Константинопольська угода (1832)
Константинопольська угода | |
---|---|
![]() | |
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 1832 |
Місце | Константинополь |
Підписанти | Велика Британія, Франція, Російська імперія і Османська імперія |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fe/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2_1832-1947%D1%80%D1%80.png/400px-%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2_1832-1947%D1%80%D1%80.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3e/La_Gr%C3%A8ce_sur_les_ruines_des_Missolonghi.jpg/220px-La_Gr%C3%A8ce_sur_les_ruines_des_Missolonghi.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ab/King_Otto_of_Greece.jpg/220px-King_Otto_of_Greece.jpg)
Константино́польський договір 1832 — наслідок Константинопольської конференції, відкритої в лютому 1832, за участю Великих держав: Великої Британії, Франції та Росії, з одного боку, і Османської імперії — з іншого. Основою була відмова Леопольда I, короля Бельгії, зайняти грецький трон. Він, в числі іншого, був дуже незадоволений прикордонною лінією Аспропотамос-Зітуні, що замінила зручнішу Арта-Волос, на яку розраховували Великі держави.
Зняття кандидатури Леопольда як кандидата на грецький престол та Липнева революція у Франції відклали кінцеве врегулювання кордонів нового королівства до формування нового уряду у Великої Британії. Лорд Пальмерстон, що зайняв пост міністра закордонних справ Великої Британії, погодився на лінію Арта-Волос. Тим не менш, секретна нота щодо Криту, яку доніс повноважний представник Баварії до дворів Великої Британії, Франції та Росії, не принесла результатів.
За протоколом, підписаним 7 травня 1832 між Баварією та Великими державами, і що вказував, як має бути організоване регентство до повноліття Оттона I (також вміщав пункт про другу грецьку позику в розмірі 2 400 000 фунтів стерлінгів), Греція була визнана як незалежне королівство з північним кордоном по лінії Арта-Волос. Османській імперії відшкодували 40 млн піастрів за втрату території. Кордони Грецького королівства були знову підтверджені в Лондонському протоколі від 30 серпня 1832, підписаному Великими державами, який підтвердив умови Константинопольського договору та зазначив завершення Грецької війни за незалежність, яка створила сучасну Грецію, незалежну від Османської імперії.
|