Сандей Олісе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сандей Олісе
Особисті дані
Народження 14 вересня 1974(1974-09-14)[1][2] (49 років)
  Порт-Гаркорт, Нігерія
Зріст 183 см
Вага 78 кг
Громадянство  Нігерія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1990 Нігерія «Юліус Бергер»  ? (?)
1990–1994 Бельгія «Льєж» 75 (3)
1994–1995 Італія «Реджяна» 29 (1)
1995–1997 Німеччина «Кельн» 54 (4)
1997–1999 Нідерланди «Аякс» 54 (8)
1999–2000 Італія «Ювентус» 8 (0)
2000–2004 Німеччина «Боруссія» (Дортмунд) 53 (1)
2003–2004 →  Німеччина «Бохум» 32 (1)
2005–2006 Бельгія «Генк» 16 (0)
Всього 321+ (18+)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993–2002 Нігерія Нігерія 54 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007 Бельгія «Ейпен» (спорт. дир.)
2008—2009 Бельгія «Верв'є»
2015—2016 Нігерія Нігерія
2017—2018 Нідерланди «Фортуна»
2017—2018 Німеччина «Штрален»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сандей Олісе (англ. Sunday Oliseh, нар. 14 вересня 1974, Абаво) — нігерійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав за національну збірну Нігерії, у складі якої ставав володарем кубка африканських націй та олімпійським чемпіоном.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Сандей Олісе народився в Нігерії, в містечку Абаво поблизу міста Порт-Харкорт. Свою футбольну кар'єру Сандей розпочав у 16-річному віці в команді «Юліус Бергер». 1990 року Сандей разом з батьками переїхав до Бельгії, щоб виступати за «Льєж». У своєму новому клубі Оліс в першому сезоні відіграв всього 3 гри. У наступних сезонах Сандей регулярно з'являвся в складі «Льєжа», за чотири роки провівши 75 матчів та забивши 3 м'ячі.

1994 року Олісе перейшов в італійську «Реджяну» з міста Реджо-Емілія. В Серії А Сандей провів 29 матчів та забив 1 м'яч. За підсумками сезону 1994/1995 команда покинула елітний дивізіон, зайнявши передостанню 17 сходинку в турнірній таблиці. Оліс не став залишатися в клубі, і 1995 року перейшов у німецький «Кельн». Потрапивши в команду середняка Бундесліги, Олісе одразу потрапив в основний склад. У «Кельні» Сандей провів два роки, провівши 54 матчі та забивши 5 м'ячів. Його гра за «Кельн» не залишила без уваги селекціонерів нідерландського «Аякса», в який він перейшов 1997 року.

У зоряному складі «Аяксі» Олісе був одним з найкращих, провівши за два сезони в Ередивізі 54 матчі та забивши 8 м'ячів. За цей час Сандей став чемпіоном Нідерландів у 1998 році та дворазовим володарем кубка Нідерландів в 1998 і 1999 роках. 1999 року Сандей перейшов в італійський «Ювентус», але в основному складі закріпитися не зміг, вийшовши всього в 8 матчах.

2000 року Олісе перейшов в дортмундську «Боруссію», трансфер нігерійського гравця обійшовся німцям у 6,8 млн. доларів. У своєму першому сезоні за «Боруссію» Сандей провів 22 матчі, а його команда посіла третє місце в чемпіонаті Німеччини сезону 2000/2001, і потрапила в розіграш кубка Ліги чемпіонів. У єврокубковому сезоні 2001/2002 «Боруссії» належало зустрітися з українським «Шахтарем» у третьому кваліфікаційному раунді. У гостьовому матчі в Донецьку «Боруссія» перемогла 2:0, а Олісе відзначився голом на 73 хвилині матчу. У матчі-відповіді «Боруссія» перемогла 3:1, Олісе провів на полі всі 90 хвилин. Пройшовши «Шахтар», «Боруссія» потрапила в групову стадію в одну групу з «Ліверпулем», «Боавіштою» і з «Динамо» з Києва. Сандей провів 5 матчів в групі з 6, але «Боруссія» зайняла лише 3 місце в групі і вилетіло в плей-оф кубка УЄФА. У кубку УЄФА 2001/2002 Олісе провів 7 матчів, а «Боруссія» дійшла до фіналу, де поступилася нідерландському «Феєнорду» 3:2, у фіналі Сандей участі не брав. У чемпіонаті Німеччини 2001/2002 Олісе став чемпіоном Німеччини провівши за команду 18 матчів та забивши 1 гол, «Боруссія» всього на одне очко випередила «Баєр 04».

2002 року Олісе перейшов на правах оренди в інший німецький клуб «Бохум»,[3], де за 1,5 року Сандей провів 32 матчі в яких відзначився 1 м'ячем. Але «Бохуму» довелося розірвати договір оренди, у зв'язку з інцидентом які відбулися після матчу чемпіонату Німеччини проти «Ганзи», Олісе посварився з іранським одноклубником Вахідом Хашемяном, в бійці якому зламав ніс.[4] Після повернення в «Боруссію» Оліес провів 11 матчів, але керівництво команди вирішило розірвати з ним угоду, яка була чинною до літа 2005 року.

