Перейти до вмісту

Вороблевичі

Координати: 49°24′52″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 49.41444° пн. ш. 23.63806° сх. д. / 49.41444; 23.63806
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Вороблевичі
Герб
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Тер. громада Меденицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA46020050040028206
Основні дані
Засноване 1435 рік
Населення 1929
Площа 20,742 км²
Густота населення 93 осіб/км²
Поштовий індекс 82150[1]
Телефонний код +380 3244
Географічні дані
Географічні координати 49°24′52″ пн. ш. 23°38′17″ сх. д. / 49.41444° пн. ш. 23.63806° сх. д. / 49.41444; 23.63806
Місцева влада
Адреса ради с. Вороблевичі
Карта
Вороблевичі. Карта розташування: Україна
Вороблевичі
Вороблевичі
Вороблевичі. Карта розташування: Львівська область
Вороблевичі
Вороблевичі
Мапа
Мапа

CMNS: Вороблевичі у Вікісховищі

Воробле́вичі (англ. Voroblevychi) — село в Україні, у Меденицькій селищній громаді, Дрогобицькому районі Львівської області.

В селі між двома мурованими церквами стоїть дерев'яна церква Царя Христа 1773 [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.].

Розташування

[ред. | ред. код]

Вороблевичі простягаються вздовж річки Тисмениці й через її постійні виливи зазнавали чималих збитків. Це давнє поселення, тут мешкали українці та поляки.

Історія

[ред. | ред. код]

В селі був двір — власність графського роду Тарновських гербу Леліва, предки яких належали до литовсько-руської шляхти, а з часом ополячилися. Цей рід володів багатьма селами в Галичині та на Волині. У 1861 році помер власник Вороблевич — Валер'ян Спицимир Тарновський, і в день похорону згорів його фільварок[2]. Маєток перейшов до його сина — Владислава Тарновського, що став відновлювати втрачене. Зокрема, збудував за свої гроші школу біля церкви, яку спорудили Тарнавські у XVIII столітті, винайняв учителя й купував для учнів книжки та зошити. У своїй садибі він зорганізував музей з цінними пам'ятками культури.

У 1890 р. село належало до Дрогобицького повіту, було 233 будинки і 1389 жителів у селі та 12 будинків і 73 мешканці на землях фільварку, з них 1320 греко-католиків, 107 римо-католиків, 24 юдеї, 11 інших визнань; 1415 русинів, 11 поляків, 36 німців.[3] Греко-католики мали парафіяльну муровану церкву Різдва Пр. Богородиці, збудовану в 1773 р., належала до Мединицького деканату Перемишльської єпархії.

Небіж Владислава Тарновського, син молодшого брата Станіслава, відбудував своїм коштом знищену в Першій світовій війні сільську греко-католицьку церкву. На 1.01.1939 в селі проживало 880 мешканців, з них 310 українців-грекокатоликів, 490 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[4]. Село належало до ґміни Добрівляни Дрогобицького повіту Львівського вооєводства. Після того, як у 1939-му владу перейняли більшовики, цей останній власник Вороблевич був заарештований і помер у Сибіру.

За радянських часів до Вороблевичів приєднано сусіднє село Липовець.

Географія

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на 01.01.2014 р. у селі проживало 1758 осіб

Автохтонними прізвищами у селі є: Кравців, Мижівник, М'язик. Поширені й інші.

Культура

[ред. | ред. код]

Релігія

[ред. | ред. код]
  • Мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) (1773-1775 рр.)[5]
  • Мурована церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) (1912-1914 рр.)[6]
  • Дерев'яна церква Царя Христа (УГКЦ) (1773 р.)[7]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. Agaton Giller. O Władysławie hr. Tarnowskim. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 6 червня 2022.
  3. Wróblowice 3 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 21. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 23.
  5. церква Різдва Пресвятої Богородиці. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  6. церква Введення в храм Пресвятої Богородиці[недоступне посилання з червня 2019]
  7. церква Царя Христа. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  8. КРАВЦІВ Роман Йосипович. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 5 червня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]