Корсів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Корсів
Дерев'яна церква Святого Луки (1743)
Дерев'яна церква Святого Луки (1743)
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада/громада Комарівська сільська рада
Код КОАТУУ 4620382407
Основні дані
Населення 564[1]
Площа 1,525 км²
Густота населення 369,84 осіб/км²
Поштовий індекс 80611[2]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°14′29″ пн. ш. 25°08′23″ сх. д. / 50.24139° пн. ш. 25.13972° сх. д. / 50.24139; 25.13972Координати: 50°14′29″ пн. ш. 25°08′23″ сх. д. / 50.24139° пн. ш. 25.13972° сх. д. / 50.24139; 25.13972
Середня висота
над рівнем моря
205[3] м
Відстань до
обласного центру
115 км
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
24 км
Місцева влада
Адреса ради 80610, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Комарівка, тел. 3-72-71[4]
Сільський голова Демчишак Михайло Михайлович[5]
Карта
Корсів. Карта розташування: Україна
Корсів
Корсів
Корсів. Карта розташування: Львівська область
Корсів
Корсів
Мапа

Корсів у Вікісховищі?

Ко́рсів — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Відстань до райцентру становить 24 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 24 км.

Орган місцевого самоврядування — Комарівська сільська рада, якій підпорядковуються села Корсів, Антося, Комарівка, Кіз'я, Митниця.[4] Населення становить 564 особи.[1]

Історія і сьогодення[ред. | ред. код]

Село було власністю родини Лащів (Лящів). Після заміжжя Марини Лящ з каштеляном бельським Мацеєм Лесньовським, він увійшов у посідання маєтками дружини, зокрема, й Корсовим.[6]

За часів Австро-Угорщини місцеві римо-католики належали до парафії у Лешневі.[7] Була також й греко-католицька парафія, якій належала дерев'яна церква Святого Апостола і євангелиста Луки, збудована ще 1743 року[8] та належала до Бродського деканату, Львівської архідієцезії.[7] У 1870-х та 1902 роках проводилися реконструкції святині. До 1939 року її покровителем була «Банкова спілка Вільгельма Шмідта» з Бродів. На південь від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця, накрита пірамідальним дахом. [8]

У радянські часи вплив більшовицької влади мешканці Корсова відчули ще 1940 року, коли на заслання разом з родиною був вивезений парох села о. Іван Прокопчук. Після вивезення о. Івана, парохом села був призначений о. Роман Мисевич. У 1946 році парафію разом з церквою було приєднано до Російської православної церкви. У 1950 році парохом села став о. Остап Будзан, за два роки служіння якого було закрито недільну школу та припинено діяльність братства «Апостольство молитви».[9]

Після виходу греко-католицької церкви з підпілля на зборах сільської громади у 1990 році було прийнято рішення про повернення громади до Української Греко-Католицької Церкви. До церкви поверталися речі, які люди переховували по своїх домівках довгі роки. У наш час споруджена дерев’яна каплиця. Біля храму ще є залишки старого цвинтаря — декілька старовинних хрестів та гробівець родини Коморовських. Нині парохом є о. Юрій Біль.[10]

Найвизначнішою пам'яткою Корсова є Чудотворна ікона Богородиці в шатах. За переказом, коли російська влада 1831 року відібрала у греко-католиків Почаївську лавру, два брати-василіяни на прізвище Гайворон принесли ікону до Корсова та залишили її на зберігання своїм родичам. Через деякий час ікона відзначилася численними чудами. Зокрема, як переконані селяни, саме за її посередництвом у Корсові припинилась страшна епідемія холери 1831 року. Тому побожні власники передали її до сільської церкви, де реліквію з великими почестями помістили над головним престолом — над царськими вратами. 11 листопада 1924 року, після детального вивчення спеціальною комісією, призначеною Митрополитом Андреєм Шептицьким, Апостольський Престол офіційно визнав Корсівську ікону чудотворною. Відпуст на честь Чудотворної ікони Корсівської проводять 13 вересня.[11]

При дорозі до Комарівки знаходиться ще одна окраса села — відремонтована у 2000-х роках римо-католицька каплиця святого Антонія.[10] Місцева римо-католицька громада належить до парафії Непорочного Зачаття ПДМ у Лопатині, парохом якої є о. Станіслав Майкшак.[12]

Нині в селі діє Корсівська загальноосвітня школа I-II ступенів (директор Шаркевич Марія Григорівна).[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Повний перелік населених пунктів Бродівщини
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
  3. Прогноз погоди в с. Корсів
  4. а б Комарівська сільська рада
  5. Обрані на посаду сільського голови. Львівська область. Архів оригіналу за 4 квітень 2018. Процитовано 23 грудень 2018. 
  6. Majewski W. Maciej (Mateusz) Leśniewski (Leśniowski) // Polski Słownik Biograficzny (пол.)
  7. а б SgKP...S. 423.
  8. а б Дерев'яна церква Святого апостола євангелиста Луки 1743
  9. Церква Апостола і євангелиста Луки
  10. а б Булишин В. У Корсів, до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці (З циклу «Подорожі навколо Бродів») Архівовано 24 грудень 2018 у Wayback Machine.
  11. 11 вересня 2016 року в селі Корсів Бродівського району, Львівської області, відбудеться святкування на честь чудотворної ікони Пресвятої Богородиці
  12. Корсів
  13. Корсівська ЗОШ I-II ступенів Бродівської районної ради Львівської області

Джерела[ред. | ред. код]