2005 року, будучи вільним агентомб Олісе перейшов з «Боруссії» в бельгійський «Генк»,[5] але в складі «Генка» Сандей провів лише 16 матчів, після яких 23 січня 2006 року завершив кар'єру з особистих причин.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії. Наступного року Сандей став володарем Кубка африканських Націй 1994 року у Тунісі. У фіналі збірна Нігерії з рахунком 2:1 перемогла збірну Замбії. Влітку того ж року складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, зігравши в усіх чотирьох матчах збірної на турнірі.

Наступного року як континентальний чемпіон поїхав зі збірною на Кубок Короля Фахда 1995 року у Саудівській Аравії, де зіграв лише в першому матчі проти збірної Японії, а Нігерія зайняла на турнірі четверте місце.

1996 року Олісе у складі олімпійської збірної Нігерії став олімпійським чемпіоном на турнірі в США у містах Орландо, Маямі та Афенс. По ходу турніру збірна Нігерії в півфіналі змогла перемогти збірну Бразилії з рахунком 4:3. У фіналі 3 серпня 1996 року Нігерія здолала Аргентину 3:2.

На Чемпіонаті Світу 1998 року у Франції, куди Олісе також був взятий, збірна Нігерії потрапила в одну групу з Болгарією, Парагваєм та Іспанією. Мало хто припускав що «Супер Орли» зможуть вийти з групи, але в першому ж матчі проти зіркової збірної Іспанії, Нігерія здобула сенсаційну перемогу з рахунком 3:2, вирішальний третій м'яч забив Олісе, пробивши з 24-х метрів. Його гол був названий одним з найкращих на турнірі.[6] Нігерія вийшла з першого місця в 1\8 фіналу, але там поступилася збірній Данії 1:4.

Після цього у складі збірної виступав на Кубку африканських націй 2000 року у Гані та Нігерії, де разом з командою здобув «срібло», та Кубку африканських націй 2002 року у Малі, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, в багатьох матчах був капітаном і провів у формі головної команди країни 63 матчі, забивши 4 голи.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

2007 року Олісе працював спортивним директором в бельгійському клубі «Ейпен», а з 2008 по квітень 2009 року очолював клуб «Вервьєтуаз», який виступав у третьому дивізіоні «Б» бельгійського чемпіонату.

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Чемпіонат Ліга
СезонКлубЛіга ІгриГоли
БельгіяЛіга
1990/91 Бельгія «Льєж» Ліга Жупіле 3 0
1991/92 16 1
1992/93 30 2
1993/94 26 0
ІталіяЛіга
1994/95 Італія «Реджяна» Серія A 29 1
НімеччинаЛіга
1995/96 Німеччина «Кельн» Бундесліга 24 0
1996/97 30 4
НідерландиЛіга
1997/98 Нідерланди «Аякс» Ередивізі 29 5
1998/99 25 3
ІталіяЛіга
1999/00 Італія «Ювентус» Серія A 8 0
НімеччинаЛіга
2000/01 Німеччина «Боруссія» (Дортмунд) Бундесліга 22 0
2001/02 18 1
2002/03 2 0
2002/03 Німеччина «Бохум» 11 0
2003/04 21 1
2004/05 Німеччина «Боруссія» (Дортмунд) 11 0
БельгіяЛіга
2005/06 Бельгія «Генк» Ліга Жупіле 16 0
Країна Бельгія 91 3
Італія 37 1
Німеччина 139 6
Нідерланди 54 8
Всього 321 18

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Аякс»: 1997-98
«Аякс»: 1997-98, 1998-99
«Боруссія» (Дортмунд): 2001-02
«Ювентус»: 1999
Нігерія: 1994
Нігерія: 1996

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ Oliseh moves to Bochum (англ.)
  4. ↑ Oliseh released by Bochum (англ.)
  5. ↑ Oliseh off to Genk (англ.)
  6. ↑ Spain — Nigeria [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль

Фінч (1949) · Адегоке (1950–52) · Аніям (1954–56) · Куртьє (1956–60) · Бейт ГаЛеві (1960–61) · Вардар (1961–63) · Пенна (1963–64) · Аніям (1964–65) · Ембер (1965–68) · Барінага (1968–69) · Амаечіна (1969–70) · Мароцке (1970–72) · Пенна (1972–73) · Мароцке (1973–74) · Єлисавчич (1974–78) · Глорія (1978–1981) · Геллер (1981) · Онігбінде (1981–84) · Удемезуе (1984–86) · Екеджи (1986) · Генер (1986–87) · Гамільтон (1989) · Вестергоф (1989–94) · Амоду (1994–95) · Бонфрере (1995–96) · Амоду (1996–97) · Труссьє (1997) · Сінклер (1997) · Милутинович (1997–98) · Лібрегтс (1998–99) · Бонфрере (1999–01) · Амоду (2001–02) · Онігбінде (2002) · Чукву (2002–05) · Егуавон (2005–07) · Фогтс (2007–08) · Петерс (2008) · Амоду (2008–10) · Лагербек (2010) · Егуавон (2010) · Сяся (2010–11) · Кеші (2011–14) · Амоду (2014) · Амокачі (2014–15) · Кеші (2015) · Олісе (2015–16) · Сяся (2016) · Юсуф (2016) · Рор (2016–21) · Егуавон (2021–22) · Пезейру (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сандей_Олісе&oldid=37528162