Грушів (Дрогобицький район)
| село Грушів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький район |
| Рада | Грушівський старостинський округ |
| Код КАТОТТГ | UA46020050060090876 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1443 рік[1] |
| Населення | 2187 |
| Площа | 56 км² |
| Густота населення | 39.05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82132[2] |
| Телефонний код | +380 3244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′8″ пн. ш. 23°36′8″ сх. д. / 49.46889° пн. ш. 23.60222° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с.Грушів, вул. Миру 54[3] |
| Карта | |
  Грушів | |
 Грушів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Грушів — село в Меденицькій селищній громаді Дрогобицького району Львівської області на річці Бистриці. Біля села розташовані болотиста місцевість та гора Красна. Місце марійних прощ.
У ХІХ ст. село було поділено на частини - Старе село, Каліча гора і Красна.[4]
У 1858 році було створено фонд підтримки бідних за рахунок зборів та штрафів.
1869 року населення складало 2536 мешканців.
У 1881 році в селі жило 2367 людей, однокласна школа
В 1909 р. в селі заснували Читальню Просвіти. Також селяни за допомогою директора школи Гандяка заснували касу "Райфайзена", де він став директором. В Грушові робили олію з конопляного та льняного насіння, була фабрика цементних виробів, кілька с/господарчих кооперативів.
У 1915 році село було ареною боїв між австрійською та російською арміями, велика частина села була спалена.
У західній частині Грушева є гарна дерев'яна церква Собору Пр. Богородиці[5]. На місці існуючої дерев'яної церкви 1671 року була збудована дерев'яна церква, що оновлювалася 1807 року. 1923 року майстром Василем Турчиняком із Делятина на її місці зведено існуючий храм, який за радянської влади був зачинений.
На пологому схилі північної частини села розташована друга, проте давніша церква — Пресвятої Трійці, освячення якої датується 1878 роком. Ця церква побудована на місці каплички, яка, в свою чергу, заснована біля цілющого джерела. 18 березня 1959 року церкву закрили, але у 1987 році саме ця церква стала центром паломництва десятків тисяч людей і 7 липня 1988 року тут знову відбулась Літургія.[6]
Біля села встановлена статуя Богородиці.
Ще в к.ХVIII століття Грушів став відомим завдяки цілющій воді в криниці, потім там з'явилась чудотворна ікона.
26 квітня 1987 року, в першу річницю Чорнобильської катастрофи, село Грушів і церква Пресвятої Трійці стали місцем надприродної події - явлення Діви Марії, свідками якого на протязі кількох місяців стали десятки тисяч людей. Об'явлення в Грушові доволі широко освітлювались в радянській пресі в негативному ключі з метою припинення паломництва. Але в результаті кількість людей, які хотіли побачити Богородицю, тільки зростала. Всі заходи, якими совєцька влада намагалася припинити рух до святині, були безсилі. Під час об'явлення багато людей оздоровилися, навернулися до віри, а загалом цю подію сприйняли як добрий знак скорого припинення переслідувань підпільної греко-католицької церкви і кінця радянської влади[7].
Після об'явлень село стало місцем паломництв.[8] В липні 1988 року околиці Грушова стали місцем проведення святкування 1000-річчя Хрещення Русі-України, який організував Комітет захисту Української Греко-Католицької Церкви.
10 травня 2011 року на статуї Діви Марії з'явилися сльози, що знову привернуло увагу віруючих до Грушова.[9]
_%D0%A4%D1%80%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%85%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D0%BD_%D0%9C%D1%96%D0%B3%D0%B0_1779_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg)
По вулиці Чаповського розташовані підприємство «Галм'ясо» та середня школа. По вулиці Миру ( Свободи ) розташована середня школа .
Докладніше: Грушівська сільська рада (Дрогобицький район)
Голова сільської ради — Дудич Іван Семенович, 1974 року народження. Інтереси громади представляють 18 депутатів сільської ради.
Сільській раді підпорядковані населені пункти:
- с. Грушів
- с. Зади
- с. Тинів
- Думін Осип Олексійович — вояк УСС і УНР, військовий діяч УВО, письменник.
- Кіхтяк Ігор Ярославович (1971—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Марков Осип Андрійович — журналіст та публицист, москвофіл
- Марков Дмитро (Дімітрій) Андрійович — галицький громадський діяч та публіцист першої чверті XX сторіччя, москвофіл.
- Луців Лука Юрійович (30.10.1895 — † 01.12.1984) — доктор філософії, член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка; вояк УСС, УГА, український журналіст, літературознавець, літературний критик.
- Іоасаф (Митрополит Івано-Франківський і Галицький) — настоятель Манявського скита (відомого духовного центру України, українського Афону, де двічі з'являлася Пресвята Богородиця і двічі (2008, 2012) мироточила місцева Манявська ікона Богородиці)
- Тисовська Стефанія — командант організації «Жіноча Січ» у складі Карпатської Січі.
- Теодор Марків — суддя, радник Краєвого суду, начальник повітового суду в Бучачі, діяч УДП[10]
- Іванишів Данило — селянин, громадський діяч, посол до Галицького сейму 3-го скликання в окрузі Лука — Меденичі[11]
- Грущак Андрій Федорович — поет, письменник, журналіст, педагог, член Національних Спілок письменників і журналістів України
- ↑ ВРУ
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Меденицька селищна рада: картка громади
- ↑ Історія: Села Дрогобиччини: Грушова-Красна. drohobychyna.com.ua (ua) . Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ http://decerkva.org.ua/2drohobH.html[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Об'ява Богородиці - Грушівська каплиця - drohobychyna.com.ua. drohobychyna.com.ua. Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ «Грушівське чудо»: як Богородиця провістила кінець радянського режиму. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ Грушів – Українська Фатіма (укр.). 19 травня 2017. Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ redaktor. Грушівське чудо – тридцять років опісля. dds.edu.ua. Процитовано 17 лютого 2025.
- ↑ Степан Шипилявий. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 400.
- ↑ Ігор Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 134.
- Hruszów (1), al. Hruszków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 190. (пол.). — S. 190. (пол.)
- Село Грушів[недоступне посилання з квітня 2019]
- Офіційний сайт дрогобицького району
- Дерев'яні церкви Львівської області[недоступне посилання з квітня 2019]
- https://decentralization.gov.ua/gromada/1073/composition [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- https://medenycka-gromada.gov.ua/ [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |