Координати: 48°0′54″ пн. ш. 37°23′36″ сх. д. / 48.01500° пн. ш. 37.39333° сх. д. / 48.01500; 37.39333

Олександропіль (Мар'їнська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Олександропіль
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Мар'їнська міська громада
Код КАТОТТГ UA14160130140047560
Облікова картка Олександропіль 
Основні дані
Засноване 1888 (136 років)
Населення 388
Поштовий індекс 85621
Телефонний код +380 6278
Географічні дані
Географічні координати 48°0′54″ пн. ш. 37°23′36″ сх. д. / 48.01500° пн. ш. 37.39333° сх. д. / 48.01500; 37.39333
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Водойми р. Вовча, Лозова
Відстань до
обласного центру
43,4 км
Відстань до
районного центру
15,2 км
Найближча залізнична станція Роя
Відстань до
залізничної станції
11,4 км
Місцева влада
Адреса ради 85621, Донецька обл., Мар’їнський р-н, с. Зоряне, вул. Миру, 1
Сільський голова Покинтелиця Олена Іванівна
Карта
Олександропіль. Карта розташування: Україна
Олександропіль
Олександропіль
Олександропіль. Карта розташування: Донецька область
Олександропіль
Олександропіль
Мапа
Мапа

Олекса́ндропіль — село (до 2011 року — селище) Мар'їнської міської громади Покровського району Донецької області, Україна. У селі мешкає 388 людей.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 15 км і проходить автошляхом місцевого значення. Розташоване на місці впадіння Лозової до Вовчої.

Землі села межують із територією смт Курахівка Селидівської міської ради Донецької області.

Історія

[ред. | ред. код]

Александргоф/Alexandrhof (Олександрівка; також Александердорф/Alexanderdorf), до 1917 — менонітське село на власній землі в Катеринославській губернії, Бахмутський повіт, Селидівська/Голицінівська волость; у радянський період — Сталінська/Донецька область, Селидівський/Сталінский (Авдот'їнський) район. Засноване 1888 року на лівому березі річки Вовча. Засновники з молочанських колоній. Менонітська громада Мемрик. Землі 1802 десятин. Село напівгосподарів (по 30 десятин землі на подвір'я). Паровий млин (1903). Школа (1889). Сільрада (1926). Мешканці: 401 (1908), 311 (1918), 434/407 німці (1926), 240 (1941).

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 388 осіб, із них 84,79 % зазначили рідною мову українську та 14,95 % — російську[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]