Підводні човни типу XVII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підводні човни типу XVII
U-Boot-Klasse XVII
U-1406 після Другої світової війни
Служба
Тип/клас прибережні підводні човни
Попередній клас типу XIV
Наступний клас типу XXI
Держава прапора Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Післявоєнний час:
 Військово-морські сили США
 Військово-морські сили Великої Британії
Корабельня Третій Рейх Blohm + Voss
Friedrich Krupp Germaniawerft
Замовлено 16
Закладено 7
Спущено на воду 7
Введено в експлуатацію 7
На службі 1943—1949
Скасовано 9
Бойовий досвід Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж Тип XVIIA:
277 т (стандартна)
372 т (повна)
Тип XVIIB:
312 т (стандартна)
415 т (повна)
Довжина Тип XVIIA:
39,05 м
Тип XVIIB:
41,45 м
Ширина 4,5 м
Осадка 6,32 м
Технічні дані
Рухова установка дизель-електрична; 1 дизельний двигун з нагнітачем Deutz SAA SM517 потужність 210 к.с.; 1 електродвигун AEG Maschine AWT98 — 77 к.с.;
1-2 повітрянонезалежні двигуни Вальтера — 2500-5000 к.с.
Гвинти 1
Швидкість Тип XVIIA:
9 вузлів (17 км/год)
Тип XVIIB:
8,8 вузлів (16,3 км/год)
Дальність плавання 15 500 миль (28 700 км) на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (в надводному положенні)
340 миль (630 км) на швидкості 5 вузлів (у підводному положенні)
Екіпаж Тип XVIIA:
12
Тип XVIIB:
19
Озброєння
Торпедно-мінне озброєння 2 × 533-мм торпедних апаратів
4 торпеди

Підводні човни типу XVII (нім. U-Boot-Klasse XVII) — клас військових кораблів малих прибережних дизель-електричних підводних човнів, які використовували випробувану пероксидну силову установку, що забезпечувала поєднання незалежної від повітря тяги і високої швидкості занурення.

Історія

[ред. | ред. код]

Підводні човни першої партії, за проєктом «Wa 201», U-792 і U-793 було побудовано кораблебудівною фірмою Blohm + Voss і включено до складу флоту в жовтні 1943 року. Ці човни розвивали швидкість до 20,25 вузла у підводному положенні. Два інші підводні човни, U-794 і U-795, за проектом «Wk 202», були побудовані на судноверфі Germaniawerft і включені до складу флоту у квітні 1944 року.

У березні 1944 року підводний човен U-793 з адміралом Карлом Деніцем на борту розвинув швидкість 22 вузли при русі під водою. А в червні 1944 підводний човен U-792 розвинув швидкість в 25 вузлів.

Тим не менш, підводні човни типу XVIIA мали низку механічних проблем, низьку ефективність, були важкі в управлінні на великій швидкості, а при зануренні на глибину втрачали частину своєї потужності.

4 січня 1943 року командування Крігсмаріне замовило 24 підводні човни типу XVII.

Будівництво підводних човнів модифікованого типу XVII (підтип XVIIB) було розпочато кораблебудівною фірмою Blohm & Voss у Гамбурзі. Підводні човни типу XVIIB, на відміну від типу XVIIA, мали всього один двигун Вальтера. Початкове замовлення було на будівництво 12 підводних човнів типу XVIIB (U-1405…U-1416), але Blohm & Voss вже мали замовлення на будівництво підводних човнів типу XII і важко справлялися з цим замовленням, тому початкове замовлення скоротили до 6 підводних човнів.

Паралельно відбулося замовлення дещо поліпшеного проєкту — 12 човнів підтипу XVIIG (U-1081…U-1092). Будівництво мало відбутися на судноверфі «Germaniawerft» у Кілі, але жоден з них так і не був побудований.

Проєкт підводних човнів типу XVIIE («Elektro» — електричний) передбачав заміну двигуна Вальтера на потужніший електродвигун і установку додаткових батарей, але у зв'язку з тим, що схожі проєкти човнів (типи XXI і XXIII) вже існували й роботи над ними велися, роботи над човнами підтипу XVIIE було припинено.

Також існував проєкт підводних човнів підтипу XVIIK, який використовував систему Вальтера для дизельних двигунів закритого циклу, застосовуючи чистий кисень із бортових резервуарів. Головною перевагою цього проєкту було те, що він давав змогу не залежати від поставок пергідролю. 3 експериментальні підводні човни цього типу, без озброєння, було закладено на верфі «Deutsche Werke AG» у Кілі 1944 року. Єдиний підводний човен (U-798) цього типу спустили на воду 1945 року, але, він так і залишився недобудованим, у травні 1945 року його підірвали.

Список підводних човнів типу XVII

[ред. | ред. код]
Тип XVIIA

Wa 201 — Blohm & Voss, Гамбург

Wk 202 — «Germaniawerft», Кіль

Type XVIIB — Blohm & Voss, Гамбург

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підводні човни типу XVII
  • The Walter U-boats. на uboat.net. (англ.)
  • Type XVIIA. на uboat.net. (англ.)
  • Type XVIIB. на uboat.net. (англ.)
  • Type XVII U-Boat(англ.)
  • Подводные лодки типа XVII(рос.)
  • Type XVII(нім.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Polmar, Norman; Kenneth J. Moore (2004). Cold War Submarines: The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines. Brassey's. pp. 35–36. ISBN 1-57488-594-4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Підводні_човни_типу_XVII&oldid=41704530