Ішків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ішків
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Козівський
Громада Купчинецька сільська громада
Код КОАТУУ 6123084001
Облікова картка Ішків 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 425
Територія 0.165 км²
Густота населення 2575.76 осіб/км²
Поштовий індекс 47663
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°24′21″ пн. ш. 25°20′59″ сх. д. / 49.40583° пн. ш. 25.34972° сх. д. / 49.40583; 25.34972Координати: 49°24′21″ пн. ш. 25°20′59″ сх. д. / 49.40583° пн. ш. 25.34972° сх. д. / 49.40583; 25.34972
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Денисів-Купчинці
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 47663 с.Ішків, вул.Шкільна, 48
Карта
Ішків. Карта розташування: Україна
Ішків
Ішків
Ішків. Карта розташування: Тернопільська область
Ішків
Ішків

І́шків — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півдні району. Центр сільради, якій підпорядковані села Дворище та Росохуватець. Через село проходить автодорога Т 2006 (Бучач — Білявинці — Зарваниця — Городище; стан на початок зими 2013-14 — задовільний з натяжкою як для територіальних доріг).

Населення — 427 осіб (2003 р.).

Поблизу села — Ішківський загальнозоологічний та орнітологічний заказники.

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Купчинецької сільської громади

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1430 р.

Діяли філії «Просвіти» та інших українських товариств.

Від березня до липня 1944 р., коли по річці Стрипа пролягала лінія фронту, жителі Ішкова були переселені у село Золота Слобода (нині Козівського району).

Під час військових дій 1944 р. близько 160 будинків спалено.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[1]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,53
російська 0,47

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква Архістратига Михаїла (1934 р.; кам'яна), «фігура» на місці старої дерев'яної церкви. Також діє хор церкви Архістратига Михаїла[2].

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).

Встановлено кам'яні хрести:

  • на місці церкви св. Антонія
  • на честь скасування панщини (1911 р.)

Насипані могили на місці поховання 7-ми вояків Легіону УСС (1990 р.), односельцям, полеглим у II світовій війні, та жертвам сталінських репресій.

Музей[ред. | ред. код]

Тернопільський музикант Петро Катола створив у селі музей, у якому зібрав музичні інструменти з усього світу.[3]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Працювали, перебували[ред. | ред. код]

  • Вовк Мирослав Михайлович — референт СБ ОУН Дрогобицької області та Подільського краю. Загинув біля села 29 червня 1947 року.
  • Тринька Василь — господарник, меценат, автор праць з агрономіїї, краєзнавства.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  2. Хор церкви Архістратига Михаїла (с. Ішків Козівського району). Архів оригіналу за 19 грудень 2013. Процитовано 30 січень 2011. 
  3. Петро Катола. Музей інструментів в Ішкові // Телекомпанія TV-4, «Гал-кліп», 22 лютого 2015
  4. А. Гриб. Ремінецький Ярослав Ілярович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 175
  5. Б. Мельничук. Тринька Василь Прокопович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 468

Література[ред. | ред. код]