Пожня (село)
| село Пожня | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Охтирський район |
| Громада | Великописарівська селищна громада |
| Облікова картка | Пожня |
| Основні дані | |
| Засноване | 1628 |
| Населення | 799 |
| Поштовий індекс | 42824 |
| Телефонний код | +380 5457 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′46″ пн. ш. 35°20′21″ сх. д. / 50.51278° пн. ш. 35.33917° сх. д.Координати: 50°30′46″ пн. ш. 35°20′21″ сх. д. / 50.51278° пн. ш. 35.33917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
127 м |
| Водойми | р. Ворсклиця, Пожня |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Кириківка |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42824, с. Пожня, вул. Митрофанова, 5 |
| Сільський голова | Масалітіна Валентина Василівна |
| Карта | |
  Пожня | |
 Пожня | |
| Мапа | |
| |
|
| |
По́жня — село в Україні, у Великописарівській громаді Охтирського району Сумської області. Площа — 3017 га. Колишній орган місцевого самоврядування — Пожнянська сільська рада.
Після ліквідації Великописарівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Охтирського району[1].
Населення становить 799 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село Пожня знаходиться на правому березі річки Ворсклиця в місці впадання в неї річки Пожня, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Станичне, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Дернове, на протилежному березі — село Дружба. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 1901.
Село розташоване за 18 км на північний-захід від центру громади Великої Писарівки та за 30 км від залізничної станції Кириківка.
Історія[ред. | ред. код]
Поселення засновано в XVII столітті: за одними джерелами 1628 року, за іншими — 1664 року.
За легендою, переселенці з центральних областей Росії приїхали на ці землі восени, після збирання врожаю. На полях зосталось лише пожнив'я — стерня. Тому село й річку, яка протікає через нього, назвали Пожнею.
За даними на 1864 рік у казенному селі Дернівської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 964 особи (485 чоловічої статі та 479 — жіночої), налічувалось 149 дворових господарств, існувала православна церква, проходило 3 щорічних ярмарки[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1870 осіб (929 чоловічої статі та 941 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2384 осіб[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках[5].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 633 | 79.22% |
| українська | 166 | 20.78% |
| Усього | 799 | 100% |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна і птахо-товарна ферми.
- Агрофірма «Схід», ТОВ.
- «Агроефект», фермерське господарство.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- НВК школа I—III ст.-дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Митрофанова Ф. В.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Майдан Пожня- археологічна пам’ятка місцевого значення. Майдан розташований посеред поля на лівому березі річки Пожня за 1,9 км на північ від села.[7]
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
- Митрофанов Федір Васильович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 559)(рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ стор 39-40 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2015.
- ↑ Майдан Пожня[недоступне посилання]
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл України. Том Сумская область. стор. 222—223[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- Погода в селі Пожня [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||
| ||||||||
| |||||||||||
