Марк Россе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Россе
ГромадянствоШвейцарія
Місце проживанняМонте-Карло, Монако
Дата народження7 листопада 1970(1970-11-07) (54 роки)
Місце народженняЖенева, Швейцарія
Зріст200 см
Вага88 кг
Початок кар'єри1988
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
Призові, USD6 812 693

Одиночний розряд

Матчів в/п433–351 (55.2%)
Титулів15
Найвища позиція№ 9 (11 вересня 1995)
Мейджори
АвстраліяЧФ (1999)
Ролан ГарросПФ (1996)
Вімблдон4к (1992)
США4к (1995)

Парний розряд

Матчів в/п142 — 144
Титулів8
Найвища позиція№ 8 (2 листопада 1992)
Мейджори
Австралія2к (1991, 1992, 1994)
Ролан ГарросП (1992)
Вімблдон3к (1993, 2001)
США2к (1990, 1992, 1993, 2000)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: «Завершив виступи»

Марк Россе (фр. Marc Rosset) — колишній швейцарський тенісист-професіонал, олімпійський чемпіон, переможець Відкритогр чемпіонату Франції в парному розряді. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 9 місце досяг 11 вересня 1995, парну — 8 місце — 2 листопада 1992 року. Здобув 15 одиночних та 8 парних титулів.

Завершив кар'єру 2005 року.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

За часів юніорської кар'єри, найвищого рейтингу досяг у 1988 зайнявши четверту сходинку.

Виступи на дорослому рівні розпочав в 1988 році і вже в наступному році виграв свій перший турнір у Женеві в одиночному розряді. Перший успіх в парних змаганнях прийшов на тому ж турнірі в Женеві двома роками пізніше (в парі з Серхі Бругерою).

Найвдалішим роком для Россе став 1992. Спочатку в липні в парі з Якобом Гласеком виграв Відкритий чемпіонат Франції з тенісу. А в серпні того ж року на літній Олімпіаді в Барселоні виборов золоту нагороду. На шляху до фіналу він переміг таких знаних опонентів, як Джим Кур'є, Горан Іванишевич, Вейн Ферейра та Еміліо Санчес. У фіналі ж Марк зустрічався з місцевим тенісистом Хорді Арресе і переміг у наднапруженому поєдинку з п'яти сетів із рахунком 7-6,6-4,3-6,4-6,8-6. В тому ж 1992 році Россе був учасником фінального поєдинку Кубка Девіса у складі збірної Швейцарії. Але швейцарці, незважаючи на перемогу Марка в одиночному протистоянні з першою ракеткою світу на той час Джимом Кур'є, програли американцям.

Всього за кар'єру Марк Россе виграв 15 турнірів в одиночному і 8 — в парному розряді. Марк виграв хоча б один турнір на кожному з основних покриттів.

Загальна статистика

[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома

[ред. | ред. код]

Парний розряд: 1 (1 перемога)

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперник Рахунок
Перемога 1992 Відкритий чемпіонат Франції Ґрунт Швейцарія Якоб Гласек ПАР Девід Адамс
Росія Андрій Ольховський
7–6(7–4), 6–7(3–7), 7–5

Олімпійські Ігри

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (1 золота)

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1992 Барселона 1992 Ґрунт Іспанія Хорді Арресе 7–6(7–2), 6–4, 3–6, 4–6, 8–6

Фінали за кар'єру

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 23 (15–8)

