Сан-Мігель-де-Тукуман
Сан-Мігель-де-Тукуман San Miguel de Tucumán | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Будинок уряду провінції Тукуман | ||||
Розташування міста Тукуман на мапі провінції | ||||
Основні дані | ||||
26°49′50″ пд. ш. 65°12′13″ зх. д. / 26.83056° пд. ш. 65.20361° зх. д. | ||||
Країна | Аргентина | |||
Регіон | провінція Тукуман | |||
Столиця для | Тукуман[1] (провінція Аргентини) | |||
Поділ |
| |||
Засновано | 31 травня 1565 | |||
Площа | 91 км² | |||
Населення | 548 866 осіб (перепис 2010) | |||
· густота | 5799 осіб/км² | |||
Агломерація | 794 327 осіб (перепис 2010) | |||
Висота НРМ | 431 м | |||
Назва мешканців | італ. tucumano | |||
Міста-побратими | Новий Орлеан (1992)[2], Ерфурт (8 березня 1993)[3][4], Назарет-Ілліт (1995)[3], Чернівці, Флоридія, Сукре (2012)[3], Санта-Крус-де-ла-Сьєрра (1997)[3], Консепсьйон (2013)[3] | |||
Телефонний код | (+54) 381 | |||
Часовий пояс | UTC-3 | |||
GeoNames | 3836873 | |||
OSM | r3486117 ·R | |||
Поштові індекси | T4000 - T4003 | |||
Міська влада | ||||
Mayor of San Miguel de Tucumand | Херман Альфаро | |||
Вебсайт | sanmigueldetucuman.gov.ar | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Сан-Мігель-де-Тукуман у Вікісховищі |
Сан-Міге́ль-де-Тукума́н (ісп. San Miguel de Tucumán), зазвичай скорочують до Тукуман (ісп. Tucumán) — столиця провінції Тукуман і найбільше місто північної Аргентини з населенням 548 тис. мешканців (2010) та населенням агломерації 794 тис., що робить її п'ятою за населенням в країні.
Місто під іменем Іватін (ісп. Ibatín) було засноване в 1565 році Дієго де Віярроелем, який подорожував на південь з Перу, та було переміщено на сучасне місце в 1685 році.
1687 року покровителькою Тукумана було названо Діву Ла Мерсед[5].
24 вересня 1812 року біля міста Тукуман відбулася битва, перемога у якій військ Мануеля Белграно стала вирішальною у боротьбі за незалежність Аргентини. Того ж дня у місцевій церкві Діва Марія Ла Мерсед була названа покровителькою аргентинського війська.
9 липня 1816 року у Тукумані зібрався Конгрес, який проголосив Декларацію незалежності Аргентини від Іспанії й інших держав. З цієї дати починається відлік існування сучасної Аргентини.
1870 року до Тукумана була проведена залізниця.
Наприкінці XIX ст. до міста почали масово прибувати іммігранти з Іспанії, Італії, арабських країн, євреїв, завдяки чому на зміну колоніальна архітектура міста прийшли будівлі у стилі неокласицизму і еклектики.
У 1900-х роках у місті було розбито перший великий парк площею 400 га. 18 травня 1912 року у Тукумані було відкрито театр. До 1930 року населення Тукумана зросло у 2,5 рази. За наступні сорок років населення міста знову подвоїлося.
2000 року уряд Аргентини надав Тукуману статус історичного міста через його значну роль в історії країни.
Клімат міста субтропічний. Зими м'які. Снігопади нечасті — за всю історію від заснування міста сніг випадав лише тричі: 1920 року, 9 липня 2007 року і в липні 2010 року. Літа жаркі, але через висоту (місто знаходиться біля підніжжя Пампінських гір), річки Дульсе і часті вітри з Патагонії температури досить помірні. Весна і осінь теплі з середньою температурою 25 Cº і переважаючими вітрами з півдня.
Найбільше дощів буває влітку. Середня річна кількість опадів 800—1000 мм. Абсолютний максимум температур за період спостереження з 1961 по 1990 роки 42,1 °C, абсолютний мінімум −3 °C.
