георг Наук — бактеріолог, фахівець з тропічної медицини та гігієни
- Еріх Ауербах — літературознавець, філолог-романіст.
- Анка Фельдгузен — німецька дипломатка. Посол ФРН в Україні.
Ректори[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ernst-Moritz-Arndt-Universität Greifswald-Zahlen & Fakten. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 24 вересня 2010.
- ↑ а б в https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
- ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- ↑ https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://idw-online.de/de/institution65
- ↑ https://www.allianz-meeresforschung.de/ueber-uns/mitglieder/
- ↑ http://www.auswaertiges-amt.de/DE/Infoservice/Presse/Meldungen/2015/151102_BM_zu_Greifswalder%20Ukrainistik.html [Архівовано 5 листопада 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Мусієнко І. Українознавство в німецькомовних історичних студіях ХХ — початку ХХІ ст. / І. Мусієнко // Українознавчий альманах. — 2011. — Вип. 5. — С. 99—103.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грайфсвальдський університет |
- Офіційний сайт (нім.)
- Хроніка із зображеннями (1437 по 1995 р.) (нім.)
- Факультети (нім.)
- Губенко Д. Живий «Українікум» / Тиждень — 29 січня 2012 року [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Голомша М. Яка україністика можлива у Європі ХХІ століття? / День — 30 липня 2015 року [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Германия спасла от исчезновения кафедру украинистики в университете Грайфсвальда [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гогун О. Навіть україністика — без українців: інтерв'ю з професором Олександром Вьолем / Україна модерна — 21 січня 2015 року [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
