Колода (дерево)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колоди на лісопилці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колода.

Коло́да — стовбур зрубаного (спиляного) дерева, очищений від гілля[1]. Слово колода походить від прасл. *kolda («колода», «чурбак», первісно — «щось розщеплене, відтяте»), утвореного від *kolti («колоти», «рубати», «розщеплювати»)[2].

Назви

[ред. | ред. код]
Брусовані колоди
Дровітня

У діалектах щодо колоди може вживатися десяток інших позначень: бервено́[3], дели́на[4] (омофонічне дили́на, диль тлумачиться як «груба дошка»; друге вживається і як збірне)[4][5], кльоц[6], ко́вбок, ковба́н[7][8], трам, трям[9]. Колоду круглого перерізу (оциліндровану) називають кругляком[10] (заст. вибель, віблєк, вібляк)[11][12], квадратного (брусовану)[13] — брусом, бруском (у діалектах також відоме слово ру́банка)[14]. Короткі обрізки колод зовуть кругляками[10], оцупками[15] (у просторіччі чурбаки[16] або дубки[17], діал. кряжі)[18].

Плахи

Використовування

[ред. | ред. код]

Використовується як виробна деревина. З колод будують («рубають») зруби колодяних хат, інших дерев'яних конструкцій. Окрім цілих колод, використовують і матеріал, отриманий внаслідок їх обробки. Зараз це частіше за все продукти розпилювання (пиломатеріали), вироблювані на лісопильних рамах (дошки, бруси, планки, рейки, обаполи), а також фрезеровані матеріали (плінтуси, балясини тощо). У старовину для розпилювання колод вздовж на ручних лісопильнях застосовувалися спеціальні верстати (у деяких місцевостях відомі як «трацькі варстати»), де дерево різали два пилярі, один з яких знаходився зверху, другий знизу. Колоди могли розколювати вздовж на півкруглі в перерізі половинки (у діалектах відомі як плахи, плашки, плениці)[19][20][21], що широко використовувалися замість дощок для влаштовування помостів, підлог, полиць. Тонкі дощечки, наколоті з чурбаків (драниці, дранку) використовували як покрівельний матеріал, вузькі скалки (скіпу, лучину) — для освітлення. Видовбані чурбаки (дуплянки, колоди)[22] використовувалися як шпаківні і вулики (останні також називаються бортями).

Приклади використання
  • Гімнастична колода — снаряд для спортивної гімнастики у вигляді колоди довжиною 5 м, товщиною 10 см, встановленої на висоті 1,25 м
  • Бабчар — оцупок колоди, у який вбивають нижньою частиною бабку для клепання кіс[23].
  • Бгальня — дві вкопані поруч у землю короткі колоди, між якими гнуть («бгають») санні полози[24].
  • Дровітня (у діалектах також дривітня, ковбиця) — коротка колода, використовувана для колоття дрів[25][26].
  • Кладка, діал. глиця, помо́стина — колода, покладена через струмок, маленьку річку замість містка[27][28][29].
  • Ко́зла, ко́зли, кобили́ця — колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого-небудь[30].
  • Колода самовитягування — колода довжиною 3,5—4 м, призначена для витягування застряглої гусеничної техніки
  • Коток — кругла дерев'яна колодка, по якій перекочують важкі предмети
  • Кроква — колода, що слугує складовою дахової обрешітки
  • Паля — колода, вбита вертикально в ґрунт
  • Пеньок стельмаський — коротка колода, вкопана вертикально в землю і споряджена вухом, навколо якої гнули заготовки для колісних ободів.
  • Платва, платовка — покладена по верху стіни колода, на якій встановлювалися нижніми кінцями крокви[31]
  • Плаха — дерев'яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти.
  • Сволок — колода квадратного перерізу (брус), яка слугує стельовою балкою в хаті
  • Стовп — колода, встановлена вертикально (зазвичай вкопана в ґрунт)
  • Ця́мрина, зрубина — колода для криничного зрубу (також і сам зруб)[32][33].
Як паливний матеріал

Для влаштування зимових бівуаків багаття розкладають з товстих колод (нодья, тайгове), що можуть підтримувати горіння протягом багатьох годин.

Інше

[ред. | ред. код]
  • Зруб — будівельна конструкція з колод
  • Пліт — плавзасіб, первісним і поширенішим матеріалом для якого слугують колоди
  • Частокіл — огорожа з вкопаних у землю колод
  • Катамаран — плавзасіб, назва якого перекладається з тамільської мови як «з'єднані колоди»

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колода (дерево)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Колода // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  3. ↑ Бервено // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ а б Делина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Диль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. ↑ Кльоц // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Ковбок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Ковбан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Трям // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. ↑ а б Кругляк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. ↑ Вибель // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. ↑ Віблєк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. ↑ Брусований // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. ↑ Рубанка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  15. ↑ Оцупок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  16. ↑ Чурбак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  17. ↑ Дубок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. ↑ Кряж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  19. ↑ Плаха // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  20. ↑ Плашка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. ↑ Плениця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. ↑ Дуплянка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  23. ↑ Бабчар // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. ↑ Бгальня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  25. ↑ Дровітня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. ↑ Ковбиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  27. ↑ Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  28. ↑ Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  29. ↑ Помостина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  30. ↑ Козла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  31. ↑ Платва // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  32. ↑ Цямрина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  33. ↑ Зрубина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колода_(дерево)&oldid=38890217