Важкі крейсери типу «Адмірал Гіппер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Важкі крейсери типу «Адмірал Гіппер»
Schweren Kreuzern Admiral-Hipper-Klasse
Bundesarchiv DVM 10 Bild-23-63-24, Schwerer Kreuzer "Admiral Hipper".jpg
Важкий крейсер Admiral Hipper. 1939
Служба
Тип/клас Важкий крейсер
Держава прапора War ensign of Germany (1938–1945).svgТретій Райх
Параметри
Тоннаж 14.050 т /макс. 18.600 т
Довжина 205,9 м
Ширина 21,3 м
Осадка 5,8–7,2 м
Бронювання Палуба 30 мм

Башти 105 - 70 мм Протиторпедне 80 мм Передня бойова рубка 150 мм Задня рубка 10 - 20 мм

Технічні дані
Силова установка 12 (4 × 3) котлів Wagner-La-Mont • 3 турбіни
Гвинти 3 трилопатеві ⌀ 3,15 м
Потужність 132.000 к.с. (163.200 кВт)
Швидкість max. 32,5 вуз. ( км/год.)
Автономність плавання 6.800 миль (12.600 км)(при 19 - вузлах (35,2 км/год.))
Екіпаж 1.382 - 1.599 чол.
Озброєння
Артилерія 8 × 203-мм L/60 (2×4 башти)

12 × зенітних 105-мм (2×6) 12 × зенітних 37-мм (2×6) 8 × зенітних 20-мм (56 з листопада 1944 у 1-, 2-, 4-дульних лафетах)

Торпедно-мінне озброєння 12 × ⌀ 533 мм (4×3 ТА)
Авіація Arado Ar 196

Важкі крейсери типу «Адмірал Гіппер» (нім. Admiral-Hipper-Klasse) — будувались для Крігсмаріне напередодні Другої світової війни З п'яти закладених крейсерів три — Admiral Hipper, Blücher, Prinz Eugen були прийняті до складу флоту, корпус Seydlitz планували використати для будівництва авіаносця і останній Lützow недобудованим продали 1940 до СРСР, де він використовувався у обороні Ленінграду. Власне СРСР бажали купити недобудовані «Prinz Eugen», «Seydlitz», «Lützow», але отримали лише останній за 104.000.000 райхсмарок. Першим кораблем серії був Blücher, але через затримки у будівництві першим спустили Admiral Hipper, який і дав назву цьому класу кораблів.

Історія[ред. | ред. код]

Admiral Hipper. Дані управління військово-морської розвідки США. 1942

На відміну від важких крейсерів класу Deutschland крейсери класу Admiral Hipper мали привід на гребні гвинти від парових турбін через механічний редуктор, а не від дизелів. Отримання перегрітої пари вимагало значної витрати палива і зменшення автономності плавання. Основним озброєнням були 8 гармат 20,3 cm SK C/34[de] у чотирьох баштах Drh.L C/34. Калібр гармат відповідав Вашингтонському договору 1922, а водотоннажність крейсерів офіційно називали 10.000 т, що також відповідало договору.

Admiral Hipper[ред. | ред. код]

Blücher[ред. | ред. код]

Затоплення крейсеру Blücher

Prinz Eugen[ред. | ред. код]

Prinz Eugen. Спуск на воду
Prinz Eugen у Панамському каналі

Seydlitz[ред. | ред. код]

Seydlitz на стоянці. 8 травня 1942
  • Корабельня Deschimag, Бремен.
  • Вартість: 84.090.000 райхсмарок
  • Закладений 8 лютого 1937
  • Спущений на воду 1 липня 1939
  • Прийнятий до флоту — * Служба: з 1942 початок перебудови на авіаносець
  • Перемоги: — * Стан: перебудова припинена 1943, 10 квітня 1945 затоплений у Кьонігсбергу

Lützow[ред. | ред. код]

Lützow на шляху до СРСР
  • Корабельня Deschimag, Бремен.
  • Вартість: 83.590.000 райхсмарок
  • Закладений 8 лютого 1937
  • Спущений на воду 1 липня 1939
  • Прийнятий до флоту — * Служба — * Перемоги — * Стан: проданий 1940 до СРСР, перейменований на «Петропавловськ», розібраний 1960

Джерела[ред. | ред. код]

Гвинт Prinz Eugen у Лабо, Німеччина
  • Erich Gröner, Dieter Jung und Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945 Band 1. Bernard & Graefe Verlag, München 1982, ISBN 3-7637-4800-8 (нім.)
  • Erich Gröner: Die Schiffe der deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939–45 und ihr Verbleib. München 1976, ISBN 3-469-00297-5 (нім.)
  • Abkürzung für: Drehhauben-Lafette Construktion(sjahr) 1934 (нім.)
  • Ingo Bauernfeind: Radioaktiv bis in alle Ewigkeit — Das Schicksal der Prinz Eugen. E. S. Mittler & Sohn, Hamburg/Berlin/Bonn 2011, ISBN 978-3-8132-0928-0 (нім.)
  • Binder, Frank; Schlünz, Hans Hermann (2001) [1990]. Schwerer Kreuzer Blücher (in German). Koehlers Verlagsgesellschaft. ISBN 978-3-7822-0784-3 (нім.)
  • Campbell, John (1985). Naval Weapons of World War II. London: Conway Maritime Press. ISBN 978-0-87021-459-2.

Gardiner, Robert; Chesneau, Roger, eds. (1980). Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-913-9 (англ.)

  • Maiolo, Joseph (1998). The Royal Navy and Nazi Germany, 1933–39 A Study in Appeasement and the Origins of the Second World War. London: Macmillan Press. ISBN 978-0-312-21456-2 (англ.)
  • Philbin, Tobias R. (1994). The Lure of Neptune: German-Soviet Naval Collaboration and Ambitions, 1919—1941. Columbia, SC: University of South Carolina Press. ISBN 978-0-87249-992-8 (англ.)
  • Rohwer, Jürgen; Monakov, Mikhail S. (2001). Stalin's Ocean-Going Fleet: Soviet Naval Strategy and Shipbuilding Programmes, 1935—1953. London: Frank Cass. ISBN 978-0-7146-4895-8 (англ.)
  • Williamson, Gordon (2003). German Heavy Cruisers 1939—1945. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84176-502-0 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стаття Фортеця Оскарборг в німецькій Вікіпедії

Див. також[ред. | ред. код]