[ред. | ред. код]
Перемога - Легенда
Великий шлем (0–0)
Tennis Masters Cup (0–0)
Золота олімпійська нагорода (1–0)
Серія Мастерс ATP (0–1)
Серія турнірів ATP (2–3)
Тур ATP (12–4)
Фінали by surface
Тверде (4–3)
Ґрунт (3–2)
Трава (1–0)
Килим (7–3)
Результат Ранг Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1. Вер 1989 Женева, Швейцарія Ґрунт Аргентина Гільєрмо Перес Рольдан 6–4, 7–5
Поразка 1. Кві 1990 Мадрид, Іспанія Ґрунт Еквадор Андрес Гомес 3–6, 6–7(3–7)
Поразка 2. Тра 1990 Болонья, Італія Ґрунт Австралія Річард Фромберг 6–4, 4–6, 6–7(5–7)
Перемога 2. Жов 1990 Ліон, Франція Килим (i) Швеція Матс Віландер 6–3, 6–2
Перемога 3. Сер 1992 Літні Олімпійські ігри 1992, Іспанія Ґрунт Іспанія Хорді Арресе 7–6(7–2), 6–4, 3–6, 4–6, 8–6
Перемога 4. Лис 1992 Москва, Росія Килим (i) Німеччина Карл-Уве Стіб 6–3, 6–2
Перемога 5. Лют 1993 Марсель, Франція Килим (i) Нідерланди Ян Сімерінк 6–2, 7–6(7–1)
Перемога 6. Сер 1993 Лонг-Айленд, США Тверде США Майкл Чанг 6–4, 3–6, 6–1
Перемога 7. Лис 1993 Москва, Росія Килим (i) Німеччина Патрік Кюнен 6–4, 6–3
Перемога 8. Лют 1994 Марсель, Франція Килим (i) Франція Арно Боеч 7–6(8–6), 7–6(7–4)
Поразка 3. Сер 1994 Нью-Гейвен, США Тверде Німеччина Борис Бекер 3–6, 5–7
Перемога 9. Жов 1994 Ліон, Франція Килим (i) США Джим Кур'є 6–4, 7–6(7–2)
Поразка 4. Лис 1994 Париж, Франція Килим (i) США Андре Агассі 3–6, 3–6, 6–4, 5–7
Перемога 10. Кві 1995 Ніцца, Франція Ґрунт Росія Євген Кафельников 6–4, 6–0
Перемога 11. Чер 1995 Галле, Німеччина Трава Німеччина Міхаель Штіх 3–6, 7–6(13–11), 7–6(10–8)
Поразка 5. Бер 1996 Мілан, Італія Килим (i) Хорватія Горан Іванишевич 3–6, 6–7(3–7)
Перемога 12. Лют 1997 Антверпен, Бельгія Тверде (i) Велика Британія Тім Генман 6–2, 7–5, 6–4
Поразка 6. Вер 1997 Ташкент, Узбекистан Тверде Велика Британія Тім Генман 6–7(2–7), 4–6
Поразка 7. Лют 1998 Санкт-Петербург, Росія Килим (i) Нідерланди Ріхард Крайчек 4–6, 6–7(5–7)
Поразка 8. Лют 1998 Антверпен, Бельгія Тверде Велика Британія Грег Руседскі 6–7(3–7), 6–3, 1–6, 4–6,
Перемога 13. Лют 1999 Санкт-Петербург, Росія Килим (i) Німеччина Давід Пріносіл 6–3, 6–4
Перемога 14. Лют 2000 Марсель, Франція Тверде (i) Швейцарія Роджер Федерер 2–6, 6–3, 7–6(7–5)
Перемога 15. Лют 2000 Лондон, Велика Британія Тверде (i) Росія Євген Кафельников 6–4, 6–4

Досягнення в одиночних змаганнях

[ред. | ред. код]
Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ КТ К# DNQ A NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Турнір 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 Career SR
Турніри Великого шолома
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу ЧФ 0 / 11
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу ПФ 0 / 13
Вімблдонський турнір 0 / 14
Відкритий чемпіонат США з тенісу 0 / 13
Великий Шлем SR 0 / 0 0 / 0 0 / 4 0 / 4 0 / 4 0 / 3 0 / 4 0 / 4 0 / 3 0 / 4 0 / 4 0 / 4 0 / 4 0 / 4 0 / 2 0 / 3 0 / 0 0 / 0 0 / 51
Masters Series
Індіан-Веллс NME ЧФ 0 / 7
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу NME ЧФ 0 / 12
Монте-Карло NME ЧФ 0 / 12
Рим NME 0 / 9
Гамбург NME ЧФ 0 / 10
Мастерс Канада NME 0 / 4
Мастерс Цинциннаті NME 0 / 3
Штутгарт (Стокгольм) NME ПФ 0 / 10
Париж NME Ф ЧФ 0 / 11
Серія Мастерс SR N/A 0 / 4 0 / 7 0 / 6 0 / 7 0 / 8 0 / 6 0 / 9 0 / 7 0 / 6 0 / 6 0 / 8 0 / 4 0 / 1 0 / 0 0 / 0 0 / 0 0 / 78
Рейтинг на кінець року 474 45 22 60 35 16 14 15 22 31 31 46 28 119 101 122 214 1306 N/A

