Перейти до вмісту

Йоганнес Штарк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нобелівська премія з фізики (1919) Йоганнес Штарк
Ім'я при народженнінім. Johannes Nikolaus Stark Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 квітня 1874(1874-04-15)
Шікенгоф, Німецька імперія
Помер21 червня 1957(1957-06-21) (83 роки)
Траунштайн, Західна Німеччина
Місце проживанняНімеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Баварське королівство
 Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьНімеччина
Діяльністьфізик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМюнхенський університет
Галузьфізика
ЗакладГеттінгенський університет
Гановерський університет ім. Лейбніца
РВТУ Аахен
Ґрайфсвальдський університет
Вюрцбурзький університет
Науковий керівникЄвген фон Ломмель
ЧленствоЛеопольдина
Національна академія дей-Лінчей Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:ефект Штарка
У шлюбі зLuise Ueplerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Йоганнес Штарк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штарк.

Йоганнес Штарк (нім. Johannes Stark, 15 квітня 1874 — 21 червня 1957) — німецький фізик, Нобелівський лауреат з фізики 1919 року. Премія «За відкриття ефекта Доплера в канальних променях та розщеплення спектральних ліній в електричному полі (ефект Штарка)».

Біографія

[ред. | ред. код]

Роботи відносяться до оптики, атомної фізики, теорії валентності. В 1905 році виявив ефект Доплера в каналових променях, в 1913 — явище розщеплення спектральних ліній в електричному полі (ефект Штарка). Дав у 1907 році пояснення рентгенівському випромінюванню та вторинній емісії електронів, які виникають при гальмуванні катодних променів.

Активний противник теорії відносності. У роки гітлерівського режиму проявив себе ярим нацистом.

Освіта

[ред. | ред. код]

Почав навчання у гімназії імені Кристіана Ернста (Gymnasium Christian-Ernestinum) у Байройті, згодом продовжив навчання у гімназії імені Альберта Великого (Albertus-Magnus-Gymnasium) у Регенсбурзі.

Після отримання абітуру (німецький атестат зрілості, що дає право на вступ до університету) з оцінкою "відмінно" поступив на навчання до Мюнхенськомго університету Людвіга-Максиміліана, де згодом отримав ступінь доктора філософії після захисту роботи під назвою Дослідження окремих фізичних, особливо оптичних властивостей сажі (Untersuchungen ueber einige physikalische, vorzüglich optische Eigenschaften des Russes). В університеті його спеціалізацією були фізика, математика, хімія та кристалографія.

Через який час пройшов габілітацію у Геттінгенському університеті, де був викладачем.

Основні праці

[ред. | ред. код]

Роботи з фізики

[ред. | ред. код]
  • з Паулем Софосом Епштейном: Der Stark-Effekt. Battenberg Verlag 1965 (Nachdruck seiner Arbeiten zum Stark-Effekt)
  • Die Entladung der Elektricität von galvanisch glühender Kohle in verdünntes Gas. (Sonderabdruck aus Annalen der Physik und Chemie. Neue Folge, Band 68). Leipzig 1899
  • Der elektrische Strom zwischen galvanisch glühender Kohle und einem Metall durch verdünntes Gas. (Sonderabdruck aus Annalen der Physik und Chemie. Neue Folge, Band 68). Leipzig 1899
  • Aenderung der Leitfähigkeit von Gasen durch einen stetigen elektrischen Strom. (Sonderabdruck aus Annalen der Physik. 4. Folge, Band 2). Leipzig 1900
  • Ueber den Einfluss der Erhitzung auf das elektrische Leuchten eines verdünnten Gases. (Sonderabdruck aus Annalen der Physik. 4. Folge, Band 1). Leipzig 1900
  • Ueber elektrostatische Wirkungen bei der Entladung der Elektricität in verdünnten Gasen. (Sonderabdruck aus Annalen der Physik. 4. Folge, Band 1). Leipzig 1900
  • Kritische Bemerkungen zu der Mitteilung der Herren Austin und Starke über Kathodenstrahlreflexion. (Sonderabdruck aus Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft. Jahrgang 4, Nr. 8). Braunschweig 1902
  • Prinzipien der Atomdynamik. Teil 1: Die elektrischen Quanten. Leipzig 1910
  • Prinzipien der Atomdynamik. Teil 2: Die elementare Strahlung. Leipzig 1911
  • Schwierigkeiten für die Lichtquantenhypothese im Falle der Emission von Serienlinien. (Sonderabdruck aus Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft. Jahrgang XVI, Nr. 6). Braunschweig 1914
  • Bemerkung zum Bogen- und Funkenspektrum des Heliums. (Sonderabdruck aus Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft. Jahrgang XVI, Nr. 10). Braunschweig 1914
  • Folgerungen aus einer Valenzhypothese. III. Natürliche Drehung der Schwingungsebene des Lichtes. (Sonderabdruck aus Jahrbuch der Radioaktivität und Elektronik. Heft 2, Mai 1914), Leipzig 1914
  • Methode zur gleichzeitigen Zerlegung einer Linie durch das elektrische und das magnetische Feld. (Sonderabdruck aus Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft. Jahrgang XVI, Nr. 7). Braunschweig 1914
  • Prinzipien der Atomdynamik. Teil 3: Die Elektrizität im chemischen Atom. Leipzig 1915
  • Natur der chemischen Valenzkräfte. 1922
  • Die Axialität der Lichtemission und Atomstruktur. Berlin 1927
  • Atomstruktur und Atombindung. A. Seydel, Berlin 1928
  • Atomstrukturelle Grundlagen der Stickstoffchemie. Leipzig 1931
  • Fortschritte und Probleme der Atomforschung. Leipzig 1931
  • Physik der Atomoberfläche. 1940

Роботи політичної тематики

[ред. | ред. код]
  • Die gegenwärtige Krisis in der deutschen Physik. 1922
  • з Філіпом Ленардом: Hitlergeist und Wissenschaft. 1924
  • Die Verjudung der deutschen Hochschulen. in: Nationalsozialistische Monatshefte, Heft 8 (November 1930)
  • Nationalsozialismus und Katholische Kirche. 1931
  • Zentrumspolitik und Jesuitenpolitik. 1931
  • Nationalsozialismus und Katholische Kirche. II. Teil: Antwort auf Kundgebungen der deutschen Bischöfe. 1931
  • Nationalsozialismus und Lehrerbildung. 1931
  • Nationale Erziehung, Zentrumsherrschaft und Jesuitenpolitik. 1932
  • Adolf Hitlers Ziele und Persönlichkeit. 1932 (Ціль та персона Адольфа Гітлера)
  • Adolf Hitler und die deutsche Forschung. Ansprachen auf d. Versammlung der Deutschen Forschungsgemeinschaft in Hannover. Berlin, 1934.
  • Nationalsozialismus und Wissenschaft. 1934
  • The Pragmatic and the Dogmatic Spirit in Physics. In: Nature 141 (1938), S. 770-772
  • з Вільгельмом Мюллером: Jüdische und deutsche Physik. Vorträge an der Universität München, 1941

Інші роботи

[ред. | ред. код]
  • Johannes Stark, Andreas Kleinert Erinnerungen eines deutschen Naturforschers. - Bionomica-Verlag, Mannheim 1987, ISBN 3-88208-011-6 (falsch im Buch: 3-88208-0-6)

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоганнес_Штарк&oldid=42289561