Козівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6123000000
Утворений: 1939
Ліквідований: 19 липня 2020
Населення: 36 877 (01.01.2019)
Площа: 694 км²
Густота: 53.136887608069 осіб/км²
Тел. код: +380-3547
Поштові індекси: 47600—47684
Населені пункти та ради
Районний центр: Козова
Селищні ради: 2
Сільські ради: 31
Смт: 2
Села: 53
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Репела Петро Йосипович
Голова РДА: Михайлів Микола Петрович[1]
Вебсторінка: Козівська РДА
Козівська районна рада
Адреса: 47600, Тернопільська обл., смт. Козова, вул. Грушевського, 38
Мапа
Мапа

Козівський район у Вікісховищі

Козівськи́й райо́н — колишній адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 694 км². Населення — 38 тис. осіб (2017), із них 99,9 % — українці.

Ліквідований 19 липня 2020 року[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність із півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Клімат помірно-теплий, вологий.

Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300—400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, ярами і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.

Протікають річки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (притока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.

Рельєф району сприятливий для механізованого обробітку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні площі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).

Населені пункти розташовані переважно в долинах річок.

Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).

Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.

Історія

[ред. | ред. код]

Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).

У період Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруйнували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.

У XIV—XVIII ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772—1918 — Австрії, 1918—1919 належала до ЗУНР, 1919—1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.

Тут діяли:

Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-ті — групи УПА.

До 1939 у краї функціонували читальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз». Козова та її околиці належали до Бережанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.

Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».

Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівна промисловість, сільське господарство.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козівського району створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 80,69 % (проголосували 23 439 із 29 048 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,41 % (14 394 виборців); Юлія Тимошенко — 16,67 % (3 907 виборців), Олег Ляшко — 9,13 % (2 139 виборців), Анатолій Гриценко — 6,94 % (1 626 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,58 %.[3]

Транспорт

[ред. | ред. код]

Довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Районом проходить автошлях E50. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».

Промисловість

[ред. | ред. код]

Найбільші підприємства Козівського району:

  • ТОВ «Козова-цукор»,
  • Козівське управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Тернопільгаз»
  • Козлівський спиртозавод,
  • ВАТ «Козлівський цегельний завод»,
  • виробничі цехи РайСТ,
  • меблева фабрика ТЕМП та ін.

Сільське господарство

[ред. | ред. код]

На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:

  • «Незалежність»,
  • «Теофіпільське»,
  • «Вікторівське»,
  • «Слава».

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 199 4001 2720 5819 3943 2610 106
Жінки 22 637 3950 2585 5465 4942 5279 416


Освіта

[ред. | ред. код]

У районі діють:

  • 42 ЗОШ,
  • 1 музична школа,
  • 1 гімназія,
  • 1 ДЮСШ;

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

У районі функціонують:

  • 3 лікарні:
  • Козівська центральна районна комунальна лікарня
  • Козлівська районна комунальна лікарня
  • Конюхівська дільнича лікарня
  • 1 центр сімейної медицини — Комунальна установа «Козівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» до складу якого входять:
  • 8 амбулаторій загальної практики сімейної медицини (смт Козова, смт. Козлів, с. Августівка, с. Денисів, с. Кальне, с. Конюхи, с. Криве, с. Ценів)
  • 9 фельдшерсько-акушерський пунктів
  • 31 фельдшерський пункт

Культура

[ред. | ред. код]
  • 10 Будинків культури,
  • 36 клубів,
  • 2 кінотеатри,
  • 43 бібліотеки.

Званням «народний» удостоєно:

  • хор народної пісні «Червона калина»
  • хорова капела та хор Будинку культури
  • ансамбль танцю «Первоцвіт» у Козові
  • хореографічні колективи «Юність», «Росинка»
  • дитячий зразковий театр «Дивосвіт»
  • ансамбль народної музики, духовний оркестр, оркестр народних інструментів
  • кіностудія «Галичанка» у Козові
  • жіночий вокальний ансамбль «Горлиця» с. Криве
  • вокально-інструментальний ансамбль с. Августівка
  • фольклорно-етнографічний ансамбль «Корса» с. Конюхи
  • Теофіпільський зразковий духовий оркестр
  • жіночий вокальний ансамбль смт Козлів

Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.

Релігія

[ред. | ред. код]

Діючі церкви:

Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

Список усіх дерев'яних церков

[ред. | ред. код]
Назва села Патрон церкви рік побудови
Велика Плавуча церква святого Миколая 1750
Вимислівка святого Володимира 1990
Козівка Різдва Христового 1776
Конюхи Зіслання святого Духа 1607
Мала Плавуча святих Петра і Павла 1878
Хоростець св. Михайла 1918
Ценів св. Михаїла 1761 реставрована 1873 і 1972
Щепанів Пресвятої Богородиці 1638
Кальне церква святого Миколая 1720, добудована (подовжена 1989)

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Слобода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.

Спорт

[ред. | ред. код]

У районі діють 3 футбольні клуби — <Таурів> «Старт» «Стрипа» «Слобідка», що виступають у першості області, 12 футбольних команд.

Музеї

[ред. | ред. код]

У с. Денисів є два державні музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визвольної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • науковці Б. і О. Заставецькі, Є. Качан, Л. Кіндрацька,
  • письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
  • літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Федорів,
  • журналіст Т. Савків
  • художники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
  • архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ'як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
  • артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
  • диригент, композитор Є. Корницький,
  • військовик М. Маринович,
  • діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
  • краєзнавці Й. Габ'як, Б. Савак, В. Хома.

Перебували

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Про район видані книги:

  • «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
  • «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
  • «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
  • «А Денисів село славне» (1997),
  • «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
  • «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
  • «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
  • «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
  • «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.
  • «Село Козівка: його історія і люди». (2005) Г. Липна

Пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 26 травня 2020 року № 359/2020-рп «Про призначення М.Михайліва головою Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області»
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС «Вибори Президента України». www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2016.
  4. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 Червня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
Козівський район
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Тернопільщина»
s: Теми у Вікіджерелах?
CMNS: Козівський район у Вікісховищі?
Зборівський район
Бережанський район Тернопільський район
Підгаєцький район Теребовлянський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Козівський_район&oldid=42616997