Клімат Тукумана (1981—1990) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 41,5 | 41,0 | 39,0 | 35,6 | 32,9 | 29,5 | 39,3 | 39,2 | 41,8 | 45,0 | 44,8 | 43,7 | 45,0 |
Середній максимум, °C | 31,3 | 30,2 | 27,7 | 24,4 | 21,2 | 18,2 | 19,1 | 22,5 | 24,5 | 29,0 | 29,6 | 30,6 | 25,7 |
Середня температура, °C | 25,3 | 24,2 | 22,2 | 19,1 | 15,5 | 12,2 | 12,1 | 14,7 | 17,1 | 21,6 | 23,2 | 24,9 | 19,3 |
Середній мінімум, °C | 20,2 | 19,2 | 18,0 | 15,1 | 11,0 | 7,6 | 6,8 | 8,6 | 10,6 | 15,1 | 17,5 | 19,4 | 14,1 |
Абсолютний мінімум, °C | 11,3 | 10,1 | 9,2 | 3,9 | 0,2 | −1,4 | −2,5 | −2,5 | −0,4 | 2,5 | 6,0 | 10,8 | −2,5 |
Годин сонячного сяйва | 229,4 | 183,6 | 186,0 | 162,0 | 167,4 | 156,0 | 195,3 | 235,6 | 192,0 | 201,5 | 216,0 | 232,5 | 2357,3 |
Норма опадів, мм | 196.2 | 158.1 | 161.0 | 67.2 | 14.7 | 14.0 | 11.4 | 12.4 | 13.3 | 47.8 | 69.8 | 200.4 | 966.3 |
Днів з опадами | 15 | 12 | 14 | 10 | 6 | 5 | 4 | 3 | 4 | 6 | 12 | 12 | 103 |
Вологість повітря, % | 75 | 77 | 83 | 84 | 81 | 80 | 74 | 66 | 63 | 62 | 70 | 73 | 74 |
Джерело: Servicio Meteorológico Nacional,[6] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[7] UNLP (sun)[8] |
У Тукумані знаходиться велика кількість навчальних закладів усіх рівнів. Серед вишів міста:
- Національний університет Тукумана (ісп. Universidad Nacional de Tucumán) — четвертий найстаріший університет Аргентини (заснований 1914 року) і один із найпрестижніших. Налічує 60 514 студентів, 13 факультетів і 9 коледжів. У цьому університеті навчались: архітектор Сезар Пеллі і президент Гватемали Хуан Хосе Аревало.
- Регіональне відділення державного Національного технологічного університету
- Університет Святого Павла (ісп. Universidad de San Pablo)
- Північний університет Томи Аквінського (ісп. Universidad del Norte Santo Tomás de Aquino) — приватний релігійний заклад
Місто має такі шляхи сполучення:
Міський транспорт представлений автобусами і таксі.
Місто має довгу історію та визначну архітектуру, завдяки чому щороку приваблює багато туристів.
Однією з найвпізнаваніших архітектурних пам'яток міста Будинок Уряду, збудований наприкінці XIX ст. у стилі модернізм[9].
У центрі міста знаходиться багато релігійних споруд, зокрема:
- Кафедральний собор — будівля XIX ст. у колоніальному стилі
- Церква Святого Франциска
- Церква Сан-Роке
- Базиліка Святого Причастя (ісп. Basílica del Santisimo Sacramento)
- Базиліка Богоматері Ла Мерсед (ісп. Basílica de Nuestra Señora de La Merced)
- Церква Діви Марії Лурдес (ісп. Iglesia Nuestra Señora de Lourdes) у неоготичному стилі.
-
Церква Діви Ла Мерсед
-
Кафедральний собор
-
Церква Св. Франциска
Історичною пам'яткою є Будинок Незалежності (ісп. Casa de la Independencia), де було проголошено незалежність Аргентини 9 липня 1816. Іншими історичними місцями є будинок, де народився Ніколас Авельянеда, поле битви при Тукумані та багато інших.
У Тукумані знаходиться кілька театрів і кінотеатрів, найвідомішим серед яких є Театр Сан-Мартін — будівля кінця XIX ст. у стилі неокласицизму.
У місті знаходяться такі музеї:
- Археологічний музей
- Будинок культури «Скульптура Лоли Мора»
- Провінційний музей Образотворчих мистецтв Тімотео Наварро
- Музей Фольклору[10]
- Музей релігійного мистецтва[11]
- Муніципальний музей Хуан Карлос Ірамайн (ісп. Museo Municipal Juan Carlos Iramain)
Серед парків міста слід відзначити Парк 9 липня, розташований на сході Тукумана, площею 400 га. Парк виконано у французькому стилі і прикрашено копіями класичних скульптур Belle Époque.
- Ніколас Авельянеда (1837—1885) — президент Аргентини у 1874—1880 роках.
- Хуан Баутиста Альберді (1810—1884) — автор Конституції Аргентини.