Парний розряд: 12 (8–3)

[ред. | ред. код]
Перемога - Легенда
Великий шлем (1–0)
Tennis Masters Cup (0–0)
Золота олімпійська нагорода (0–0)
Серія Мастерс ATP (1–0)
Серія турнірів ATP (0–0)
Тур ATP (6–3)
Фінали by surface
Тверде (2–0)
Ґрунт (4–3)
Трава (0–0)
Килим (2–0)
Результат Ранг Дата Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 1. Вер 1991 Женева, Швейцарія Ґрунт Іспанія Серхі Бругера Швеція Пер Генрікссон
Швеція Ула Юнссон
3–6, 6–3, 6–3
Перемога 2. Січ 1992 Аделаїда, Австралія Тверде Хорватія Горан Іванишевич Австралія Марк Кратцманн
Австралія Джейсон Столтенберг
7–6, 7–6
Перемога 3. Тра 1992 Рим, Італія Ґрунт Швейцарія Якоб Гласек ПАР Вейн Феррейра
Австралія Марк Кратцманн
6–4, 3–6, 6–1
Перемога 4. Чер 1992 Відкритий чемпіонат Франції, Париж Ґрунт Швейцарія Якоб Гласек ПАР Девід Адамс
Росія Андрій Ольховський
7–6, 6–7, 7–5
Поразка 1. Чер 1992 Штутгарт, Німеччина Ґрунт Іспанія Хав'єр Санчес США Гленн Леєндекер
ПАР Байрон Талбот
6–4, 3–6, 4–6
Перемога 5. Жов 1992 Ліон, Франція Килим (i) Швейцарія Якоб Гласек Велика Британія Ніл Брод
ПАР Стефан Крюґер
6–1, 6–3
Перемога 6. Лип 1993 Гштад, Швейцарія Ґрунт Франція Седрік Пйолін Нідерланди Гендрік Ян Давідс
ПАР Піт Норвал
6–3, 3–6, 7–6
Поразка 2. Лип 1995 Гштад, Швейцарія Ґрунт Франція Арно Боеч Аргентина Луїс Лобо
Іспанія Хав'єр Санчес
7–6, 6–7, 6–7
Перемога 7. Жов 1997 Базель, Швейцарія Килим (i) Велика Британія Тім Генман Німеччина Карстен Браш
США Джим Грабб
7–6, 6–7, 7–6
Перемога 8. Вер 1999 Ташкент, Узбекистан Тверде Узбекистан Олег Огородов США Марк Кейл
Швейцарія Лоренцо Манта
7–6, 7–6
Поразка 3. Лип 2004 Гштад, Швейцарія Ґрунт Швейцарія Стен Вавринка Індія Леандер Паес
Чехія Давід Рікл
4–6, 2–6

Командні змагання: 1 (1–2)

[ред. | ред. код]
Результат Ранг Дата Турнір Покриття Партнери/Team Суперники Рахунок
Поразка 1. грудень 1992 Davis Cup, Fort Worth, US Килим (i) Швейцарія Якоб Гласек
Швейцарія Thierry Grin
Швейцарія Клаудіо Медзадрі
США Андре Агассі
США Джим Кур'є
США Джон Макінрой
США Піт Сампрас
1–3
Поразка 2. Січ 1996 Кубок Гопмана, Австралія Тверде Швейцарія Мартіна Хінгіс Хорватія Іва Майолі
Хорватія Горан Іванишевич
1–2
Перемога 1. Тра 1996 World Team Cup, Дюссельдорф Ґрунт Швейцарія Якоб Гласек Чехія Петр Корда
Чехія Даніель Вацек
6–3, 6–4

