Бистрий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бистрий
Сільська вулиця
Сільська вулиця
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Дрогобицький
Громада Трускавецька міська громада
Код КОАТУУ 4621283302
Облікова картка Доброгостів 
Основні дані
Засноване 1398
Населення 300
Площа 5,810 км²
Густота населення 51,810 осіб/км²
Поштовий індекс 82176[1]
Телефонний код +380 32244
День села 28 квітня
Географічні дані
Географічні координати 49°14′36″ пн. ш. 23°35′38″ сх. д. / 49.24333° пн. ш. 23.59389° сх. д. / 49.24333; 23.59389Координати: 49°14′36″ пн. ш. 23°35′38″ сх. д. / 49.24333° пн. ш. 23.59389° сх. д. / 49.24333; 23.59389
Водойми р. Бистра, п. Теменець
Відстань до
обласного центру
98 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Стебник
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 82176, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Доброгостів, вул. Шкільна 1
Сільський голова Любомир Васильович Пасемко
Карта
Бистрий. Карта розташування: Україна
Бистрий
Бистрий
Бистрий. Карта розташування: Львівська область
Бистрий
Бистрий
Мапа

Би́стрий — село в Україні,Трускавецькій міській громаді, яке розташоване у Дрогобицькому районі Львівської області та знаходиться на південному сході за 14 км від районного центру Дрогобич.

Села Бистрий входить до Трускавецької територіальної громади (Доброгостівський старостинський округ), розташоване за 6 км на південний схід від Трускавця. Чисельність населення, на початок 2015 року, становила 300 осіб.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва села походить від польської назви місцевого потоку (річки) Бистрий.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на берегах річки Бистра та потоку Теменця, у мальовничій долині передгір'я Східних Карпат, на південному сході ,14 км від Дрогобича.

Межує із селами Дрогобицького району - Доброгостів, Уличне, Сколівського району - Зимівки.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно-теплий, вологий. Найбільш теплі місяці — липень та серпень, найбільш зимні — січень та лютий. Більш сприятливі метеорологічні умови влітку та ранньою весною.

Водойми[ред. | ред. код]

Село розташоване на берегах річок Бистрої[2] та Теменця, які впадають одна в одну у центрі села і далі разом із річкою Колодниця, басейну Дністра, утворюють озеро Уличанка. Також, у західній частині села є Ґулів, став та численні невеличкі ставки на подвір'ях (у село із різних сторін сходяться багато потічків).

Мікротопоніми[ред. | ред. код]

Урбаноніми[ред. | ред. код]

Кількість елементів інфраструктури у селищі — це 3 вулиці із 90 будинками[3][4].

Вулиці:

  • Галицька
  • Сонячна
  • Тиха

Місцевості:

  • Барбара
  • Герина
  • Гнилий
  • Гліпковець
  • Долини
  • Жагаляків Сніз
  • Жидівський Сніз
  • Завоньїчий
  • Замклий
  • За Глибоким
  • Іваники
  • Кисилиця
  • Кичерка
  • Котоносовець
  • Коширки
  • Лази
  • Масників Сніз
  • Медвежа
  • На Вигоні
  • Павлішкова Гора
  • Підзамклий
  • Під Ялиною
  • Подошва
  • Поточини
  • Рудавець
  • Стежки
  • Стовпищі
  • Столяний
  • Тишенець
  • Трепля
  • Ялина

Населення[ред. | ред. код]

За часів Польщі у селі мешкали переважно русини (українці) та 4 польських і 3 німецьких родини.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване, за офіційними джерелами, у 1398 році, але існує припущення, що воно було засноване набагато раніше. Про це свідчить назва однієї з місцевостей села — Котоносовець. Ця назва, найімовірніше, походить від арабського слова «katib», що у перекладі на українську мову означає «переписувач Корану, писар-чиновник» та підтверджує про те, що Бистрий засновано орієнтовно у VII—IX столітті.

За переказами старожилів села, під час одного з чисельних татарсько-турецьких набігів XIV століття, мешканець села Опарів Барняк з родиною, рятуючись від переслідування, вимушений був оселитися у лісі над потоком. Так само вчинили ще декілька родин з Доброгостова. З часом цей потік, за свої швидкоплинні води, отримав назву Бистрий, а поселення на його березі стало називатися також Бистрий. Щодо занять місцевого населення - то це було рільництво, тваринництво та різні ремесла.

1 серпня 1934 року у дрогобицькому повіті була створена ґміна Стебник, до складу якої увійшли сільські громади Гассендорфа, Доброгостова, включаючи присілок Бистрий, Колпця, Орова, Сільця, Станилі, Стебника та Уличного[5].

Ще за Польщі у селі діяло два водяних млини, що знаходилися на віддалі від русла річки Бистрої та олійня.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • фігура Матінки Божої;
  • 4 придорожніх хрести;
  • пам'ятний знак "Шістьом загиблим воякам УПА", встановлений та освячений у 2006 році. Скульптурна композиція складається з янгола, який тримає хрест.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

У селі знаходиться реліктова липа, яка належить до ботанічних пам'яток природи місцевого значення.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Починаючи з 1993 року у селі проводилися роботи з газифікації, а також телефонізації (прокладання телефонного кабелю, підключення абонентів до сільської АТС) багатьох будівель приватного (житлового) сектора. Не менш важливою справою, котру було розпочато у 2013 році, було проведення робіт з центрального водопостачання за кошти мешканців Бистрого. У 2015 році у селі проведено лінію швидкісного кабельного Інтернету.

Земляні угіддя Бистрого, загальною площею 192 га, знаходяться у користуванні Доброгостівської птахофабрики.

В селі добувають промислову сіль "Барбара" (єдине родовище у Львівській області). Балансовий експлуатаційними запас 15 тис. м3/добу (0,04% від загальних запасів України), видобуток в 2014 р. становив 0,049 тис. м3/добу (4,63% від загальноукраїнського).[6]

Релігія[ред. | ред. код]

У селі ніколи не було власної церкви. Частина віруючих Бистрого належить до релігійної громади УАПЦ церкви святого архистратига Михаїла, друга — до греко-католицької церкви святого Миколая Чудотворця. Осередки обох парафій та парафіяльні храми знаходяться у Доброгостові.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]