Олімпійська збірна Аргентини з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аргентина
Емблема Аргентина
Асоціація Аргентинська футбольна асоціація
Тренер Хуліо Олартікоечеа
Код ФІФА ARG
Домашня
Виїзна
Перший матч
Аргентина Аргентина 11–2 США США
(Амстердам, Нідерланди; 29 травня 1928)
Найбільша перемога
Аргентина Аргентина 14–0 Канарські острови
(Лас-Пальмас, Іспанія; 14 листопада 2019)
Найбільша поразка
Бразилія Бразилія 3–0 Аргентина Аргентина
(Букараманга, Колумбія; 9 лютого 2020)
Японія Японія 3–0 Аргентина Аргентина
(Кітакюсю, Японія; 29 березня 2021)
Олімпійські ігри
Виступів 9 (вперше у 1928)
Найвище досягнення 2004, 2008
Панамериканські ігри
Виступів 15 (вперше у 1951)
Найвище досягнення 1 Чемпіони (2003, 2019)

Олімпійська збірна Аргентини з футболу (ісп. Selección de fútbol sub-23 de Argentina) — представляє Аргентину на Олімпійських іграх. Відбір гравців враховує те, що всі футболісти мають бути у віці до 23 років, окрім трьох футболістів. Команда контролюється Аргентинською футбольною асоціацією.

Історія[ред. | ред. код]

Аматорська епоха[ред. | ред. код]

Вперше збірна Аргентини брала участь в літніх Олімпійськіх іграх 1928, які проходили в Амстердамі (Нідерланди). У першому раунді розгромили вщент США 11:2, у другому бельгійців 6:2, в півфіналі здолали національну збірну Єгипту 6:0. Фінал складався з двох матчів проти уругвайців, перший завершився внічию 1:1, а в другому поступились 1:2.

Збірна Аргентини на Олімпійських іграх 1928 року.

В аргентинців в матчі переграванні був наступний склад: Анхель Боссіо, Людовіко Бідольйо, Фернандо Патерностер, Сеґундо Медічі, Луїс Монті, Хуан Еварісто, Альфредо Каррікаберрі, Домінґо Тарасконі, Мануель Феррейра, Фелісіано Пердукка, Раймундо Орсі.

На літніх Олімпійськіх іграх 1932 футболний турнір не проводився. З 1936 по 1956 аргентинці не брали участі.

На Олімпіаді 1960 в Римі поступились данцям 2:3, та двічі виграли спочатку збірну Тунісу 2:1 та поляків 2:0. Посівши друге місце в групі «C» припинили виступи.

На Олімпіаді 1964 в Токіо аргентинці зіграли внічию 1:1 з Ганою та поступившись японцям 2:3 посіли третю сходинку в групі та вибули.

З 1968 по 1984 аргентинці або не проходили кваліфікацію або не брали участь через бойкот, наприклад, Олімпіада 1980.

Професійні футболісти[ред. | ред. код]

У 1988 МОК дозволив футболістам-професіоналам брати участь у футбольному Олімпійському турнірі. Збірну Аргентини також підсилили декілька гравців аргентинської Прімери. Правда це не допомогло південноамериканцям, вони зіграли внічию з США 1:1, поступились СРСР 1:2 та переграли господарів корейців 2:1, посіли друге місце в групі «С», у плей-оф поступились Бразилії 0:1 та залишили Олімпіаду.

У 1992 знову змінили вік гравців, тепер обмежували вік до 23 років, а з 1996 дозволили залучати трьох гравців старше цього віку.

Таким чином у складі збірної в 1996 році, яку очолював Данієль Пассарелла, виступали, зокрема Дієго Сімеоне, Хосе Шамот та Роберто Сенсіні, які вже грали в складі національної збірної Аргентини. Дебютний матч турніру завершився перемогою над США 3:1, надалі два матчі звели внічию з Португалією та Тунісом по 1:1. У чвертьфіналі рогромили іспанців 4:0, а в півфіналі переграли португальців 2:0 і в фіналі поступились нігерійцям 2:3.

Срібні призери 1996: Пабло Кавальєро, Роберто Аяла, Хосе Шамот, Хав'єр Санетті, Матіас Алмейда, Роберто Сенсіні, Клаудіо Лопес, Дієго Сімеоне, Ернан Креспо, Аріель Ортега, Марсело Дельгадо, Уго Моралес, Карлос Боссіо, Пабло Пас, Крістіан Басседас, Маурісіо Пінеда, Густаво Лопес та Марсело Гальярдо.