Перемоги на гравцями першої 10-ки

[ред. | ред. код]
Сезон 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 Всього
Перемоги 0 2 1 4 4 4 2 5 3 4 1 2 0 0 0 1 33
# Гравець Рейтинг Турнір Покриття Р-д Рахунок РР
1990
1. Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо 7 Мадрид, Іспанія Ґрунт 4–6, 6–4, 6–4 47
2. Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо 9 Гштад, Швейцарія Ґрунт ЧФ 6–4, 3–6, 6–3 28
1991
3. Чехословаччина Іван Лендл 4 Нью-Гейвен, США Тверде 6–4, 6–4 41
1992
4. Чехословаччина Іван Лендл 10 Рим, Італія Ґрунт 6–4, 2–6, 7–6(7–3) 45
5. США Джим Кур'є 1 Літні Олімпійські ігри 1992, Барселона Ґрунт 6–4, 6–2, 6–1 44
6. Хорватія Горан Іванишевич 4 Літні Олімпійські ігри, Барселона Ґрунт ПФ 6–3, 7–5, 6–2 44
7. США Джим Кур'є 1 Кубок Девіса, Форт-Верт, США Тверде (i) RR 6–3, 6–7(9–11), 3–6, 6–4, 6–4 35
1993
8. США Андре Агассі 8 Індіан-Веллс, США Тверде 3–6, 7–6(7–5), 6–4 33
9. Німеччина Борис Бекер 4 Монте-Карло, Монако Ґрунт 7–6(7–3), 6–3 26
10. США Майкл Чанг 7 Connecticut Open, США Тверде Ф 6–4, 3–6, 6–1 30
11. США Джим Кур'є 2 Стокгольм, Швеція Килим (i) 6–7(5–7), 6–3, 7–6(7–3) 21
1994
12. Німеччина Міхаель Штіх 2 Марсель, Франція Тверде (i) ПФ 6–2, 2–6, 6–4 17
13. Україна Андрій Медведєв 7 Нью-Гейвен, США Тверде ЧФ 6–3, 3–6, 7–6(8–6) 20
14. Німеччина Борис Беккер 3 Мастерс Париж, Франція Килим (i) 7–6(7–3), 7–6(9–7) 16
15. США Майкл Чанг 9 Париж Мастерс, Франція Килим (i) ЧФ 6–7(4–7), 6–3, 6–4 16
1995
16. Росія Євген Кафельников 4 Ніцца, Франція Ґрунт Ф 6–4, 6–0 18
17. Німеччина Міхаель Штіх 10 Галле, Німеччина Трава Ф 3–6, 7–6(13–11), 7–6(10–8) 13
1996
18. Росія Євген Кафельников 8 Мілан, Італія Килим (i) ПФ 4–6, 6–2, 6–4 14
19. Німеччина Борис Беккер 5 World Team Cup, Дюссельдорф Ґрунт RR 7–6(7–4), 6–4 15
20. Швеція Томас Енквіст 9 World Team Cup, Дюссельдорф Ґрунт RR 6–1, 2–6, 6–3 15
21. ПАР Вейн Феррейра 6 Відень, Австрія Килим (i) 6–2, 7–6(7–4) 25
22. США Піт Сампрас 1 Париж Мастерс, Франція Килим (i) 6–4, 6–4 23
1997
23. Іспанія Карлос Моя 7 Мюнхен, Німеччина Ґрунт ЧФ 7–5, 7–6(7–5) 20
24. Росія Євген Кафельников 5 Гштад, Швейцарія Ґрунт 6–4, 6–3 28
25. Росія Євген Кафельников 4 Ташкент, Узбекистан Тверде ПФ 3–6, 7–6(7–5), 6–2 28
1998
26. Росія Євген Кафельников 6 Антверпен, Бельгія Тверде (i) 6–3, 6–3 26
27. Австралія Патрік Рафтер 3 Антверпен, Бельгія Тверде (i) ПФ 7–6(7–4), 7–6(7–2) 26
28. Франція Седрік Пйолін 10 Вімблдонський турнір, Лондон Трава 6–4, 3–6, 4–6, 7–6(7–5), 13–11 39
29. Нідерланди Ріхард Крайчек 9 Париж Мастерс, Франція Килим (i) 6–4, 5–7, 2–5 ret. 41
1999
30. Велика Британія Тім Генман 7 Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Мельбурн Тверде 7–6(7–5), 6–3, 7–5 31
2000
31. Росія Євген Кафельников 3 Лондон, Велика Британія Тверде (i) Ф 6–4, 6–4 72
32. Еквадор Ніколас Лапентті 9 Гамбург, Німеччина Ґрунт 7–6(7–4), 6–3 41
2004
33. Аргентина Гільєрмо Кор'я 4 Марсель, Франція Тверде (i) 7–6(7–2), 6–1 122

Посилання

[ред. | ред. код]