Марк Фабій Амбуст (військовий трибун з консульською владою 381 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Фабій Амбуст
лат. M.Fabius K.f.M.n. Ambustus
Ім'я при народженніMarcus Fabius Ambustus
Народивсяневідомо
Стародавній Рим
Померневідомо
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Місце проживанняРим
Діяльністьдержавний і військовий діяч
Суспільний станпатрицій[1] і шляхтич[d][1]
Посадавійськовий трибун з консульською владою
Термін381 та 369 рік до н. е.
РідФабії
БатькоЦезон Фабій Амбуст
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо
Дітисин — Квінт Фабій Амбуст,
2 дочки — Фабія Амбуста Старша і Фабія Амбуста Молодша

Марк Фа́бій Амбу́ст (лат. Marcus Fabius Ambustus; IV століття до н. е.) — державний і військовий діяч Римської республіки, сенатор, військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 381 та 369 рік до н. е.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Належав до патриціанського роду Фабіїв. Був сином Цезона Фабія Амбуста, військового трибуна з консульською владою 404, 401, 395 та 390 років до н. е.

У 381 році Марка Фабія було вибрано військовим трибуном з консульською владою, але чомусь його відтерли на другий план під час єдиної на той момент війни з вольсками, доручивши проведення військових дій Марку Фурію Каміллу.

Надалі Марк Фабій засідав у сенаті, створив ряд законів, які були направлені на зрівняння в правах патриціїв та плебеїв, в тому числі на полегшення зайняття плебеями консульських посад, адже його молодша дочка одружилась з плебеєм, через що мала певні проблеми на відміну від старшої дочки, яка була в шлюбі з патрицієм і користувалася усіма благами цього.

Але просунути їх Марк Фабій зміг лише у 369 році до н. е. під час свого другого трибунату. Хоча того року йшла війна, але він не взяв у ній участь, а залишився в Римі аби переконати сенаторів проголосувати його закони, що йому врешті-решт вдалося.

У 363 році до н. е він став цензором разом із Луцієм Фурієм Медулліном. Подальша доля Марка Фабія невідома.

Родина

[ред. | ред. код]

Син:

Дочки:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тит Лівій, Ab Urbe Condita, VI, 22, 6.; VI, 34, 5 — 7.; VI, 36, 7.; VII, 28.8.; IX, 7.13.(лат.)
  • Луцій Анней Флор. Епітоми I, 17. (лат.)
  • Fasti Capitolini (363 рік до н. е.) (лат.)
  1. а б Digital Prosopography of the Roman Republic