Люсіль Рандон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Люсіль Рандон (фр. Lucille Randon, також відома як Сестра Андре (фр. Sœur André); 11 лютого 1904 року[1], місто Але́с, департамент Гар, Окситанія, Франція — 17 січня 2023, Тулон) — французька супердовгожителька, вік якої підтверджено Групою геронтологічних досліджень (GRG) і Книгою рекордів Гіннеса. Була найстарішою живою людиною у світі. Вважається четвертою найстарішою людиною в історії (після Жанни Кальман, Кане Танаки і Сари Кнаус)[1]. Люсіль Рандон досягла віку 118 років і 340 днів, не доживши 25 днів до свого 119-річчя.

Люсіль Рандон
Lucille Randon
Люсіль Рандон у віці 116 років
Ім'я при народженні фр. Lucile Randon[2][3]
Народилася 11 лютого 1904(1904-02-11)[4][2][3]
Алес, Франція[5][2][3]
Померла 17 січня 2023(2023-01-17)
(у віці 118 років, 340 днів)
Тулон, Франція[6][3]
Громадянство ФранціяФранція
Національність француженка
Місце проживання Тулон
Ле-Марш
Ла-Бом-д'Остен
Віші
Діяльність черниця
Відома завдяки Четверта найстаріша людина в історії, найстаріша жива людина у світі (19 квітня 2022 — 17 січня 2023), супердовгожителька
Знання мов французька
Конфесія латинська церква
Батько Поль Рандон (17 червня 1866 року — 27 квітня 1938 року)
Мати Альфонсін Дельфін Єта Рандон (при народженні Сутуль) (27 березня 1869 року — 21 серпня 1936 року)
Брати, сестри Андре Рандон (22 квітня 1892 року — 7 вересня 1971 року), Люсьєн Рандон (12 квітня 1895 року — 15 липня 1972 року), Ліді Рандон (11 лютого 1904 року — 4 серпня 1905 року)

Життєпис[ред. | ред. код]

Люсіль Рандон народилася 11 лютого 1904 року[1] в місті Але́с, департамент Гар, Окситанія, Франція. Її батьками були шкільний вчитель Поль Рандон (фр. Paul Randon; 17 червня 1866 року — 27 квітня 1938 року) та Альфонсін Дельфін Єта Рандон (фр. Alphonsine Delphine Yéta Randon, до шлюбу Сутуль (фр. Soutoul); 27 березня 1869 року — 21 серпня 1936 року).

У Люсіль Рандон була сестра-близнючка Ліді (фр. Lydie Randon; 11 лютого 1904 року — 4 серпня 1905 року). Вона померла в Алесі у віці майже 18 місяців. Її лікар передбачав, що Люсіль теж могла померти, але їй вдалося одужати.

У 1915 році Люсіль переїхала до свого брата Андре в місто Удан, а потім в Сен-е-Уаз.[7]

У 1916 році Рандон влаштувалася працювати гувернанткою в сім'ю в Марселі. У 1920 році вона переїхала у Версаль і стала вчителькою дітей сім'ї Пежо. У 1922 році знову змінила сім'ю, де пропрацювала гувернанткою 14 років.

У 1923 році Рандон отримала хрещення і причастя. В 1944 році стала новіціяткою в жіночому монастирі «Дім дочок милосердя» (Maison des Filles de la charité) в Парижі.

У 1945 році Рандон влаштувалася в лікарню в місті Віші, щоб допомагати сиротам і людям літнього віку, де пропрацювала 28 років. Після цього в 1973 році вона була направлена в місто Ла-Бом-д'Остен, департамент Дром, для роботи на нічних чергуваннях.

У 1979 році вона вступила в монастир в муніципалітеті Ле-Марш, регіон Рона-Альпи, департамент Савойя, де провела 30 років. У 2009 році Рандон переїхала в Тулон і вступила в місцевий монастир у віці 105 років, де живе і зараз.[8]

Після смерті Онорін Ронделло 19 жовтня 2017 року вона стала найстарішою повністю верифікованою людиною у Франції.[9]

З 19 квітня 2022 року (після смерті японської супердовгожительки Кане Танаки (119 років, 107 днів)) до своєї смерті 17 січня 2023 року Люсіль Рандон була найстарішою повністю верифікованою людиною у світі.

Рекорди довголіття[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г GRG World Supercentenarian Rankings List (англійською мовою) . Gerontologi research group (GRG). Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
  2. а б в свідоцтво про народження
  3. а б в г Fichier des personnes décédées
  4. GeneaStar
  5. https://www.midilibre.fr/2019/08/17/soeur-andre-la-nouvelle-doyenne-europeenne-115-ans-est-nee-a-ales,8364099.php
  6. https://www.europe1.fr/societe/la-francaise-soeur-andre-doyenne-de-lhumanite-est-decedee-a-lage-de-118-ans-4161759
  7. La doyenne de Toulon a 112 ans. toulon.fr. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 11 липня 2019.
  8. La Toulonnaise Lucille Randon, nouvelle doyenne des Français. varmatin.com. 20 жовтня 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  9. Valérie Parlan (10 листопада 2017). Tava Colo, 115 ans, est la doyenne des Français (фр.). Ouest France..

Посилання[ред. | ред. код]