Сальта (місто)
Сальта Salta | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Сальта з пагорбу Сан-Бернардо | |||||
Основні дані | |||||
24°47′21″ пд. ш. 65°24′38″ зх. д. / 24.78917° пд. ш. 65.41056° зх. д. | |||||
Країна | Аргентина | ||||
Регіон | провінція Сальта | ||||
Столиця для | Сальта (провінція Аргентини) | ||||
Поділ |
| ||||
Засновано | 16 квітня 1582 | ||||
Населення | 535 303 особи (2010) | ||||
Агломерація | Велика Сальта, 554 125 осіб (2010) | ||||
Висота НРМ | 1187 м | ||||
Міста-побратими | Маракай, Тариха, Калама | ||||
Телефонний код | (+54) 387 | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
GeoNames | 3838233 | ||||
OSM | r2722832 ·R | ||||
Поштові індекси | 4400 | ||||
Міська влада | |||||
Mayor of Saltad | Густаво Саенс | ||||
Вебсайт | municipalidad-salta.gov.ar | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Сальта у Вікісховищі |
Са́льта (ісп. Salta) — місто на північному заході Аргентини, столиця провінції Сальта. Знаходиться на сході Андського гірського хребта у долині Лерма на висоті 1187 метрів над рівнем моря. Населення 535 303 мешканці за переписом 2010 року.
Місто Сальта є центром важливого сільськогосподарського регіону: тут вирощують кукурудзу, тютюн, зернові, цукрову тростину, сою, які експортують до Європи та США. Має аеропорт. У місті знаходяться два університети: Національний університет Сальти та Католицький Університет Сальти. Місто відоме своєю колоніальною архітектурою та є важливим туристичним центром.
Місто було засноване 16 квітня 1582 року іспанцем Ернандо де Лерма, який виконував наказ віце-короля Перу Франсіско де Толедо, що прагнув створити сполучення між Лімою та Буенос-Айресом. Сальта входила до складу віце-королівства Перу до 1776, коли було створене віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. 1783 року місто здобуло статус столиці інтендантства Сальта-де-Тукуман.
1813 року аргентинські війська під командуванням Мануеля Белграно здобули вирішальну перемогу над монархістами у битві при Сальті, що дозволило звільнити майже всю територію Аргентини.
Після здобуття Аргентиною незалежності у 1816, місто переживало період економічного занепаду впродовж майже усього XIX сторіччя. Але у 1890-х з проведенням до міста залізниці та завдяки притоку іммігрантів з Іспанії, Італії та арабських країн економіка регіону знову пішла вгору. 1895 року населення міста становило 28 436 осіб.
Клімат міста помірний і вологий. Середня річна кількість опадів 1000 мм, найбільше дощів у грудні і лютому. Через спорудження великих водосховищ відзначається значне зростання вологості повітря. Абсолютний максимум температури у місті 39,9 °C, абсолютний мінімум −9,4 °C.[1]
Клімат Сальти (1961—1990) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 35,6 | 35,1 | 34,0 | 33,0 | 34,2 | 34,0 | 37,2 | 36,5 | 37,8 | 38,8 | 39,9 | 38,7 | 39,9 |
Середній максимум, °C | 27,4 | 26,1 | 24,8 | 22,6 | 21,0 | 19,1 | 20,2 | 22,3 | 23,5 | 26,4 | 27,4 | 27,8 | 24,0 |
Середня температура, °C | 21,2 | 20,1 | 18,9 | 16,2 | 13,3 | 10,1 | 10,1 | 12,3 | 15,0 | 18,7 | 20,3 | 21,2 | 16,5 |
Середній мінімум, °C | 16,1 | 15,6 | 14,7 | 11,6 | 7,7 | 3,8 | 2,9 | 4,5 | 7,4 | 11,3 | 13,9 | 15,5 | 10,4 |
Абсолютний мінімум, °C | 8,4 | 4,8 | 4,0 | −1,5 | −3,3 | −6,8 | −8 | −6,6 | −4,5 | −1,3 | 1,5 | 6,5 | −8 |
Годин сонячного сяйва | 164,3 | 134,4 | 105,4 | 117,0 | 136,4 | 120,0 | 173,6 | 195,3 | 162,0 | 182,9 | 171,0 | 164,3 | 1826,6 |
Норма опадів, мм | 182.0 | 162.9 | 118.3 | 36.6 | 8.6 | 2.6 | 3.5 | 4.2 | 6.6 | 26.1 | 65.3 | 138.0 | 754.7 |
Днів з опадами | 16 | 15 | 14 | 8 | 4 | 2 | 2 | 2 | 3 | 6 | 10 | 14 | 96 |
Вологість повітря, % | 78 | 82 | 84 | 84 | 81 | 76 | 70 | 63 | 60 | 61 | 67 | 73 | 73 |
Джерело: NOAA,[2] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[3] Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days),[4] UNLP (June sun only)[5] |
Сальта відзначається найбільшою кількістю будівель колоніальної і неоколоніальної архітектури в Аргентині. Найвизначніші архітектурні пам'ятники міста:
- Муніципалітет — найстаріша будівля міста, збудована 1780 року під керівництвом Антоніо де Фігераса. Зараз у його стінах знаходяться два музеї: Історичний музей Півночі на нижньому поверсі і Колоніальний Музей на верхньому.
