Пауль Бріль
Пауль Бріль (нід. Paul Bril; бл. 1554 — 7 жовтня, 1626, Рим) — фламандський художник-пейзажист і гравер зламу XVI–XVII ст. Перший керівник Гільдії святого Луки в Римі, що не був італійцем.
Точної дати народження художника не збережено. Залишається невдомим і місце його народження. Враховуючи, що батько мешкав у містах Бреда і в Антверпені, обидва міста позначають як міста його народження. Батько (Маттіс Бріль старший) і його старший брат (Маттіс Бріль молодший) були художниками. Батько помер рано, тому Пауль отримав первісні художні навички від брата та в майстерні антверпенського художника Дамьєна Вортельманса.
Приблизно у 1575 році в Рим прибув його старший брат Маттіс. Він працював над створенням декоративних фресок в Апостольському палаці у Ватикані. Близько 1582 року до брата в Римі приєднався і Пауль Бріль. Маттіс Бріль помер 1583 року молодим і Пауль почав виживати в папській столиці самотужки. Рятували велика обдарованість і незвична для римлян стилістика: техніки (фреска, олійний живопис) були італійськими, пейзажі і їх інтерпретації — незвичними.
Пауль Бріль пройшов непогану школу в Антверпені, що був одним із центрів Північного маньєризму. Твори раннього і середнього періодів творчості Бріля демонструють маньєристичні настанови розподілу перспективи в картині на три плани і навіть панування в пейзажах зеленуватих і блакитних відтінків. Італійські майстри довго не розробляли пейзажний жанр або вдавались до нього, розглядаючи як маловажливий додаток до портретів чи сюжетних композицій, де пейзаж не головував і бував нереалістичним. Так, пейзажі не створював той же Караваджо, молодший сучасник Пауля Бріля, що працював в Римі в ті ж роки, що і Бріль.
Навпаки, пейзажі ретельно розробляли митці північних країн, особливо представники німецьких князівств (Альбрехт Альтдорфер, дунайська школа і її митці, малюнки Альбрехта Дюрера) і окремих провінцій в Нідерландах (Йоахим Патінір, Пітер Брейгель старший, Лукас ван Фалькенборх). Для цих майстрів природа була ще одним творінням верховного християнського Бога, рівним чи більшим за людину. У італійців головувала людина у всій її неповторній індивідуальності. Таким чином, Пауль Бріль займав порожню лакуну в бароковому мистецтві Рима і практично не мав серйозних конкурентів, бо він працював незвично і так, як не працювали італійці. Пауль Бріль створював монументальні пейзажні композиції з поодиноким стафажем на стінах палаців, де італійці подали б натовп з фігурами і конями і двома тонкими деревцями.
Аби якось пов'язувати власні пейзажі з офіційною доктриною «Величної манери», Пауль Бріль подавав стафаж зі знаковими для італійців сценами зі священної історії або популярної міфології («Пейзаж з каяттям Св. Єроніма», «Пейзаж з Діаною та її німфами на полюванні», «Фантазійний пейзаж з викраденням Ганімеда орлом Зевса»). Цим же шляхом підуть і римський пейзажист Клод Лоррен і навіть Ніколя Пуссен, французи за походженням (пейзаж «Агар в пустелі і янгол в небі»). Але чим далі, тим більше пейзажі Бріля набували рис реалізму («Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії).
Фламандця, що натуралізувався в Римі, помітили і залучили до декоративних робіт у Ватикані. Згодом покровителями художника стануть папи римські Григорій ХІІІ, Сикст V. Твори митця в бурхливій атмосфері барокового Рима користуються попитом і серед його замовників опинились найвпливовіші римські і герцогські родини — Боргезе, Колонна, Барберіні, Маттеї, Федеріко Борромео з Мілана, кардинал Карло де Медічі, герцог Фердинандо Гонзага з Мантуї.
Слухняний католик і художник Пауль Бріль став непоганим слугою папського престолу. 1621 року він отримав посаду керівника римської гільдії Св. Луки, і став першим, хто обійняв цю посаду як неіталієць за походженням. Серед його учнів були —
- Бальтазар Ловерс
- Агостіно Тассі
- Пітер Спірінкс
- Корнеліс Врум
- Луїджі Карбоні
- Бальтазар Лаурі (Бальтазар Лауверс Balthasar Lauwers)
- Віллем ван Ньюланд молодший
- син Кіріак Бріль та інші.
Пауль Бріль помер в Римі в жовтні 1626 року.
- «Автопортрет з лютнею»
- «Пейзаж з каяттям Св. Єроніма», Мауріцхейс, Гаага
- «Пейзаж з горами», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Морський порт», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Краэвид Кампаньї», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Пейзаж з храмом Сивілли»
- «Фантазійний пейзаж з викраденням Ганімеда орлом Зевса»
- «Пейзаж з полюванням на оленя», Лувр, Париж
- «Пейзаж з середньовічним замком на скелі Сінібальда»
- «Гірський пейзаж з мостом і мисливцями», Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн
- «Пейзаж з морським узбережжям», Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн
- «Фантазійний пейзаж з руїнами базиліки імператора Адріана»
- «Пейзаж з Діаною та її німфами на полюванні», Лувр, Париж
- «Пейзаж з двома пастухами», Антверпен
- «Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії, Аделаїда
- «Пейзаж з монастирем у провінції», Парма
-
«Ставок в лісі», до 1600 р., Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель) -
«Порт», гравюра за малюнком Пауля Бріля Віллема ван Ньюланда, бл. 1610 р. -
«На водопої», гравюра за малюнком Пауля Бріля
.jpg)
-
«Пейзаж з мисливцями» -
«Пейзаж з пастухами і подорожніми», 1580 -
«Пейзаж з каяттям Св.Єроніма», 1592, Мауріцхейс, Гаага -
«Пейзаж з болотом», 1592, Пінакотека Амброзіана -
-
«Пейзаж з руїнами базиліки імператора Адріана» , 1660, -
«Фантазійний пейзаж з Меркурієм і Аргусом», 1606, Галерея Сабауда, Турин. -
«Порт і гори біля моря», 1620, Берлін
.jpg)
- Антверпенська школа
- Північний маньєризм
- Фламандське бароко
- Фреска
- Пейзаж
- Караваджизм
- Живопис бароко
- Товариство «Перелітні птахи»
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
- ↑ http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4e25
- ↑ http://kmska.be/collection/work/data/02g4el
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/bril-paul-1
- ↑ https://collections.carlos.emory.edu/people/15188/
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/4269/paulus-bril/objects
- ↑ Het slot en de tol te Katzenelnbogen, eerste kwart 17de eeuw
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0238_III
- Гос. Эрмитаж. Научный каталог 2, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1981
- Carla Hendriks, Northern Landscapes on Roman Walls: The Frescoes of Matthijs and Paul Bril. (Florence: Centro Di della Edifimi, c2003).
- Hanno Hahn, Paul Bril in Caprarola. Miscellanea Bibliothecae Hertzianae, Roma, 1961.
- Francesca Cappelletti, Paul Bril e la pittura di paesaggio a Roma, 1580–1630. (Rome: Ugo Bozzi, c.2006).
- Louisa Wood Ruby, Paul Bril: The Drawings. (Turnhout: Brepols, 1999).
