Бистрий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бистрий
Сільська вулиця
Сільська вулиця
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Дрогобицький
Рада/громада Доброгостівська сільська рада
Код КОАТУУ 4621283302
Облікова картка Доброгостів 
Основні дані
Засноване 1398
Населення 300
Площа 5,810 км²
Густота населення 51,810 осіб/км²
Поштовий індекс 82176[1]
Телефонний код +380 32244
День села 28 квітня
Географічні дані
Географічні координати 49°14′36″ пн. ш. 23°35′38″ сх. д. / 49.24333° пн. ш. 23.59389° сх. д. / 49.24333; 23.59389Координати: 49°14′36″ пн. ш. 23°35′38″ сх. д. / 49.24333° пн. ш. 23.59389° сх. д. / 49.24333; 23.59389
Водойми р. Бистра
Відстань до
обласного центру
98 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Стебник
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 82176, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Доброгостів, вул. Шкільна 1; тел. 79-7-32
Сільський голова Любомир Васильович Пасемко
Карта
Бистрий. Карта розташування: Україна
Бистрий
Бистрий
Бистрий. Карта розташування: Львівська область
Бистрий
Бистрий

Би́стрий — село в Україні, яке розташоване у Дрогобицькому районі Львівської області та знаходиться за 14 км на південний схід від районного центру.

Село Бистрий разом з селом Доброгостів підпорядковані Доброгостівській сільській раді. Чисельність населення, на початок 2015 року, складала 300 осіб.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва села походить від польської назви місцевого потоку (річки) Бистрий.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на берегах річок Бистрої та Тем'єнця, на відстані 14 км на південний схід від Дрогобича, у мальовничій долині передгір'я Східних Карпат.

Межує з селами Дрогобицького району (Доброгостів, Уличне), Сколівського району (Зимівки)

Клімат[ред. | ред. код]

В селі клімат є помірно-теплий, вологий. Найбільш теплі місяці - липень та серпень, найбільш зимні - січень та лютий. Найбільш сприятливими метеоумови є влітку та ранньою весною.

Водойми[ред. | ред. код]

Село розташоване на берегах річок Бистрої[2] та Тем'єнця, які об'єднюються в центрі села в одну річку і далі разом із річкою Колодниця басейну Дністра утворюють озеро між Бистрим, Доброгостовом та Уличним, яке зветься Уличанка. Також, в західній частині села є ставок (Ґулів став) та численні невеличкі ставки на подвір'ях (в село з різних сторін сходяться багато потічків).

Мікротопоніми[ред. | ред. код]

Урбаноніми[ред. | ред. код]

Кількість елементів інфраструктури у селищі — це 3 вулиці з 90 будинками [3][4].

Вулиці:

  • Галицька
  • Сонячна
  • Тиха

Місцевості:

  • Барбара
  • Герина
  • Гнилий
  • Гліпковець
  • Долини
  • Жагаляків Сніз
  • Жидівський Сніз
  • Завоньїчий
  • Замклий
  • За Глибоким
  • Іваники
  • Кисилиця
  • Кичерка
  • Котоносовець
  • Коширки
  • Лази
  • Масників Сніз
  • Медвежа
  • На Вигоні
  • Павлішкова Гора
  • Підзамклий
  • Під Ялиною
  • Подошва
  • Поточини
  • Рудавець
  • Стежки
  • Стовпищі
  • Столяний
  • Тишенець
  • Трепля
  • Ялина

Населення[ред. | ред. код]

За часів Польщі в селі мешкали переважно русини (українці) і лише 4 польських та 3 німецьких родини.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване, за офіційними джерелами, у 1398 році, але існує припущення, що воно було засноване набагато раніше. Про це може казати назва однієї з місцевостей села — Котоносовець. Ця назва, наімовірніше, походить від арабського слова «katib», що у перекладі на українську мову значить «переписувач Корану, писар-чиновник» та свідчить про те, що Бистрий засновано орієнтовно у VII-IX столітті.

Щодо офіційної дати заснування, за переказами старожилів села, що під час одного з чисельних татарсько-турецьких набігів XIV століття мешканець с. Опарів Барняк з родиною, рятуючись від переслідування, вимушений був оселитися у лісі над потоком. Так само вчинили ще декілька родин з Доброгостова. З часом, цей потік, за свої швидкоплинні води, отримав назву Бистрий, а поселення на його березі стало називатися також Бистрий. Щодо занять місцевого населення, то це було рільництво, тваринництво та різні ремесла.

1 серпня 1934 року у дрогобицькому повіті була створена ґміна Стебник, до складу якої увійшли сільські громади Гассендорфа, Доброгостова (включаючи присілок Бистрий), Колпця, Орова, Сільця, Станилі, Стебника та Уличного[5].

Ще за Польщі в селі діяло два водяних млини, що знаходилися на деякій віддалі від русла річки Бистрої та олійня.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • фігура Матінки Божої;
  • 4 придорожніх хрести;
  • пам'ятний знак, шістьом загиблим воякам УПА, встановлений та освячений у 2006 році. Скульптурна композиція складається з янгола, який тримає хрест.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

В селі знаходиться реліктова липа, яка належить до ботанічних пам'яток природи місцевого значення.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Починаючи від 1993 році у селі проводилися роботи з газифікації, а також телефонізації (прокладання телефонного кабелю, підключення абонентів до сільської АТС) багатьох будівель приватного (житлового) сектора. Не менш важливою справою, котру було розпочато у 2013 році, були проведені роботи з центрального водопостачання, які виконувалися коштами мешканців Бистрого. 2015 року селі проведено лінію швидкісного кабельного інтернету.

Земляні угіддя Бистрого, загальною площею 192 га знаходяться у користуванні Доброгостівської птахофабрики.

Релігія[ред. | ред. код]

В селі ніколи не було власної церкви. Частина віруючих Бистрого належить до релігійної громади УАПЦ церкви святого архистратига Михаїла, друга — до греко-католицької громади церкви святого Миколая Чудотворця. Осередки обох парафій та парафіяльні храми знаходяться у Доброгостові.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]