- Кафедральний собор — національна історична пам'ятка Аргентини. Збудований у другій половині XIX ст. У його стінах знаходиться могила генерала Мартіна Мігеля де Гуемеса і музей.
- Монастир святого Франциска — будівля у неокласичному стилі, збудована у XIX ст.
Археологічний Високогірний Музей також є однією з найважливіших туристичних принад Сальти. У ньому експонуються предмети культури інків і мумії Юяйяко. Іншими визначними місцями міста є Музей образотворчих мистецтв і Музей міста, Законодавчі збори і будинок-музей Гуемеса.
З міста Сальта починається шлях туристичного Захмарного Потяга (ісп. Tren a las Nubes), який їде високогір'ям Альтіплано та схилами Анд до містечка Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес.
-
Кафедральний собор
-
Муніципалітет
-
Монастир св. Франциска
-
Головна площа
-
Головна площа
-
Вулиця міста
-
Вулиця міста
Сальта має такі шляхи сполучення:
- автомобільні: національні траси № 9, 34, 16, 51
- залізниця Хенераль-Белграно, Потяг до хмар, Залізниця Сальта — Антофагаста
- міжнародний аеропорт
Громадський транспорт міста представлений автобусною мережею. Також діє канатна дорога до вершини пагорбу Сан-Бернардо, яка розташована на висоті 264 м над містом.
У Сальті народилися такі відомі люди:
- Хосе Еварісто де Урібуру — президент Аргентини у 1895—1898 роках
- Аугусто Рауль Кортасар — академік, один з найвідоміших дослідників фольклору Аргентини[6]
- Мартін Мігель де Гуемес — видатний борець за незалежність Аргентини
- Лукресія Мартель — аргентинська кінорежисерка, номінувалася на Золоту пальмову гілку 2004 року
- Чилі, Калама
- Іспанія, Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна
- Венесуела, Маракай
- Болівія, Санта-Крус-де-ла-Сьєрра
- Офіційний сайт [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
- Уряд провінції Сальта(ісп.)
- Музей «Casa de Hernández»(ісп.)
- Плани та мапи міста [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
- Суд Сальти [Архівовано 31 травня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
- Туризм(ісп.)
- Художні майстерні Сальти(ісп.)
- ↑ Datos Estadisticos (Periodo 1981—1990) (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Salta Aero Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Salta, Salta. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Valores Medios de Temperatura y Precipitación-Salta: Salta (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Datos bioclimáticos de 173 localidades argentinas–Junio. Atlas Bioclimáticos (Spanish) . Universidad Nacional de La Plata. Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ http://www.uca.edu.ar/index.php/site/index/es/universidad/la-universidad/autoridades/relaciones-institucionales/educa/Revista-ucactualidad/edicion-digital/131/cortazar--apasionado-por-el-folklore/
№ | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Буенос-Айрес Кордова |
1 | Буенос-Айрес | самоврядне місто | 2 983 000 | 11 | Ресістенсія | Чако | 409 000 | Росаріо Мендоса |
2 | Кордова | Кордова | 1 519 000 | 12 | Сантьяго-дель-Естеро | Сантьяго-дель-Естеро | 406 000 | ||
3 | Росаріо | Санта-Фе | 1 429 000 | 13 | Коррієнтес | Коррієнтес | 383 000 | ||
4 | Мендоса | Мендоса | 1 082 000 | 14 | Посадас | Місьйонес | 355 000 | ||
5 | Тукуман | Тукуман | 868 000 | 15 | Жужуй | Жужуй | 338 000 | ||
6 | Ла-Плата | Буенос-Айрес | 836 000 | 16 | Неукен | Неукен | 309 000 | ||
7 | Мар-дель-Плата | Буенос-Айрес | 633 000 | 17 | Баїя-Бланка | Буенос-Айрес | 307 000 | ||
8 | Сальта | Сальта | 625 000 | 18 | Парана | Ентре-Ріос | 274 000 | ||
9 | Санта-Фе | Санта-Фе | 530 000 | 19 | Формоса | Формоса | 258 000 | ||
10 | Сан-Хуан | Сан-Хуан | 513 000 | 20 | Сан-Луїс | Сан-Луїс | 218 000 |