Гравці збірної Аргентини святкують здобуття золотих медалей на Олімпійських іграх 2008 року.

Золота ера[ред. | ред. код]

На Олімпіаді 2004 аргентинці здобувають перші золоті нагороди. Без проблем здобувають перемоги в групі над Сербією та Чорногорією 6:0, Тунісом 2:0 та Австралією 1:0. У чвертьфіналі без проблем переграли Коста-Рику 4:0, в півфіналі італійців 3:0, а в фіналі мінімально здолали парагвайців 1:0.

Чемпіони 2004: Вільфредо Кабальєро, Роберто Аяла, Ніколас Бурдіссо, Фабрісіо Колоччіні, Хав'єр Маскерано, Габріель Гайнце, Хав'єр Савіола, Сесар Дельгадо, Лусіано Фігероа, Карлос Тевес, Кілі Гонсалес, Мауро Росалес, Ніколас Медіна, Клементе Родрігес, Андрес д'Алессандро, Лучо Гонсалес, Маріано Гонсалес, Херман Люкс, Леандро Фернандес. Тренував збірну Марсело Б'єлса.

В Олімпійському Пекіні аргентинці повторили успіх чотирирічної давнини здобувши вдруге поспіль золоті нагороди. На груповому етапі в трьох матчах три перемоги над Кот-д'Івуаром 2:1, Австралією 1:0 та Сербією 2:0. В плей-оф перемогли Нідерланди 2:1 (додатковий час), Бразилію 3:0 та в фіналі Нігерію 1:0.

Чемпіони 2008: Серхіо Агуеро, Лаутаро Акоста, Евер Банега, Дієго Буонанотте, Фернандо Гаго, Есекьель Гарай, Есек'єль Лавессі, Анхель ді Марія, Хав'єр Маскерано, Ліонель Мессі, Лусіано Фабіан Монсон, Ніколас Пареха, Хуан Роман Рікельме, Серхіо Ромеро, Пабло Сабалета, Хосе Ернесто Соса, Оскар Устарі та Федеріко Фасіо.

2012—[ред. | ред. код]

На футбольний турнір в Лондоні аргентинці не кваліфікувались.

XXXI Літні Олімпійські ігри, що відбувались в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) аргентинці відверто провалили. Поступились Португалії 0:2, обіграли Алжир 2:1 та зіграли внічию з Гондурасом 1:1 посіли третє місце та вибули з подальшої боротьби. Так само не змогла вийти із групи Аргентина і на наступних Олімпійських іграх в Токіо.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Олімпійські медалі
Чоловічий футбол
Золото 2004 Афіни
Золото 2008 Пекін
Срібло 1928 Амстердам
Срібло 1996 Атланта

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

Виступи
Рік Місто господар Раунд Позиція І В Н* П ГЗ ГР
1896 Греція Афіни Не було футбольного турніру
1900 Франція Париж не брала участь
1904 США Сент-Луїс не брала участь
1908 Велика Британія Лондон не брала участь
1912 Швеція Стокгольм не брала участь
1920 Бельгія Антверпен не брала участь
1924 Франція Париж не брала участь
1928 Нідерланди Амстердам Срібні медалі 2 5 3 1 1 24 7
1932 США Лос-Анджелес Не було футбольного турніру
1936 Німеччина Берлін 'не брала участь
1948 Велика Британія Лондон не брала участь
1952 Фінляндія Гельсінкі не брала участь
1956 Австралія Мельбурн не брала участь
1960 Італія Рим 1-й раунд 6 3 2 0 1 6 4
1964 Японія Токіо 1-й раунд 10 2 0 1 1 3 4
1968 Мексика Мехіко не брала участь
1972 Західна Німеччина Мюнхен не кваліфікувалась
1976 Канада Монреаль не кваліфікувалась
1980 СРСР Москва Бойкот
1984 США Лос-Анджелес не брала участь
1988 Південна Корея Сеул чвертьфінал 8 4 1 1 2 4 5
1992 Іспанія Барселона не кваліфікувалась
1996 США Атланта Срібні медалі 2 6 3 2 1 13 6
2000 Австралія Сідней не кваліфікувалась
2004 Греція Афіни Чемпіон 1 6 6 0 0 17 0
2008 КНР Пекін Чемпіон 1 6 6 0 0 11 2
2012 Велика Британія Лондон не кваліфікувалась
2016 Бразилія Ріо-де-Жанейро Груповий етап 11 3 1 1 1 3 4
2020 Японія Токіо Груповий етап 10 3 1 1 1 2 3

Посилання[ред. | ред. код]