Селім III Ґерай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селім III Ґерай
Народився 1713
Помер 1786
Візе
Рід Ґераї
Батько Фетіх II Ґерай
Підданство Османська імперія
Походження кримський татарин
Конфесія суніт
Кримський хан
вересень 1764 – 14 березня 1767
Попередник Кирим Ґерай
Наступник Арслан Ґерай
січень 1771 – 30 червня 1771
Попередник Каплан II Ґерай
Наступник Сахіб II Ґерай

Селім III Ґерай (крим. III Selim Geray, ٣ سليم كراى‎; 1713—1786) — кримський хан у 17641767 і 1771 р.р.[1] з династії Ґераїв. Син Фетіха II Ґерая, онук Девлета II Ґерая, праонук Селіма I Ґерая. За Арслана Ґерая займав пост калги.

Біографія[ред. | ред. код]

На час правління Селіма III Ґерая випали значні зміни в житті Кримського ханства. Селім III Ґерай переконував султана в необхідності укладення миру з Австрією для спільного протистояння Росії, але незабаром був позбавлений ханського звання.

До повторного його повернення на престол Османської імперії вже вступила у війну з Росією і виявилася нездатною захистити свої володіння в Північному Причорномор'ї. Місцеві ногайці вийшли з покори Кримському ханстві і Османській імперії і підпорядкувались Росії. Пропозиція вийти з османського вассалитету поступила з Петербургу і Кримському ханству. Селім III відмовив росіянам і припинив переговори із цього приводу, тоді на півострів у 1771 р. вторглася армія Долгорукова. Серед кримських беїв і навіть серед ханської рідні до цього моменту вже виникла проросійська партія, і це, разом з невдалим ханським командуванням обороною, призвело до того, що ворог за мінімальний термін окупував країну.

Бейські збори підписали союз з Росією і вирішили відтепер обирати хана самостійно, що означало вихід країни з-під османського верховенства і встановлення незалежності ханства. Селім III Ґерай спочатку підкорявся думці беїв, сподіваючись на зміну ситуації, але незабаром, усвідомивши своє безсилля змінити що-небудь, зрікся престолу і виїхав до Османської імперії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ukraine. worldstatesmen.org. Процитовано 3 серпня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003

Посилання[ред. | ред. код]