- Марга Лопес (1924—2005) — мексиканська акторка.
- Томас Елой Мартінес (1934—2010) — аргентинський письменник, журналіст і сценарист.
- Луїс Моліна (* 1959) — колишній аргентинський регбіст.
- Лола Мора (1866—1936) — відома аргентинська скульпторка.
- Сезар Пеллі (1926—2019) — аргентинський архітектор.
- Хуліо Рока (1843—1914) — президент Аргентини у 1898—1904 роках.
- Мерседес Соса (1935—2009) — аргентинська співачка.
- Німеччина, Ерфурт
- Німеччина, Леверкузен
- Австралія, Клагенфурт
- Румунія, Алба-Юлія
- Україна, Чернівці
- Сербія, Кікінда
- Франція, Сент-Етьєн
- Угорщина, Дєр
- Велика Британія, Ковентрі, з 1955
- Україна, Луганськ, з 1959
- Канада, Гранбі (Квебек), з 1960
- Німеччина, Вупперталь, з 1960
- Канада, Віндзор (Онтаріо), з 1963
- Німеччина, Гельтендорф, з 1966
- Мадагаскар, Туамасіна, з 1967
- Ізраїль, Назарет-Ілліт, з 1974
- Алжир, Аннаба, з 1981
- КНР, Сюйчжоу, з 1984
- США, Де-Мойн, з 1984
- Греція, Патри, з 1990
- Туніс, Бен-Ароус, з 1994
- Польща, Катовиці, з 1994
- Португалія, Оейраш, з 1995
- Швеція, Бурленге, з 4 березня 2009.
- Колумбія, Сан-Хуан-де-Пасто, з 2010
- Сан-Мігель-де-Тукуман // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний сайт міста(ісп.)
- Офіційний сайт уряду провінції Тукуман(ісп.)
- Муніципалітет Тукумана(ісп.)
- Будинок Незалежності(ісп.)
- Автовокзал Тукумана(ісп.)
- Панорама Тукумана(ісп.)
- Путівник по Тукуману(ісп.)
- ↑ Тукуман — 1814.
- ↑ https://nola.gov/mayor/news/archive/2018/20180105-pr-mayor-landrieu,-orleans,-france-mayor/
- ↑ а б в г д https://www.smt.gob.ar/programas/13/hermanamiento-de-ciudades
- ↑ https://www.erfurt.de/ef/de/rathaus/sv/partner/109290.html
- ↑ http://monsignorepuenteochoa.wordpress.com/2009/09/24/nuestra-senora-de-la-merced-en-tucuman/
- ↑ Datos Estadísticos (Período 1981-1990) (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 10 квітня 2013.
- ↑ Tucumán, Tucumán. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 26 жовтня 2015.
- ↑ Datos bioclimáticos de 173 localidades argentinas. Atlas Bioclimáticos (Spanish) . Universidad Nacional de La Plata. Процитовано 8 квітня 2014.
- ↑ http://www.tucumanturismo.gov.ar/index.asp?centro=lugar&id_lugar=1186[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 15 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-07-27 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 15 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-07-27 у Wayback Machine.]
№ | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Буенос-Айрес Кордова |
1 | Буенос-Айрес | самоврядне місто | 2 983 000 | 11 | Ресістенсія | Чако | 409 000 | Росаріо Мендоса |
2 | Кордова | Кордова | 1 519 000 | 12 | Сантьяго-дель-Естеро | Сантьяго-дель-Естеро | 406 000 | ||
3 | Росаріо | Санта-Фе | 1 429 000 | 13 | Коррієнтес | Коррієнтес | 383 000 | ||
4 | Мендоса | Мендоса | 1 082 000 | 14 | Посадас | Місьйонес | 355 000 | ||
5 | Тукуман | Тукуман | 868 000 | 15 | Жужуй | Жужуй | 338 000 | ||
6 | Ла-Плата | Буенос-Айрес | 836 000 | 16 | Неукен | Неукен | 309 000 | ||
7 | Мар-дель-Плата | Буенос-Айрес | 633 000 | 17 | Баїя-Бланка | Буенос-Айрес | 307 000 | ||
8 | Сальта | Сальта | 625 000 | 18 | Парана | Ентре-Ріос | 274 000 | ||
9 | Санта-Фе | Санта-Фе | 530 000 | 19 | Формоса | Формоса | 258 000 | ||
10 | Сан-Хуан | Сан-Хуан | 513 000 | 20 | Сан-Луїс | Сан-Луїс | 218 000 |