Координати: 50°18′45″ пн. ш. 32°4′36″ сх. д. / 50.31250° пн. ш. 32.07667° сх. д. / 50.31250; 32.07667
Очікує на перевірку

Лемешівка (Бориспільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лемешівка
Герб Лемешівки Прапор Лемешівки
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський
Тер. громада Яготинська міська громада
Код КАТОТТГ UA32040210180077159
Основні дані
Засноване 1625
Перша згадка 1625 (399 років)[1]
Населення 1070
Площа км²
Густота населення 356,67 осіб/км²
Поштовий індекс 07730
Телефонний код +380 4575
Географічні дані
Географічні координати 50°18′45″ пн. ш. 32°4′36″ сх. д. / 50.31250° пн. ш. 32.07667° сх. д. / 50.31250; 32.07667
Середня висота
над рівнем моря
123 м
Місцева влада
Адреса ради Лемешівка, вул. Центральна, 64
Карта
Лемешівка. Карта розташування: Україна
Лемешівка
Лемешівка
Лемешівка. Карта розташування: Київська область
Лемешівка
Лемешівка
Мапа
Мапа

CMNS: Лемешівка у Вікісховищі

Ле́мешівка — село в Україні, у Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 1070 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване у 1625 році.

З 1772 року село мало свою Покровську церкву.[2]

Село є на мапі 1826-1840 років.[3]

У 1923 році Лемешівка ввійшла до складу Пирятинського району Прилуцького округу Полтавської губернії.

Село постраждало від колективізації та Голодомору — геноциду радянського уряду проти української нації. Під час колективізації у 1928 році Лемешівську економію було реорганізовано в радгосп ім. Молотова. Першим директором став Г. М. Веселовський. На території поміщицьких земель Баннікова, Мельговського, Шашкевича, Дмитра Милорадовича виникли перші колгоспи: ім. Кірова (перший голова І. К. Мазний) та ім. Сталіна.

Колективізація в селі проходила примусово. Селян, які не хотіли вступати добровільно, оголошували куркулями, або ворогами народу, позбавляли землі, знарядь праці і вони були депортовані на Північ Росії та до Сибіру. Зокрема відомо, що у Лемешівці були розкуркулені С. М. Касяненко, Т. М. Михайлов, Є. М. Черневська, В. П. Леміш, Н. Д. Степанець.

У 1932 р. радянський уряд запровадив паспортну систему, що остаточно робило селян державними кріпаками. Цього ж року були ліквідовані округи і село було підпорядковане Яготинському району Київської області на 5 місяців. Потім з 1933 року по 1937 рік — у складі Харківської області.

З 1932 року місцеві комуністи почали кампанію хлібозаготівлі і конфіскації продовольства у місцевого населення. Посильну підтримку жителям села надавав директор радгоспу Іван Федосійович Папіров. У Лемешівці під час голодомору 1932—1933 років загинуло 40 осіб. З них три сім'ї вимерли повністю. Всі жертви Голодомору, які загинули страшною смертю, поховані на сільському цвинтарі. На загальній могилі у 1992 році було встановлено пам'ятний хрест[4].

Після 1945 року до Лемешівки приєднана Рубай Левада.[5]

Село також постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР у 1946—1947 роках.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

В селі народилася Постольник Лідія Іванівна (* 1935) — новатор сільськогосподарського виробництва, депутат Верховної Ради УРСР, Герой Соціалістичної Праці.

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мартиролог, Київська, 1147 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 1 листопада 2019.
  2. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.2, ст.21 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
  3. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 13 жовтня 2021.
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. — с. 1147
  5. Карта РККА M-36 (А) • 1 км. Киевская, Черниговская, Гомельская области. www.etomesto.ru. Процитовано 13 жовтня 2021.