Коросниця
| село Коросниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький |
| Рада | Меденицька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46020050100067397 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1790 |
| Населення | 135 (2014р.) |
| Площа | 3,24 км² |
| Густота населення | 4,17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82163[1] |
| Телефонний код | +380 3244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′18″ пн. ш. 23°46′43″ сх. д. / 49.40500° пн. ш. 23.77861° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт. Меденичі, вул. Незалежності, 52 |
| Карта | |
  Коросниця | |
 Коросниця | |
| Мапа | |
| |
Коросниця (до 1938 р. Йозефсберґ) — село в Україні, у Меденицькій селищній громаді Дрогобицького району Львівської області.
Йо́зефсберґ (нім. Josefsberg) — сучасне село Коросниця. Німецька сільськогосподарська колонія, заснована в 1784 році в Галичині[2][3].
Йозефсберґ було одним з багатьох поселень створених під час колонізаційної програми, розпочатої австрійським імператором Йосифом II, починаючи з 1782 року. Будинки і господарські будівлі будувались в селах з околицями, а ділянки землі були призначені в кожен будинок. Імператор Йосиф II запросив німецьких фермерів мігрувати в області. Обладнання для ферм, насінне зерно і все необхідне, щоб почати землеробство було надано урядом. До 1880 року населення Йозефсбергу було 750 ос.
Навколо сільської площі встановили церкву, парафіяльний дім, німецький будинок (клуб) і молочарню. Першу німецьку школу було відкрито наприкінці XIX ст. До Першої світової війни існувала початкова школа на 2 класи. До 1939 р. існувала початкова школа на 6 класів у кам'яному двоповерховому будинку.
1 серпня 1934 р. в дрогобицькому повіті було створено ґміну Меденичі з центром в с.Меденичі. В склад ґміни входили сільські громади: Довге (Меденицьке), Йозефсберґ, Кеніґзау, Меденичі, Летня, Опарі, Ріпчиці[4].
25 листопада 1938 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Йозефсберґ перейменовано на Коросницю.[5]
Під час Другої світової війни в селі проживали німецькі біженці з південних областей України. В 1944р. через село проходив фронт, тому багато будинків згоріли або були зруйновані. Після закінчення війни у 1945р. вцілілі будинки заселили депортовані українські сім'ї із Закарпатської зони українських земель, що відійшли до Польщі. Короткий час у селі існував табір для німецьких військовополонених, спецшкола для малолітніх порушників.
Почався час СССР. Село приєднали до Меденицької селищної ради. Землі використував колгосп ім.газети “Правда”. Загальна площа земельних угідь становила 64 га. Потім приєднали до с. Рівне.
Пізніше село приєднали до Летнянської сільської ради, а землі передані до радгоспу “Меденицький”. На базі цього радгоспу в селі в приміщені двоповерхового будинку, на шкільному подвірї, яке існувало до 1969р., заснували дитячий табір, було штучно створено ще один ставок площею 1,4 га, для обслуговування цього табору. В 90-х роках табір закрили.
23 грудня 2018 року на добровільній основі приєдналося до складу першої у Дрогобицькому районі - Меденицької об’єднаної територіальної громади.
Перша писемна згадка про поселення припадає на 1785-1788 рр. - Krosnica, Josefsberg.
Назву виводять від слова “хворост”, що означає хмиз або ”корост” - молодий чагарник на місці вирубаного лісу.
У назві наголошують літеру ”и”.
Перша назва цього села: Йозефсберг, на честь австрійського цісара Йосифа II. Первісну назву утворено від німецького апелятива berg "гора" та власного імені Йозеф. Буквально перекладається з німецької мови як Йосифова гора.
Село розташоване на правому березі потічка Коросниці.
Має форму прямокутника. Пряма вулиця із 5-ма перпендикулярними до неї вулицями, розташованими на одинаковій відстані одна від одної.
Станом на 2022 рік Коросниця у межах забудови займає площу 64 га або 0,64 км². З урахуванням приналежних полів, лісів тощо - 323,5 га або 3,24 км².
Станом на 01.01.2022 р. у селі наявно 44 двори.
Сусідні населені пункти:
До Першої світової війни в селі проживало до 888 осіб: 874 німці, 11 українців, 3 жиди. До 1939 р. чисельність збільшилась до 143-х сімей, від 920-1000 осіб, в абсолютній більшості німці.
Через конфесійні суперечності німецькі колоністи Кеніґсау (с.Рівне) і села Йозефсбергу (Коросниця) майже не підтримували контактів: не одружувались та не виходили заміж. Наприкінці 1939р. німецькі колоністи репатріювались до Німеччини.
Станом на 01.01.2015 р. у селі було 135 мешканців.
Станом на січень 2024 р. у селі наявно 43 домогосподарства, у 6 з яких не проживають люди.
Після виїзду німців - корінних мешканців поселення, по закінченні Другої світової війни, у їхні домівки заселили сім'ї з різних регіонів країни. Тому автохтонних антропонімів у поселені, швидше за все, немає. Станом на січень 2024 р. наявні такі прізвища: Андрухів, Андрущакевич, Братців, Вайда, Варварич, Василик, Васильців, Гільшанський(-а), Данилів, Данчак, Драп, Дробіняк, Зубрицький(-а), Карпин, Кулик, Курячий(-а), Куціпак, Кушнір, Лавриш, Лисик, Ляшінський(-а), Морикінь, Олексій, Петрів, Піхур, Попович, Савула, Франків, Цекот, Швець, Юрчик.
Такі прізвища, як Братців, Васильців, Дробіняк, Карпин, Лавриш поширені у сусідніх населених пунктах: селах Більче, Кавське та Летня.
У селі облаштований дитячий майданчик. Газифіковане у 2010-2012 рр. Є вуличне освітлення з 2018 року.
Працює магазин.
13 березня 1991 р. на сході села за присутності отця Олексія Демяновського на місці колишньої камяної кірхи вирішили побудувати церкву. Згодом при будівництві церкви залишили уцілілу передню частину від кірхи, на місці шпиля розмістили купол. На будівництво церкви збирали кошти і сусідні села. Церкву ставили всім селом. Роботу по дереву (верх церкви) виконував Беца Василь. Церкву будували 6 років. 14 жовтня 1997 р. відбулося освячення та відкриття церкви на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці. Освячення відбулося за присутності єпископа Юліана Воронського та отця Анатолія Чуниса.
Церква належить до греко-католицької конфесії.
Старе німецьке кладовище розташоване на північ від села на східному схилі пагорба поруч з гаєм. Начерки на багатьох могилах можна побачити, проте більшість з надгробків повалені. Написи на деяких надгробках з кінця 1800-х і початку 1900-х ще можна розшифрувати.
Першу німецьку школу було відкрито наприкінці XIX ст. До Першої світової війни існувала початкова школа на 2 класи. До 1939 р. існувала початкова школа на 6 класів у кам'яному двоповерховому будинку.
Діти навчаються в Меденицькій середній школі.
| 460289 | с. Коросниця | вул. 1-го Травня, 20, с. Коросниця, Дрогобицький р-н, Львівська обл., 82163 (приватний будинок, к.1) |
Інтереси села Коросниці у територіальній громаді представляють 2-оє депутатів.
Уздовж села обабіч перехресть вулиць, є 4 великі криниці діаметром 3 метри, глибиною 32-36 м. Викопані у 1927 році. Було їх 5. З двох із них люди беруть воду досі.
Поширені прізвища: Морикінь, Курячий.
В селі в післявоєнні роки в двохповерховому будинку (раніше німецька початкова школа), декілька років проіснувала туберкульозна лікарня.
У селі один урбанонім. 02 грудня 2022 року вулицю 1-го Травня перейменували на вулицю Княгині Ольги.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Штойко П. Географія німецьких колоній у Галичині кінця XVIII – початку ХХ століть, в НКГ. – С. 69
- ↑ Henryk Lepucki: Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji 1772–1790 : z 9 tablicami i mapą. Kasa im. J. Mianowskiego, Lwów, S. 163–165 (online).
- ↑ Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львіській провінції на ґміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
- ↑ M.P. 1938 nr 277 poz. 653 Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim[недоступне посилання](пол.)
- Село Коросниця
- Офіційний сайт дрогобицького району
- Дрогобич - офіційний міський портал
- Меденицька селищна рада. Історична довідка про село Коросниця
- Дрогобицький район
|
Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
